Ухвала суду № 75881877, 13.08.2018, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9922/18

Провадження №2/523/4069/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р.

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Одесі заяву представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Суворовського районного суду м. Одеси позовну заяву до Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» про визнання донарахування боргу в розмірі 63561 грн. 88 коп. за особовими рахунками № 88263 та № 4464 незаконним та зобов’язання відповідача поновити водопостачання та водовідведення 51/200 частині домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 265, що належить на праві власності позивачам.

Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року відкрито провадження по справі за вказаними вимогами в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 10 серпня 2018 року звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов’язання товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» негайного відновлення водопостачання та водовідведення в 51/200 частині домоволодіння за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 265, що належить на праві власності ОСОБА_2 с подальшою заборонною припинення, обґрунтовуючи необхідність застосування забезпечення позову метою уникнення негативного санітарного стану та існуванням реальної загроза не виконання можливого рішення суду.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті – ч.10 ст. 150 ЦПК України.

Всупереч цьому, представник позивачів просить вжити захід забезпечення позову - зобов’язання ТОВ «ІНФОКС» в особі філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» відновити водопостачання та водовідведення в 51/200 частині домоволодіння за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 265, який за змістом є тотожнім задоволенню позовних вимог.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки вимоги про забезпечення позову за змістом є тотожними позовним вимогам і фактично вирішать спір по суті, тому на даній стадії їх задоволення є недопустимими, таким чином, в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 81, 149, 150, 151, 153, 116, 258-261, 353-355, 441, пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі через Суворовський районний суд м. Одеси.

Суддя: