Постанова № 75884124, 14.08.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 735/1521/17 Провадження № 22-ц/795/753/2018 Головуючий у I інстанції - Балаба О. А. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,

із секретарями - Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.,

заявник ОСОБА_2,

заінтересовані особі Коропська селищна рада Чернігівської

області, ОСОБА_3,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коропського районного суду від 05 квітня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини,

місце ухвалення судового рішення - смт. Короп,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 11 квітня 2018 року.

у с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, мотивуючи заявлені вимоги тим, що встановлення даного факту необхідно для реалізації права на спадкування майна померлого за заповітом, оскільки надані ним докази вступу в управління та володіння спадковим майном, на думку нотаріуса, є недостатніми.

Рішенням від 05 квітня 2018 року Коропський районний суд у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його заяву.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дав правової оцінки наданим заявником доказам на підтвердження заявленої ним вимоги.

Скаржник зазначає, що після смерті спадкодавця забрав із його будинку побутову техніку та проводив у приміщенні ремонтні роботи, що, у відповідності до положень ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на час відкриття спадщини, повністю підтверджує факт його вступу в управління та володіння спадковим майном.

Учасниками справи відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, враховуючи наступне.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було надано доказів на підтвердження того, що він вступив в управління та володіння спадковим майном.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.

У справі встановлено, що згідно із заповітом, посвідченим секретарем Червоненської сільської ради Коропського району Чернігівської області від 10 липня 1995 року, ОСОБА_4 заповів житловий будинок з господарськими спорудами, який належав йому на праві особистої власності, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках (а.с. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (а.с. 4). Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене нерухоме майно.

Згідно з актовим записом про смерть № 10 від 07 грудня 2012 року, складеним виконкомом Краснопільської сільської ради Коропського району, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 28).

Нотаріально посвідченою заявою від 16 січня 2018 року ОСОБА_3 засвідчив, що на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 не претендує, з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 15).

З повідомлення Коропської районної державної нотаріальної контори від 14 березня 2018 року вбачається, що відповідно до перевірених алфавітних книг обліку спадкових справ за 2012-2018 роки після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась. Згідно з перевіреними алфавітними книгами обліку спадкових справ за 2005-2018 роки після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась (а.с. 23).

Листом від 26 березня 2018 року завідувач Державним нотаріальним архівом Чернігівської області повідомив, що за перевіреними алфавітними книгами обліку спадкових справ за грудень 2002 року - грудень 2004 року спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 не заводилась (а.с. 29).

Пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року встановлено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, спірні відносини, що виникли між учасниками справи, регулюються нормами ЦК УРСР та ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом роз'яснень, які містяться у п. 16 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року, що була чинною на час відкриття спадщини після ОСОБА_4, визначено, що доказами вступу в управління або володіння спадковим майном може бути, у тому числі, довідка відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав із ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про тек, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанції про сплату податків; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку у період шести місяців після смерті спадкодавця, інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном.

Звернувшись до суду з вимогою про встановлення факту прийняття спадщини, ОСОБА_2 вказав підставою для цього необхідність оформлення своїх спадкових прав за заповітом. У мотивування своєї вимоги зазначив, що після смерті ОСОБА_4 проводив ремонті роботи житлового будинку та забрав з нього побутову техніку. Проте, жодних належних наведених вище або інших доказів на підтвердження своїх дій щодо фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном не надав, про що правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції.

Представлена ОСОБА_2 апеляційному суду довідка Билського старостинського округу Коропської селищної ради від 13 серпня 2018 року № 14-/17/463 не може бути покладена в основу судового рішення при розгляді заяви ОСОБА_2, оскільки свідчить лише про те, що заявник та його дружина з 1979 року на вихідні та святкові дні приїздили до с. Билка до ОСОБА_6, по даний час ведуть господарство за адресою: АДРЕСА_1 у цьому населеному пункті. Разом із тим, вказана довідка не містить жодних відомостей того, що заявник на протязі шести місяців після смерті ОСОБА_4 вчинив дії щодо управління та володіння спадковим майном, що є визначальним у даній справі для задоволення заяви.

Також матеріали справи не містять даних щодо звернення ОСОБА_2 протягом шестимісячного строку в усному чи письмовому порядку до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, проаналізувавши вищенаведені норми та перевіривши обставини справи у сукупності, правильно визначив наявність законних підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2, вказавши, що останнім не доведено та не надано доказів щодо вступу в управління спадковим майном померлого ОСОБА_4

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після померлого ОСОБА_4 і зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, які судом першої інстанції були досліджені. Отже колегія суддів вважає, що зроблені в ході вирішення спору висновки суду першої інстанції є правильними і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Коропського районного суду від 05 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий:Судді: