Рішення № 75877358, 23.07.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4584/17

2/0203/388/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ркоян Ю.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зінкова Юлія Євгенівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування записів про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, після якої відкрилась спадщина, яка складається у т.ч. з квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належала ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.11.1993 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 09.11.1993 року за №К-1602, яке було зареєстроване в КП «ДМБТІ» 11.01.2011 року. Єдиними спадкоємцями після померлої ОСОБА_8 є він (позивач) та ОСОБА_2 Вони, як спадкоємці за законом другої черги звернулись до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Медяник В.А. з заявами про прийняття спадщини та в процесі оформлення спадщини дізнались, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.02.2017 року по справі №202/713/17 право власності на квартиру АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_4 В подальшому ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.05.2017 року заочне рішення суду від 02.02.2017 року було скасовано, а ухвалою від 03.11.2017 року позов залишено без розгляду. 28.02.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. за відповідачем ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А 15.03.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого право власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_5 З урахуванням наведеного, посилаючись на незаконність набуття права власності на квартиру відповідачами та позбавлення його права на спадкування, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15.03.2017 року та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачами.

В судовому засіданні представник позивача позові підтримала та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_2, підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.

Від інших третіх осіб надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідачі на неодноразові виклики до суду не з'явились, відзиву на позов не надали, будь-яких заяв та клопотань по справі не надали.

В зв'язку з цим, враховуючи думку представника позивача та положення ст.ст.223,,280,281 ЦПК України, судом було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.11.1993 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла та після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла і вищезазначена квартира.

З матеріалів спадкової справи №2/2015 відкритої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Медяник В.А. вбачається, що позивач 12.02.2015 року, тобто в межах встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України строку, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Також в межах встановленого законодавством шестимісячного строку, а саме 10.07.2015 року, з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8 звернулась третя особа - ОСОБА_2

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2017 року у справі №200/5448/17-ц, що набрало законної сили, було встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною тіткою ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Інші особи згідно матеріалів спадкової справи до нотаріуса у встановлені законом строки не звертались. Таким чином, єдиними спадкоємцями за законом після померлої ОСОБА_8 є позивач ОСОБА_3 та третя особа - ОСОБА_2, як в силу положень ст.1262, ч.3 ст.1266 ЦК України належать до другої черги спадкоємців за законом.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.02.2017 року по справі №202/713/17 право власності на спадкову квартиру АДРЕСА_1 було визнано за відповідачем ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15.05.2017 року заочне рішення суду від 02.02.2017 року було скасовано, а ухвалою від 03.11.2017 року позов залишено без розгляду.

Разом з тим, 28.02.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. за відповідачем ОСОБА_4 на підставі заочного рішення суду від 02.02.2017 року по справі №202/713/17 було зареєстровано право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

А 15.03.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є. за реєстровим №287, на підставі якого право власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст.236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Частиною 3 ст.1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено судом заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.02.2017 року по справі №202/713/17 за яким право власності на спадкову квартиру АДРЕСА_1 було визнано за відповідачем ОСОБА_4 та на підставі якого в подальшому проведено державну реєстрацію права власності за останнім, було скасовано.

Таким чином, укладений договір купівлі-продажу від 15.03.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому ОСОБА_4 виступав, як продавець та власник квартири, не набувши на неї права власності у передбаченому законом порядку, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України, а відповідні позовні вимоги позивача - задоволенню.

Враховуючи зазначене, а також положення ст.ст.2,5 ЦПК України, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд приходить до висновку про необхідність задоволення і позовних вимог в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності за відповідачами на спірну квартиру, проведену на підставі скасованого судового рішення від 02.02.2017 року та визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 15.03.2017 року.

При цьому, суд враховує, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права спадкоємця, оскільки визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування зазначених вище записів та, таким чином, відновлення дії попереднього запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за померлим спадкодавцем, надасть можливість позивачу в подальшому оформити у передбаченому Законом України «Про нотаріат» та ЦК України порядку, оформити свої спадкові права.

Враховуючи задоволення позову та положення ст.141 ЦПК України, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 640 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203,215,216,236,328,1216,1217,1218 ЦК України, ст.ст.19,26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-81,141,223,258,259,263-268,280-281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зінкова Юлія Євгенівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування записів про державну реєстрацію права власності - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 15 березня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зінковою Юлією Євгенівною за реєстровим №287.

Скасувати запис №19278857 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, здійснений на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича (з відкриттям розділу), індексний номер 34110060 від 02 березня 2017 року.

Скасувати запис №19454945 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, здійснений на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни, індексний номер 34280007 від 15 березня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір в сумі 640 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя С.Ю.Казак