Вирок № 75880874, 14.08.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/627/16-к

Провадження № 1-кп/493/2/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Балта, Одеська область

Балтський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.

секретарі Пінул І.Б.

за участю прокурора Темного В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката Бубнова В.І.,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Балта Одеської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160230000008 від 28.11.2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Борсуки Балтського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, інваліда 2 групи, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, ввівши в оману та зловживаючи довірою працівників відділу соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів Одеської області, а починаючи з 01.07.2002 року і працівників управлінням Пенсійного фонду України, з метою збільшення розміру виплати пенсії по інвалідності 18.12.1997 року звернувся до відділу соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів Одеської області з заявою про призначення пенсії як інваліду 2 групи з дитинства, додавши до заяви завідомо підроблену довідку № 37 від 10.10.1997 року підприємства «Східно - Європейські послуги зв'язку» про те, що він працював в ТОВ «Східно- Європейські послуги зв'язку» на посаді водія-експедитора з окладом згідно штатного розпису - 400,00 грн. з 20.07.1995 року (наказ про зарахування на роботу № 9-7/95 від 20.07.1995 року) по 26.09.1997 року (наказ про звільнення № 14-9/97 від 26.09.1997 року), яке розташоване по вул. Студенська, 5 а в м. Київ та завідомо підроблену довідку без № та дати підприємства «Східно - Європейські послуги зв'язку» про заробіток для обчислення пенсії про те, що його заробіток, який вираховується при обчисленні пенсії, за період з 01.09.1995 року по 31.08.1997 року склав 9600,00 грн.

На підставі пред'явлених ОСОБА_1 довідок, відділом соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів Одеської області, протоколом № 17528 від 18 березня 1998 року, ОСОБА_1 було призначено пенсію як інваліду 2 групи з дитинства.

Починаючи з 18.12.1997 року по 30.06.2002 року відділом соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів Одеської області було нараховано та виплачено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з якої було переплачено грошові кошти в сумі 2132,69 грн.

В період з 01.07.2002 року по 31.10.2014 року управлінням Пенсійного фонду України, до провадження якого була переведена пенсійна справа ОСОБА_1, було нараховано та виплачено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з якої було переплачено грошові кошти в сумі 101106,54 грн.

Загалом ОСОБА_1 за період з 18.12.1997 року по 31.10.2014 року було переплачено грошові кошти в сумі 103239,23 грн., з яких 1000,00 грн. ОСОБА_1 добровільно відшкодував до Пенсійного фонду України 15.10.2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області в рамках кримінального провадження звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої песії в розмірі 102239,23 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень не визнав та пояснив, що в вересні 1995 році влаштувався на роботу до підприємства «Східно-Європейські послуги зв'язку» при слідуючих обставинах:

В холі інституту ім. Шалімова, що знаходиться в м. Києві проспект Визволителів, 1, до нього вийшов директор підприємства «Східно-Європейські послуги зв'язку» - ОСОБА_4 Засновниками підприємства були громадяни Ізраїлю. В холі інституту Шалімова він написав заяву про прийняття на роботу та віддав нову трудову книжку ОСОБА_4, який заяву та трудову книжку забрав з собою і піднявся на поверх, який не знає, оскільки ніколи не був у відділі кадрів чи бухгалтерії підприємства «Східно-Європейські послуги».

Заробітну плату готівкою йому передавав ОСОБА_4 в холі інституті Шалімова, отримавши заробітну плату він підписував відомості. Заробітна плата виплачувалася йому з урахування амортизації його власного автомобіля, який ним використовувався в роботі при перевезенні вантажів підприємства «Східно-Європейські послуги зв'язку », при цьому договір оренди автомобіля він з підприємством не укладав.

Для внесення відомостей про роботу він віддав ОСОБА_4 нову трудову книжку, так як первісна його трудова книжка, в яка містила записи його трудової діяльності, починаючи з моменту навчання, знаходилася у батьків в м. Балта Одеської області. При звільненні йому ОСОБА_4 повернув трудову книжку з записом про те, що він працював на підприємстві «Східно-Європейські послуги зв'язку», однак вказану трудову книжку разом з іншими документами в 1999 році у нього викрали.

Не зважаючи на невизнання своєї вини його вина у скоєнні зазначених кримінальних правопорушеннь повністю підтверджена наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що являється працівником УПФ України в Балтському районі Одеської області, пенсійна справа ОСОБА_1 перебуває на обліку УПФ України з 01.07.1997 року.

В лютому 2016 року проведена комплексна аудиторська перевірка, за наслідками якої було рекомендовано здійснити превірку довідок в тому випадку коли коефіцієнт перевищує показник 2,5.

