Рішення № 75879886, 03.08.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/513/18 Провадження № 2/450/972/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Пустомити цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

22.02.2018р. представник позивача ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача МТСБУ, в якому просив стягнути з останнього на користь ОСОБА_3 суму регламентної виплати ( страхового відшкодування) в розмірі 50 000,00 грн., 800,00 грн. оплати за проведення автотоварознавчої експертизи, 714,80 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову покликався на те, що 18.06.2013р. на території Пустомитівського району Львівської області - 546 км + 300 м автодороги Київ –Чоп водій автомобіля «Міцубіші», польський реєстраційний номер RP43923 ОСОБА_4 порушивши ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5, із-за чого автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 розвернуло та він в’їхав в кювет.

Постановою суду від 24.07.2013р. ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні даної ДТП.

В результаті ДТП були повністю пошкоджені належні ОСОБА_3 автомобільні скла, які ОСОБА_5 перевозив автомобілем «Фольксваген». Згідно Висновку товарознавчого дослідження майно №1330 від 01.11.2013р. , розмір спричиненого в результаті ДТП матеріального збитку становить 124890,00 грн.

На момент ДТП відповідальність водія автомобіля «Міцубіші», польський реєстраційний номер RP43923 ОСОБА_4В була застрахована польською страховою компанією «Дженералі» відповідно до полісу страхування «Зелена карта» PL/28/0235815, кореспондентом якої на території України є ПАТ «УСК «Гарант Авто». Тому після настання ДТП страхувальник письмово повідомив ПАТ «УСК «Гарант Авто» про випадок , а 23.01.2014р. ОСОБА_3 подав відповідну заяву.

Дана подія польською страховою компанією «Дженералі» та її кореспондентом на території України ПАТ «УСК «Гарант Авто» визнана страховим випадком, і потерпілому ОСОБА_5 страховиком ( страховою компанією «Дженералі»), через свого кореспондента

ПАТ «УСК «Гарант Авто» виплачена сума страхового відшкодування за спричинення майнової шкоди автомобілю «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1.

12.01.2015 р. ОСОБА_3 подав до ПАТ «УСК «Гарант Авто» претензію з вимогою про виплату страхового відшкодування, однак ні виплати, ні відповіді не отримав.

Рішенням Пустомитівського районного суду від 18.11.2015р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто на його користь з ПАТ «УСК «Гарант Авто» 353 688 грн. причиненої майнової шкоди.

Однак будь-яких виплат ОСОБА_3 не отримав, так як постановою Господарського суду м.Києва від 29.11.2017р. ПАТ «УСК «Гарант Авто» визнано банкрутом. Тому, згідно ст.20 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( надалі-Закон № 1961-IV), обов’язки за договором обов’язкового страхування цивільно-правової прийняло на себе МТСБУ, виконання яких гарантується коштами централізованого страхового резервного фонду МТСБУ.

У зв’язку з зазначеним ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з заявою провести регламентну виплату - сплатити страхове відшкодування та відшкодувати йому вартість завданих матеріальних збитків в розмірі регламентної виплати - 50 000 грн. та 800 грн. вартості експертної оцінки майнової шкоди, однак жодної відповіді не отримав, що розцінює як фактичну відмову у проведенні регламентної виплати.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.02.2018р.відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

30.03.2018р. повноважний представник відповідача подав через канцелярію суду письмовий відзив на позовну заяву , який підтримав в судовому засіданні та за змістом якого обґрунтованість позовних вимог не визнає. Визнає, що дійсно на момент ДТП -18.06.2013р. СК «Гарант-Авто» здійснювало на території України кореспондентські повноваження щодо польської страхової компанії «Дженералі», проте 22.11.2014р. втратило статус повного члена МТСБУ та припинило свої кореспондентські повноваження, про що ОСОБА_3 був повідомлений листом від 26.02.2015р.

Зазначає, що винним у вчиненні даної ДТП визнаний водія автомобіля «Мітсубісі» ОСОБА_4, однак в матеріалах справи, за якою ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності відсутні дані про те, що в результаті ДТП були пошкоджені автомобільні скла, які зі слів позивача перевозились пошкодженим автомобілем Фольксваген.

Не погоджується з висновком №1330 від 01.11.2013р., оскільки вважає, що такий складений майже через пів-року після ДТП, та що відсутні дані щодо причинового зв’язку між пошкодженням досліджуваного скла та ДТП.

