Ухвала суду № 75881896, 15.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5693/18

Номер справи місцевого суду: 522/8716/17

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження

15.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді судової палати у цивільних справах Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року в цивільній справі за позовом Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3, третя особа Тарутинська районна державна адміністрація про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2017 року Виноградівська сільська рада Тарутинського району Одеської області звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3, якою просила суд визнати недійсною додаткову угоду № 22/2015 до договору оренди землі від 07 квітня 2011 року (зареєстрованого у Відділі Держкомзему в Тарутинському районі Одеської області 05.05.2011 року за № 512478104000090), укладену 11 лютого 2015 року між Головним управлінням Держемагенства в Одеській області та громадянином України ОСОБА_3, за участю третьої особи Тарутинської районної державної адміністрації (а.с. 3-10).

22 лютого 2018 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси в задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 121-124).

Не погоджуючись з вказаним рішенням 01.06.2018 року Виноградівська сільська рада Тарутинського району Одеської області через свого представника - Дабіжу Олену Анатоліївну засобами поштового зв'язку направила до суду апеляційну скаргу. Апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обгрунтування апелянт зазначив, що Законом України «Про оренду землі» передбачений чіткий порядок поновлення строку дії договору оренди, однак, зміна строку дії договору оренди, шляхом зміни терміну дії договору на 49 років не відповідає таким вимогам, а тому відповідачі, укладаючи оскаржувану додаткову угоду, порушили вимоги, чинного на той момент, законодавства України. Тому апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області задовольнити (а.с. 144-152).

Крім того апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження та обґрунтовує своє клопотання тим, що оскаржуване рішення було отримане особисто представником апелянта лише 30.03.2018 року. 18.04.2018 року апелянтом була направлена апеляційна скарга безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 02.05.2018 року апеляційна скарга була повернута апелянту на підставі п.п. 15.5, розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України внаслідок порушення порядку подання апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що про вказану ухвалу стало відомо 30.05.2018 року шляхом отримання відомостей на сайті Апеляційного суду Одеської області, на час подання клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження ухвала від 02.05.2018 року про повернення апеляційної скарги без розгляду апелянту не надходила (а.с. 154-156).

12.06.2018 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області було задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року та апеляційну скаргу Виноградівської сільської ради залишено без руху до усунення недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 2 400 гривень.

10.07.2018 року до суду надійшло клопотання представника апелянта Виноградівської сільської ради - Дабіжи О.А. про усунення недоліків позовної заяви та долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у розмірі 2 400 гривень.

Так, недоліки апеляційної скарги усунено, вона відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Відповідно до ст. 360 ЦПК України, учасники справи відповідачі, мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу має містити:

-найменування суду апеляційної інстанції;

-ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності;

-обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

-у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

-перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Таким чином, перешкоди для відкриття апеляційного провадження передбачені ч.ч. 2-5 ст. 357, ч. 1-2 ст. 358 ЦПК України відсутні. Апеляційна скарга підлягає прийняттю до розгляду апеляційним судом Одеської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 352-354, 357, 359, 361 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року в цивільній справі за позовом Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_3, третя особа Тарутинська районна державна адміністрація про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди. Копію апеляційної скарги з поданими матеріалами направити особам, які беруть участь у справі та запропонувати надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк