Рішення № 75879631, 09.08.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5789/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом Головного упралвління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11) до громадянина Азербайджану ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про примусове видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДМС України у Львівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить видворити громадянина Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.

В обґрунтування позову покликається на те, що 21.03.2018 року працівниками УКР ГУНП у Львівській області, в рамках проведених профілактичних заходів «Мігрант», був виявлений громадянин Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав на території України з порушенням правил тимчасового перебування іноземців. Під час перевірки паспорта вказаного громадянина НОМЕР_2, виданого 25.11.2016 року, дійсного до 24.11.2026 року, головним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМСУ у Львівській області було встановлено, що вказаний іноземець на територію України прибув 02.12.2016 року через ПП «Бориспіль» і з цього часу межі України не покидав. За час свого перебування на території України, відповідач перевищив дозволений строк перебування на території України більше 90 днів на протязі 180 днів, визначений пунктом 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012 (зі змінами та доповненнями). Після закінчення визначеного для іноземців терміну перебування на території України (90 днів протягом 180 днів) зазначений громадянин ухилявся від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території України в паспортному документі іноземця відсутні, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні. За порушення правил перебування на території України, 21.03.2018 року працівниками ГУ ДМС України у Львівській області відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МЛВ №073342 за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП та винесено постанову ПН МЛВ №073342 про накладення на відповідача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 21.03.2018 року головним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України у Львівській області, у відповідності до вимог ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон №3773), було прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України, зобов'язавши його покинути територію держави у строк до 22.03.2018 року та встановивши йому заборону в'їзду терміном на три роки до 20.03.2021 року. З вказаним рішенням та наслідками його невиконання відповідач ознайомлений належним чином. Однак останній таке не виконав. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_2 22.03.2018 року покинув територію України, проте, 07.08.2018 року працівниками ГУДМС України у Львівській області встановлено, що 27.05.2018 року на територію України прибув громадянин Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, по паспортному документу НОМЕР_4, виданому 25.05.2018 року, терміном дії до 24.05.2028 року, який фактично являється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивач звертає увагу суду на те, що за інформацією, отриманою із Сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Львівській області, згідно отриманих відомостей від МВС Азербайджанської Республіки НОМЕР_1 був виданий громадянину ОСОБА_2 та значиться як втрачений і внесений в базу даних як недіючий, крім того, громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 змінив своє прізвище на ОСОБА_2 та отримав паспорт НОМЕР_3 від 25.05.2018року. 07.08.2018 року на ОСОБА_2 працівниками ГУ ДМСУ у Львівській області складено адміністративний протокол за ознаками ст.203-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. Відтак, позивач вважає, що своїми діями позивач грубо порушив вимоги ст.ст.9, 16, 23, 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", що дає обгрунтовані підстави для прийняття рішення про його примусове видворення за межі території України.

Відповідач - ОСОБА_2 подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначає, що вважає позов поданим передчасно і таким що задоволенню не підлягає з наступних підстав. Зміну прізвища з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» відповідач зробив, як і більшість громадян Республіки Азербайджа, на виконання Постанови КМ Азербайджанської Республіки №79 від 12.05.2011 року, якою затверджені «Правила присвоєння та зміни імен, прізвищ та по батькові». Відтак, умислу на умисну заміну прізвища саме з иметою прибуття в Україну унього не було. Вважає, що покликання позивач на відсутність у нього постійного проживання та родичів в Україні спростовується наявністю сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також фактом зазначення в позовній заяві адреси його постійного проживання: АДРЕСА_1 - адреси проживання його дружини ОСОБА_6 та родини в цілому. З метою отримання дозволу на одруження з матір'ю його сина - позивач звертався до відповідних органів із низкою запитів, які були здійснені на виконання вказівок працівників органів та підрозділів міграційної служби, до яких він звертався із заявою про продовження строку перебування. Додатково зауважує, що бажає одружитись лише з метою утворення повноцінної родини, а отримання громадянства України - це його переконання, яке грунтується на бажанні постійно проживати на території України і бути повноправним членом суспільства. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, аналогічних викладених в запереченні на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2018 року працівниками УКР ГУНП у Львівській області був виявлений громадянин Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який порушив правила перебування іноземців на території України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.03.2018 року ПР МЛВ №073342 за ч.1 ст.203 КУпАП та винесено постанову ПН МЛВ №073342 про накладення на відповідача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. В поясненнях до протоколу відповідач свою вину визнав, вказана постанова про накладення адміністративного стягнення в судовому порядку не оскаржувалась.

21.03.2018 року головним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України у Львівській області, у відповідності до вимог ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон №3773), було прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України, зобов'язавши його покинути територію держави у строк до 22.03.2018 року та встановивши йому заборону в'їзду терміном на три роки до 20.03.2021 року. Відповідач 21.03.2018 року належним чином ознайомлений з даним рішенням, отримав його примірник, про що свідчить його підпис та повідомлений, що у випадку невиконання рішення про примусове повернення до нього буде застосовано примусове видворення, відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін.

22.03.2018 року ОСОБА_2 покинув територію України.

07.08.2018 року працівниками ГУДМС України у Львівській області встановлено, що 27.05.2018 року на територію України прибув громадянин Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, по паспортному документу НОМЕР_4, виданому 25.05.2018 року, терміном дії до 24.05.2028 року, який фактично являється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

Громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 змінив своє прізвище на ОСОБА_2 та отримав паспорт НОМЕР_3 від 25.05.2018 року.

07.08.2018 року на ОСОБА_2 працівниками ГУ ДМСУ у Львівській області складено адміністративний протокол за ознаками ст.203-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, перебуваючи в нелегальному становищі, неодноразово порушував міграційне законодавство України, у строк, встановлений в рішенні про його примусове повернення з території України, не виїхав, був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Крім того, встановлено, що відповідач не підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", його повернення до Азербайджанської Республіки не буде загрожувати його життю або свободі; небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки, відсутні, що також знайшло своє підтвердження в ході розгляду судової справи.

Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави (ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

Відповідно до вимог ч.1 ст.288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову ГУДМС України у Львівській області про видворення громадянина Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення встановлених правил перебування іноземців на території України та проживання без дозволів на право перебування на території держави, умисно змінив своє прізвище у паспортному документів з метою прибуття на територію України, не виконав рішення про заборону в'їзду на територію України, постійного місця проживання та близьких родичів на території України не має, до органів та підрозділів міграційної служби із заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, своїми діями грубо порушив вимоги ст. ст. 9, 16, 23, 26 Закону №3773.

Керуючись ст.ст.241-246, 288 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Головного упралвління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11) до громадянина Азербайджану ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про примусове видворення за межі території України - задовольнити.

Видворити за межі України громадянина Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Волоско І.Р.