Стверджує, що проведення виплат за зобов’язаннями за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

може бути здійснено за умов наявності у МТСБУ підтвердження про наявність невиконаного зобов’язання страховика за договором та недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов’язань, підтверджених належним чином. Однак на даний час ліквідаційний баланс СК «Гарант Авто» не затверджений, а тому встановити факт недостатності коштів для виконання зобов‘язань банкрута можливо лише після його затвердження. З цих підстав поданий позов вважає передчасним, тому в задоволення такого просить відмовити.

В судовому засіданні повноважний представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та дав пояснення, аналогічні зазначеним у позові та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячиз наступного.

Судом встановлено, що18.06.2013р. на території Пустомитівського району Львівської області , а саме на 546 км + 300 м автодороги Київ –Чоп відбулася ДТП за участю за участю автомобіля марки «Міцубіші», польський реєстраційний номер RP43923 під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2015р., водія ОСОБА_4 визнано винним у вчинені 18.06.2013р. даної ДТП,а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП(а.с.13).

На момент ДТП водій ОСОБА_5 перевозив на автомобілі «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_3 товар - скла вітрові автомобільні в кількості 45 шт. загальною вартістю 124890,00 грн., що підтверджується Рахунком на оплату, Видатковою накладною та Актом прийому-передачі товару від 18.06.2013р.( а.с.9-10).

В результаті ДТП належний ОСОБА_3 товар - скла автомобільні вітрові були повністю пошкоджені, що підтверджується Висновком товарознавчого дослідження майно№1330 від 01.11.2013р.(а.с.14-18).

На момент ДТП відповідальність водія автомобіля «Міцубіші», польський реєстраційний номер RP43923 ОСОБА_4В була застрахована польською страховою компанією «Дженералі» відповідно до полісу страхування «Зелена карта» PL/28/0235815, кореспондентом якої на території України є ПАТ «УСК «Гарант- Авто»( а.с.12).

Тому після настання ДТП страхувальник письмово повідомив ПАТ «УСК «Гарант Авто» про даний випадок , а 23.01.2014р. ОСОБА_3 подав відповідну заяву( а.с.8).

Так як ПАТ «УСК «Гарант -Авто», як представника -кореспондента польської страхової компанії «Дженералі» не сплатив ОСОБА_3 страхового відшкодування за спричинену шкоду, останній 03.11.2014р. звернувся з відповідним позовом в суд.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.11.2015р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УСК «Гарант Авто», стягнуто з ПАТ «УСК «Гарант -Авто», як представника -кореспондента польської страхової компанії «Дженералі» на користь ОСОБА_3 353688 грн. спричиненої майнової шкоди.

Рішення суду мотивоване тим, що в результаті ДТП, що сталася 18.06.2013р. з вини водія автомобіля «Міцубіші», польський реєстраційний номер RP43923 ОСОБА_4В , були повністю знищені належні ОСОБА_3 автомобільні скла , в результаті чого ОСОБА_3 спричинена матеріальна шкода у зазначеному розмірі.

Суд також встановив, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Міцубіші», польський реєстраційний номер RP43923 ОСОБА_4 була застрахована польською страховою компанією «Дженералі» відповідно до полісу страхування «Зелена карта» PL/28/0235815, кореспондентом якої на території України на той час було ПАТ «УСК «Гарант- Авто», яке зобов’язано було виплатити ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 353688 грн., однак таких виплат не здійснило.

Рішення суду набрало законної сили 29.02.2016р. та судом не скасовувалось(а.с.6-7).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням суду від 18.11.2015 р. у справі, в якій ОСОБА_3 брав участь як позивач, встановлено обов’язок ПАТ «УСК «Гарант- Авто», як представника -кореспондента польської страхової компанії «Дженералі» сплатити на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування за спричинення майнової шкоди, суд в силу ч.4 ст.82 ЦПК України визнає дану обставину такою, що не потребує доказуванню.

Згідно повідомлення МТСБ України №8/3-03/5832 від 26.02.2015р., адресованому представнику позивача адвокату ОСОБА_1, ПАТ «УСК «Гарант- Авто» втратило статус повного члена МТСБУ та припинило свої кореспондентські повноваження 22.11.2014 року. Виконуючи свої гарантійні функції у відповідності до пункту 40.1 ст.40 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ перебрало на себе врегулювання майнових вимог за страховими випадками, відповідальними за скоєння яких є особи, які керували транспортними засобами, зареєстрованими за кордоном та які мали чинні страхові сертифікати «Зелена картка»( а.с.27).

