Вирок № 75874913, 15.08.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3293/18

Провадження № 1-кп/263/411/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., за участю прокурора Алакозова Г.В., захисника Поліщук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження, внесене 7.03.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050770000692 відносно :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, інваліда 3 групи, раніше судимого: 5 вересня 2017 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ч.1,3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., який сплатив 29 вересня 2017 року; 2 квітня 2018 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.1,3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

7 березня 2018 року о 16 годині 55 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в торгівельному залі магазину «Брусничка» №01183 ТОВ «Український Рітейл», розташованого по бул. Шевченко, 89/105 в Центральному районі м. Маріуполя, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, підійшов до стелажів, на яких розміщувався товар, звідки таємно викрав майно, що належить ТОВ «Український Рітейл», а саме: три упаковки кави розчинна «Якобз Монарх» вагою 60 г. кожна, вартістю 49,97 грн. за 1 упаковку на загальну суму 149,91 грн., одну упаковку кави розчинна «Якобз Монарх» вагою 90 г., вартістю 88,21 грн., чим спричинив ТОВ «Український Рітейл» матеріальну шкоду на загальну суму 238,12 грн. Після чого, ОСОБА_2 викрадений товар поклав до кишені своєї куртки, та спрямував у бік виходу з магазину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на виході з приміщення магазину охоронцем.

12 березня 2018 року о 16 годині 23 хвилини, ОСОБА_2, знаходячись в торгівельному залі магазину «Продукти 139» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по пр. Металургів, 69 в Центральному районі м. Маріуполя, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, підійшов до стелажів, на яких розміщувався товар, звідки таємно, викрав майно, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», а саме: одну упаковку розчинної кави «Якобз Монарх» вагою 200 г., вартістю 124,90 грн., одну упаковку розчинної кави «Якобз Монарх» вагою 120 г., вартістю 83,25 грн., чим спричинив ТОВ «АТБ Маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 208,15 грн. Після чого, ОСОБА_2 викрадений товар поклав до кишень своєї куртки, та пройшовши через касу не сплативши за вказаний товар спрямував у бік виходу з магазину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на виході з приміщення магазину охоронцем.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не оспорює їх фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, перелік, вартість викраденого майна, розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди. Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії, просить сурово не карати. Дійсно він, у другій половині дня, 7 березня 2018 року, перебуваючи в магазині «Брусничка», розташованого по бул. Шевченко, 89/105 в м. Маріуполі здійснив крадіжку чотирьох упаковок кави, але при виході із магазину його затримав охоронець. Таким же чином, 12 березня 2018 року, у другій половині дня, в магазині «Продукти 139», розташованого по пр. Металургів, 69 в м. Маріуполі він здійснив крадіжку двох упаковок кави, не розплатившись за них, пройшовши через касу, але при виході із магазину його затримав охоронець.

Представники потерпілих в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, претензій до обвинуваченого не мають, стосовно міри покарання обвинуваченому покладалися на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого, стосуються речових доказів.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінальних правопорушень мало місце, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_2, відноситься до злочину середньої тяжкості.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_2 раніше судимий, обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, є інвалідом 3 групи, негативно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

До пом'якшуючих обставин, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим, щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що свідчить про те, що він розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, за результатами судового розгляду кримінального провадження, судом не встановлено.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_2 має бути обрана у вигляді арешту, визначивши термін покарання в межах, встановлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

За вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2.04.2018 року, що набрав законної сили 2.05.2018 року ОСОБА_2 засуджений за ч.1,3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту. Строк покарання за цим вироком обчислюється з 14.06.2018 року.

Після проголошення вироку встановлено, що обвинувачений винен у злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2.04.2018 року, тому на підставі ст.70 ч.4 КК України, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання призначеного за попереднім вироком, призначеним покарання, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів покарання, відбуте за попереднім вироком, а саме з 14 червня 2018 року по 26 липня 2018 року, включно.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2, є попередженням вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчинених злочинів та особі винній.

На досудовому розслідуванні та судовому розгляді цього кримінального провадження відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

За ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.07.2018 року ОСОБА_2 тимчасово залишений у державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» на час судового розгляду кримінального провадження №12018050770000692.

Суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення, пов'язаного з участю його у судовому розгляді цього кримінального провадження, безпосередньо з 27.07.2018 року.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілими не заявлений.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання призначене вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2.04.2018 року поглинути призначеним покаранням, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 (шести) місяців арешту, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів покарання, відбуте за попереднім вироком, а саме з 14 червня 2018 року по 26 липня 2018 року, включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 27.07.2018 року.

З урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України, строк відбуття покарання ОСОБА_2 за даним вироком рахувати з 15 серпня 2018 року.

Речові докази:

- касовий чек №709668 від 12.03.2018 року, CDR - диск з записом камер спостереження магазину, два диска з відеозаписом скоєння злочину - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- дві упаковки розчинної кави «Якобз Монарх» - залишити у володінні потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет»; чотири упаковки розчинної кави «Якобз Монарх» - залишити у володінні потерпілого ТОВ «Український Рітейл».

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя : П.І. Папаценко