Постанова № 75878791, 15.08.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1521/18

Провадження №: 3/332/444/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Андрюшина Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, 28.07.1993року народження, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2018 року о 02.07год., ОСОБА_1, рухаючись по вул. Демократичній біля буд.78 в Заводському районі м. Запоріжжя, керував транспортним засобом марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: зіниці очей не реагують світло, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився по невідомим причинам, пояснень суду не надав. Про час, дату і місце судового засідання повідомлявся судом в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи, що судом вжито усі передбачені законом заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього. Так, судом по даній справі було неодноразово призначено судові засідання протягом майже трьох місяців. На адресу, вказану у протоколі: АДРЕСА_1 судом неодноразово направлялися судові повістки рекомендованими листами, але конверти було повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Від отримання повісток, які надсилалися йому судом, ОСОБА_1, на думку суду, ухилявся навмисно. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього у Заводському районному суді м. Запоріжжя ОСОБА_1 був повідомлений під підпис у протоколі серії БД №421688 від 18.05.2018 року, в якому ним зазначено, що він надасть пояснення в суді. Отже, про розгляд своєї справи в суді ОСОБА_1 був обізнаний.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вище наведене, суд розцінює чергову неявку ОСОБА_1 до суду, як зловживання ним правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, з ціллю затягування розгляду справи по суті, та враховуючи ухилення від явки до суду тривалий період часу, а також граничний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов’язковою.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії БД №421688 від 18.05.2018р.(а.с.1), відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, в ньому належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи. Окрім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення також підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.05.2018 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.05.2018 року, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у передбаченому законом порядку, долучених до матеріалів справи (а.с. 5,6), рапортом інспектора роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 18.05.2018 року(а.с.7), відеозаписом, що зберігається на компакт-диску долученому до протоколу. Згідно довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» НАІС ГСЦ МВС, ІПНП МВС, ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має(а.с.2).

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, у їх сукупності, вважаю факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП доведеним, а тому правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлений безперечний обов’язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» НАІС ДДАІ МВС ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а отже, така особа не вважається водієм у розумінні п.1.10 Правил дорожнього руху України.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов’язки у правовому полі.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується приписів ст.23 КУпАП якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер скоєного ним правопорушення та особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан, відношення до скоєного, не знаходячи обставин, що пом?якшують або обтяжують відповідальність, і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, у виді штрафу на користь держави, оскільки він не є водієм у розумінні п.1.10 Правил дорожнього руху України , та до нього не може бути застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 401КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 130 ч.1, 283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200,00грн.(десять тисяч двісті грн.) (банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), р/р 31119149008001, ЄДРПОУ 37941997, МФО 899998, отримувач: ГУК у Запорізькій області, код платежу 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), р/р 31219206008004, МФО 899998, ЄРДПОУ 38025372, отримувач: УК в Заводському районі м. Запоріжжя, код бюджетної класифікації 22030101, (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.

Суддя Андрюшина Л.А.