Таким чином МТСБУ своїм повідомленням від 26.02.2015р. визнало, що до нього від ПАТ «УСК «Гарант- Авто» перейшов обов’язок врегулювання майнових вимог за страховим випадком, що мав місце 18.06.2013 р., і цю обставину не заперечив в судовому засіданні повноважний представник відповідача МТСБУ при розгляді даної справи. Тому суд, в силу приписів п.1.ст.82 ЦПК України визнає дану обставину як таку, що не підлягає доказуванню.

Згідно ст.6 Закону №1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У відповідності з пунктом 9.2. ст.9 Закону№ 1961-IV, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень на одного потерпілого( в редакції, чинній на час вчинення ДТП).

Пунктом 22.1 ст.22 Закону № 1961-IV встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пунктів35.1 ст.35 та 36.2 ст.36 Закону№ 1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, виплата якого здійснюється не пізніше 90 з дня отримання заяви.

Згідно ст.20 Закону № 1961-IV, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законів органів, обов’язки за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов’язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов’язків в повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ.

Постановою Господарського суду м.Києва від 29.11.2017р. ПАТ «УСК «Гарант- Авто» визнано банкрутом.

Тому, згідно ст.20 Закону№ 1961-IV, обов’язки за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності прийняло на себе МТСБУ, виконання яких гарантується коштами централізованого страхового резервного фонду МТСБУ.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово, в тому числі 24.01.2018р. звертався до відповідача МТСБУ з вимогою провести регламентну виплату , однак дана вимога не виконана до даного часу, належні позивачу кошти не сплачені.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обовязкове страхування). До відносин, що випливають з обовязкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Метою здійснення обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров»ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Окрім виплати страхового відшкодування страховиком, ст. 41 Закону № 1961- IV передбачає проведення регламентної виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Так, відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 цього Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі

Таким чином, з системного аналізу зазначених норм діючого законодавства та встановлених в судовому засіданні обставин суд приходить до висновку, що у відповідача МСТБУ з 22.11.2014р. виникло перед позивачем ОСОБА_3 зобов’язання з врегулювання майнових вимог за страховим випадком, що мав місце 18.06.2013р., та що відповідач на час звернення позивача до суду мав невиконані перед останнім зобов’язання з виплати суму регламентної виплати ( страхового відшкодування) в розмірі 50 000,00 грн., які до даного часу не виконані. З цих підстав позов в цій частині підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов в цій частині, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача як підставу для відмови в задоволенні позову те, що на даний час ліквідаційний баланс банкрута ПАТ «УСК «Гарант-Авто» не затверджений, а тому неможливо встановити факт недостатності коштів для виконання зобов‘язань банкрута , та що таке можливо лише після його затвердження.

Суд вважає, що вище зазначена норма закону (ст.20 Закону № 1961-IV), не пов»язує обов»язок МТСБУ з виплати регламентної виплати ( страхового відшкодування) у разі ліквідації страховика, з фактом затвердження ліквідаційного балансу, адже підставою для цього являється недостатність коштів та/або майна .

В даному випадку суд приймає до уваги, що згаданою постановою господарського суду м.Києва від 29.11.2017р. встановлено, що станом на 31.03.2015р. розмір необоротних активівПАТ «УСК «Гарант-Авто» становить 6 705 000,00 грн., а сукупний розмір дебіторської заборгованості 38 239 000,00 грн.( різниця у 5,7 разів), при тому, визначити перспективи стягнення дебіторської заборгованості не є можливим.( а.с.77-89).

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 704,80 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1), а також витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., розмір яких обраховано згідно розрахунку та акту прийому-здачі наданих послуг, а сплата підтверджується відповідною квитанцією (а.с.35-41).

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 714,00 грн. то такі в цій частині не підлягають до задоволення, оскільки згідно доданої до позовної заяви квитанції №26 від 22.02.2018р., судовий збір сплачений у розмірі 704,80 грн.

Крім того, не підлягає до задоволення позов в частині стягнення з відповідача 800,00 грн. витрат за проведення авто товарознавчої експертизи, оскільки дана сума позивачем документально не підтверджена , і з цих підстав судом визнається безпідставною.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 526, 625, 979-982, 984, 993, 1194 ЦК України, ст.ст.12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_3 (м. Львів, вул.Гіпсова,2/6, реєстраційний номер облікової картки платника податків 16467237) суму регламентної виплати ( страхового відшкодування) в розмірі 50 000,00 грн. ( п»ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_3 (м. Львів, вул.Гіпсова,2/6, реєстраційний номер облікової картки платника податків 16467237), 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору, та 5000,00 ( п»ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 10.08.2018 року.

СуддяОСОБА_6