Коли ОСОБА_1 запитали де знаходиться ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку», довідку якого він надав як підставу для нарахування пенсії, то ОСОБА_1 не зміг повідомити адреси установи, тому ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» шукали через мережу Інтернету.

На вимогу Балтського відділення ПФУ Дніпровським відділом пенсійного фонду в м. Києві було проведено перевірку та встановлено, що ОСОБА_1 в ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» не працював.

В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано добровільно відшкодувати шкоду, на що ОСОБА_1 погодився і відшкодував ПФ України 1000,00 грн.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що являється начальником УПФ України в Балтському районі Одеської області, в обов'язки якої входить контроль та організація роботи установи.

01.07.2007 року пенсійна справа ОСОБА_1 була передана з відділу соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів, яке призначало пенсію, до управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеській області.

Кожні два роки контрольно-ревізійне управління ПФ України проводить перевірку нарахування пенсій (аудит) та за результатами перевірки складає акт з рекомендаціями.

В результаті проведеного чергового аудиту, було рекомендовано провести перевірку нарахування пенсії ОСОБА_1 оскільки пенсія була нарахована з заробітної плати з високим коефіцієнтом, а саме 2,5.

Стосовно ОСОБА_1 були скеровані запита до Печерського УПФ україни м. Києва, звідти надійшла відповідь про те, що ОСОБА_1 в ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» ніколи не працював.

Отримавши відповідь викликали ОСОБА_1, який написав заяву і добровільно сплатив особисто до УПФ України в Балтському районі 1000,00 грн. через установи банку.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює головним спеціалістом Лівобережного управління ПФ України м. Києва. Біля 3-х років тому до Лівобережного управління ПФ України м. Києва звернулося Балтське управління ПФ України в Одеській області про проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.09.1995 року по 31.07.1997 року.

Розпочали перевірку. Телефони, які були вказані в довідці виявилися недійсними, тому через мережу Інтернет знайшли ліквідатора ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» ОСОБА_9, який їм привіз усі наявні у нього відомості про нарахування заробітної плати та накази по прийняття працівників на роботу та їх звільнення за період з 1995 року по 1997 рік.

У відомостях про нарахування заробітної плати та наказах, які надав ліквідатор ОСОБА_9, прізвища ОСОБА_1 вони не знайшли.

Крім того, було встановлено, що печатка яка стояла на довідці про заробітну плату ОСОБА_1 з печаткою яка була у ліквідатора ОСОБА_9 відрізняються одна від одної, про що було складено акт. В печатках співпадали тільки розмір та кодом ЄДРПОУ все інше - ні.

У квітні 2014 року ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку » припинило свою діяльність, а в грудні 2014 року було ліквідовано. За даними ЄДРПОУ підприємство було одно і знаходилося в м. Києві на проспекті Визволителів, 1, іншого підприємства ніж зазначеного не існувало.

ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» значилися за адресою: м. Київ, вул.. Визволителів, 1, а довідка про нарахування заробітної плати видана ОСОБА_1 вказувала на вул.. Студенську, 5.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що працювала в ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» з 1995 року, спочатку бухгалтером-касиром потім бухгалтером і до 2000 року стала головним бухгалтером. Функціональні обов'язки мінялися в залежності від займаної посади.

Працівники міліції їй пред'явили два документи, підписаних від її імені, виданих на ім'я ОСОБА_1 які вона не підписувала, а працівника на прізвище ОСОБА_1 не пам'ятає. Документи були також підписані директором ОСОБА_4, хоча директора з таким прізвищем на підприємстві взагалі не було.

Сумніви у достовірності документів викликало те, що вони були надруковані на окремому ксерокопірованому бланку, струйним прінтером, з реквізитами підприємства, при тому що на підприємстві працювали лазарні прінтера, тому документи друкувалася на принтері разом з бланком підприємства та текстом.

На документах була печатка схожа на печатку ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку», однак з впевненістю вказати, що це саме печатка підприємства не може.

Засновник підприємства були іноземні громадяни. Бухгалтерський та кадровий облік вівся відповідно до діючого законодавства. Осіб, які працювали та неофіційно отримували заробітну плату на підприємстві не було. Підприємство обслуговувало 3-4 автомобіля. Філіалів ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» не мало. Підприємство міняло місце розташування, спочатку знаходилося біля Печерського мосту в м. Києві, потім на вул. Марії Розкової, проспект Визволителів, вул. Студенська.

Свідок ОСОБА_12 показала, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_1 Її син ОСОБА_1 народився інвалідом, переніс декілька операцій. В 24 роки йому було визначено групу інвалідності з дитинства.

При оформлені пенсії інваліда дитинства в 1998 році, у нього не вимагали трудової книжки, а прийняли тільки довідку про заробітну плату. Коли прийшло повідомлення про необхідність сплатити необґрунтовано нараховану персію, батька паралізувало, а вона особисто проходить курс хіміотерапії. За таких обставин, він під моральним тиском працівників Балтського відділення ПФ України заплатив 1000,00 грн. Фіктивних справок він не брав, в 1993 році поїхав до м. Києва там і працював до 2003 року.

