Постанова № 75872324, 15.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/16/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

03.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо непроведення ОСОБА_2 перерахунку, виплати пенсії та зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки УМВС України в Херсонській області від 15 травня 2017 року, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням від 01 березня 2018 року по справі № 821/16/18, Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов повністю, стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн. (10 травня 2018 року рішення суду набрало законної сили).

21 травня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення.

Обґрунтовуючи свою заяву,заявник посилався на ст. 134 та 252 КАС України, просив суд вирішити питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і покласти наведені судові витрати на Головне управління в розмірі 10 500,00 грн. Стверджує, що відповідні витрати не було покладено на пенсійний орган рішенням суду першої інстанції від 01 березня 2018 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 повністю.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_2, мотивуючи свою позицію тим, що заява подана після закінчення строку на виконання судового рішення, що є порушенням ч.2 ст.252 КАС України, крім того, заявником не надано доказів, які підтверджують фактичну сплату послуг адвоката та акт приймання - передачі адвокатських послуг, що є порушенням приписів ст.134 КАС України. З огляду на наведене, Головне управління вважає подану заяву безпідставною та необґрунтованою, а тому просить суд відмовити у її задоволенні.

Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 73000, рнокп НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень). У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

25 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та Адвокатом ОСОБА_3 (діє на підставі Свідоцтва НОМЕР_2 від 21 березня 2012 року, укладено договір про захист, представництво і надання правничої (правової) допомоги. Предметом наведеного договору є правова допомога, що надається адвокатом, відносно захисту прав та представництва інтересів ОСОБА_2 (клієнта) у всіх судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах.

Відповідно до угоди (доручення) від 25 грудня 2017 року та детального опису робіт, виконаних адвокатом від 12 лютого 2018 року, ОСОБА_2 має оплатити адвокатські послуги наступним чином: перша частина у розмірі 2 000,00 грн. (за складання позову), має бути сплачена після відкриття провадження у справі; друга частина у розмірі 8500,00 грн. (за представництво в суді першої інстанції), підлягає сплаті після винесення рішення судом першої інстанції. Отже, за адвокатські послуги, заявник має сплатити 10 500,00 грн.

В матеріалах справи наявний Акт від 25 травня 2018 року «Про надання правничої (правової) допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 25 грудня 2017 року», згідно змісту якого, заявник підтверджує факт виконання адвокатом доручення ОСОБА_2 від 25 грудня 2017 року.

Враховуючи наведене та той факт, що судом у рішенні від 01 березня 2018 року не було вирішено питання відносно судових витрат за надання правової допомоги ОСОБА_2, заявник звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Частиною 5 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу викладених норм слідує, що витрати на правничу допомогу адвоката мають бути:

- пов'язаними з конкретною справою;

- співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги;

- підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.

В контексті відшкодування витрат на правову допомогу у цій справі, суд першої інстанції зазначає, що позивачем надано копії договору про надання правової допомоги, копії угоди (доручення) до наведеного договору, копії детального опису робіт виконаних адвокатом від 12 лютого 2018 року, копії Акта про надання правничої допомоги від 25 травня 2018 року. Згідно змісту наведених документів, вбачається, що сторони домовилися про те, що ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити адвокату суму гонорару в розмірі 10500,00 грн. за виконання умов договору та угоди.

В матеріалах справи відсутні акти наданих послуг/виконаних робіт, прийому-передачі, з яких би вбачався обсяг наданих послуг та їх прийняття позивачем. Відсутні докази на підтвердження фактичного отримання коштів адвокатом ОСОБА_3 від ОСОБА_2

З огляду на вказане та недостатність безспірних доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо їх стягнення в сумі 2978,40 грн.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, не повністю з'ясовані всі обставини справи, що призвело до помилкового висновку щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Оскільки судом першої інстанції додаткова постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити, додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року скасувати, ухвалити у справі №821/16/18 нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.