Крім показів свідків вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Актом управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва № 191 від 23.07.2014 року Про результати перевірки достовірності довідки про заробітну плату, виданої для призначення пенсії, проведеного головним спеціалістом ввіділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва ОСОБА_8 в присутності ліквідатора ТОВ Східно-Європейські послуги звязку» ОСОБА_9, яким встановлено, що у відомостях по нарахування заробітної плати за період з 1995 року по 1997 року громадянин ОСОБА_1 не значиться, наказів на прийняття та звільнення громадянин ОСОБА_1 не виявлено, печатка на довідці не співпадає з дійсною. (т. 2 а.с. 33);

Довідкою «Східно-Європейські послуги зв'язку» без № та дати про заробіток для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 34);

Довідкою «Східно-Європейські послуги зв'язку» № 37 від 10 жовтня 1997 року про те, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Східно - Європейські послуги зв'язку» на посаді водія -експедитора з окладом згідно штатного розпису - 400,00 грн. з 20.07.1995 року (наказ про зарахування на роботу № 9-7/95 від 20.07.1995 року) по 26.09.1997 року (наказ про звільнення № 14-9/97 від 26.09.1997 року), яке розташоване по вул. Студенська, 5 а в м. Київ . (т. 2 а.с. 35);

Протоколом огляду предмета від 18.04.2016 року, відповідно до якого було оглянуто довідку № 37 від 10.10.1997 року про те, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Східно - Європейські послуги зв'язку» на посаді водія -експедитора з окладом згідно штатного розпису - 400,00 грн. з 20.07.1995 року (наказ про зарахування на роботу № 9-7/95 від 20.07.1995 року) по 26.09.1997 року (наказ про звільнення № 14-9/97 від 26.09.1997 року), а також оглянуто довідку про заробітну плату для обчисленя пенсії про те, що з 01.09.1995 року по 31.12.1995 року ОСОБА_1 отримав заробітну плату на загальну суму 1600 гривень, в період із 01.01.1996 року по 31.12.1996 року, отримав за 12 місяців заробітну плату в сумі 4800 гривень, в період з 01.01.1997 року по 31.08.1997 року, отримав за 8 місяців заробітну плату на загальну суму 3200 гривень. (т. 2 а.с. 36-37);

Копією заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії як інваліду з дитинства 2 групи від 18 грудня 1997 року. (т. 2 а.с. 8);

Копією протоколу відділу соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів № 17528 від 18 грудня 1997 року про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з розрахунку середньої заробітної плати 418,00 грн., що була станом на 31.08.1997 рік. (т. 2 а.с. 15);

Копією трудової книжки ОСОБА_1, виданої Центральною регіональною філією ЗАТ «Український будинок селенгу» 21.09.1994 року, в якій відсутній запис про роботу в ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку», в даній трудові книжці наявний запис під № № 3 та 4 про охоронцем 716 Центральної речової бази 1-го розряду м. Києва (т. 2 а.с. 13-14);

Копією рішення УПФУ в Балтському районі про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони або подання страхувальником недостовірних даних від 13.10.2014 року № 38 а. (т. 2 а.с. 17);

Архівним витягом на № 4165 від 08.05.2015 р., відповідно до якого з 13 березня 1997 року по 22 квітня 1997 року працював охоронцем 716 Центральної речової бази 1-го розряду м. Києва та копією особистої картки № 696 ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 43-45);

Копією особового листка з обліку кадрів за ідентифікаційним номером 271 941 35 30, в яких відсутні відомості про роботу ОСОБА_1 в ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» (т. 2 а.с. 47-55);

Копією заяви ОСОБА_1 від 14.10.2014 року, в якій виявлена згода на відшкодування суми переплаченої пенсії (т. 2 а.с. 18);

Копією заяви ОСОБА_1 від 25.11.2014 року, в якій він відмовився відшкодовувати матеріальні збитки у зв'язку з тяжким матеріальним становищем (т. 2 а.с. 19);

Копією реєстраційної картки платника податків ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку», станом на 22.07.1997 року, в якій головним бухгалтером зазначено ОСОБА_13, а ОСОБА_10 вказана як особа, що заповнила форму. (т. 2 а.с. 63-64);

Копією виписки з Єдиного державного реєстру осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 1, станом на 26.04.2013 року, де зазначено прізвище ОСОБА_9, як такого, що має право вчиняти юридичні дії. (т. 2 а.с. 59).

Суд критично ставиться до показів ОСОБА_1, вважає їх неспроможними, оскільки порядок прийому на роботу та звільнення, нарахування та виплата заробітної плати, оформлення трудових книжок визначений трудовим законодавством та є загальновідомим. Порядок прийому на роботу та звільнення ОСОБА_1 в холі ДУ «НІХТ ім. О.О.Шалімова НАМНУ» в м. Києві, видача йому заробітної плати готівкою, також в холі вказаного інституту, викликає сімніви в його офіційності, про що не міг не знати ОСОБА_1

Відсутність прізвища ОСОБА_1 у відомостях ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку» про нарахування заробітної плати за період з 1995 року по 1997 рік та відсутність наказів про прийняття на роботу та звільнення, що зафіксовано в акті управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва № 191 від 23.07.2014 року (т. 2 а.с. 33) та підтверджено показами свідка ОСОБА_8, свідчить про відсутність трудових правовідносин між ТОВ «Східно-Європейські послуги з»язку» та ОСОБА_1

В період з 13.03.1997 року по 22.04.1997 року, тобто в період удаваної роботи в ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку», ОСОБА_1 офіційно був працевлаштований охоронцем 716 Центральної речової бази 1-го розряду м. Києва, про що свідчить запис в його трудовій книжці (т. 2 а.с. 13-14) під №№ 3,4. Вказаний факт говорить про неправдивість показів ОСОБА_1 про те, що його первинна трудова книжка перебувала у батьків в м. Балта Одеської області.

Трудова книжка, як основний доказ того, що він дійсно працював водієм ТОВ «Східно-Європейські послуги зв'язку», як стверджує ОСОБА_1,. була викрадена, однак відсутнє звернення до правоохоронних органів з його боку та не прийняті міри направлені на поновлення запису в первинній трудовій книжці, при тому що, як вказано вище, основна його трудова книжка перебувала в 716 Центральної речової бази 1-го розряду м. Києва.

Всебічно та повно дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та у сукупності, суд вважає що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив злочин передбачений ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підроблених документів, а також вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Наявність у обвинуваченого 2 групи інвалідності суд визнає як обставину, пом'якшуючу покарання, пом'якшує також покарання наявність двох неповнолітніх дітей на його утриманні.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд вважає, необхідним і достатнім покаранням для обвинуваченого в межах санкції ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.

За умовами ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст. 358 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України, мало місце 18.12.1997 року, тобто в день коли ОСОБА_1 подав до відділу соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів заяву про призначення пенсії як інваліду дитинства 2 групи додавши до неї завідомо підроблену довідку № 37 від 10.10.1997 року підприємства «Східно - Європейські послуги зв'язку» про те, що він працював в ТОВ «Східно - Європейські послуги зв'язку» на посаді водія -експедитора з окладом згідно штатного розпису - 400,00 грн. з 20.07.1995 року (наказ про зарахування на роботу № 9-7/95 від 20.07.1995 року) по 26.09.1997 року (наказ про звільнення № 14-9/97 від 26.09.1997 року), яке розташоване по вул. Студенська, 5 а в м. Київ, та завідомо підроблені довідку без № та дати підприємства «Східно - Європейські послуги зв'язку» про заробіток для обчислення пенсії про те, що його заробіток, який вираховується при обчисленні пенсії, за період з 01.09.1995 року по 31.08.1997 року склав 9600,00 грн., що в свою чергу стало підставою для нарахування та виплати пенсії.

За ч.4 ст.358 КК України злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення вищевказаних, завідомо підроблених документів обвинуваченим до відділу соціального захисту населення Балтської районної ради народних депутатів.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст. 49 КК України, відповідно до умов ч. 5 ст. 74 КК України, оскільки вчинений ним злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості і з моменту його вчинення, а саме з 18.12.1997 року минуло більше трьох років.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, являється інвалідом 2 групи, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням - з іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків у відповідності до ст.76 КК України, оскільки є всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заявлений потерпілою стороною цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків на користь Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що в результаті протиправних дій з боку ОСОБА_1 , які виразилися в пред'явленні завідомо підроблених документів було нараховано та виплачено пенсію ОСОБА_1, з якої сума розміром в 102239,23 грн. є надмірно виплаченою. Його вина в повній мірі знайшла своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами..

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74, ст. 368, ст. 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

За ч. 4 ст. 358 КК України у виді 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот пятдесят) грн.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2. ч.1 ст. 49 КК України, відповідно до умов ч. 5 ст. 74 КК України.

За ч. 2 ст.190 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в один рік.

На підставі п.1, п.2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати надмірно виплачену пенсію в сумі 102239,23 грн. на користь ПФУ в особі Управлінням Пенсійного фонду України у Балтському районі р/р 256002301444 в Балтському відділенні ВАТ «Ощадбанк» № 2822.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та представнику потерпілого.

СУДДЯ