Постанова № 75872255, 08.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6892/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 26.02.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Крусян А.В.

суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В.

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

представника відповідача Грищенка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю 100 шин +» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26.12.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» (надалі - ТОВ « 100 шин+») звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої за першим методом митної оцінки, - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00339; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000044/2 від 13.12.2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ « 100 ШИН+» та «SHANDONG HUASHENG RUBBER CO., LTD» (Китай) 16.02.2017 року укладений зовнішньоекономічний контракт №100Т-HUA, за яким «SHANDONG HUASHENG RUBBER CO., LTD» відвантажує, а ТОВ «100 ШИН+» приймає та оплачує вантажні та легкові шини, кількість товару зазначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. /а.с.14-16/

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар - автомобільні шини 315/80R22,5, модель HS203 в кількості 200 штук, ціна за одиницю на умовах CFR - 131,90 доларів США, загальна вартість - 26380 доларів США, а також автомобільні шини 315/80R22,5, модель HS268 в кількості 40 штук, ціна за одиницю на умовах CFR - 123,50 доларів США, загальна вартість - 4940 доларів США. /а.с.21/

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 08.12.2017 року декларантом до відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана електронна вантажна митна декларація №UA500030/2017/019144, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №100Т-HUA від 16.02.2017 року. /а.с.22/

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №100Т-HUA від 16.02.2017 року; рахунок-проформа №ZHP-20170801 від 01.08.2017 року; рахунок-фактура №ZHP-20170801 від 08.10.2017 року; прайс-листи від 08.10.2017 року, коносамент №962480571 від 20.10.2017 року; сертифікат походження товару; банківські документи; розрахунок ціни; експортна декларація. /а.с.14-23, 26-28, 35/

На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: 1) в копії митної декларації відправлення від 17.10.2017р. № 435020170000068426 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 20.10.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; 2) в інвойсі від 08.10.2017р. № ZHP-20170801 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 20.10.2017р., тобто на момент оформлення інвойсу коносаменту ще не існувало; у зв'язку із чим витребував у позивача додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу позивачем були надані митниці наступні документи: каталоги виробника товару від 08.12.2017р. №HS203, від 08.12.2017р. HS268, переклад копії митної декларації країни відправлення, лист від постачальника від 10.12.2017р.

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500030/2017/019144 та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00339 від 13.12.2017р. /а.с.29-30/

За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем 13.12.2017р. прийнято рішення №UA500030/2017/000044/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.31-32/

У зв'язку з потребою використання товару у виробництві, позивач подав до Одеської митниці нову митну декларацію № UA500030/2017/019580 від 14.12.2017 року, в якій визначив ціну товару відповідно до прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, після чого товар було випущено у вільній обіг під гарантійні зобов'язання. /а.с.33-34/

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

З матеріалів справи вбачається, що у Одеської митниці виникли сумніви щодо зазначення у митних документах коносаменту від 20.10.2017р., а саме: в інвойсі від 08.10.2017р. та в митний декларації від 17.10.2017р.

Коносамент (Bill of Lading) - це документ, що видається перевізником або його агентом відправнику вантажу як посвідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.

Рейсовий (лінійний) коносамент (liner bill of lading) використовується при перевезенні товарів на судах, які здійснюють рейси за розкладом, для яких в порту призначення зарезервований причал. Тобто є чіткий маршрут з чітким розкладом та резервом причалу. Він може бути використаний у тих же цілях, що і звичайний коносамент: як свідчення про контракт; як розписка за товари, прийняті на борт; як документ на право власності.

Домашній коносамент - це договір перевезення, відповідно до якого експедитор несе відповідальність перед власником вантажу, а лінія несе відповідальність перед експедитором, який в лінійному коносаменті є відправником (отримувачем). Домашній коносамент може бути видано раніше лінійного коносаменту. Домашній коносамент видає експедитор або експедиторська компанія.

Оригінал лінійного коносаменту видається тільки після виходу судна з порту.

Bill of Lading (коносамент) № 962480571 містить дані, що він виданий 20.10.2017р. /а.с.35/

Таким чином, оформлюючи експортну вантажну митну декларацію 17.10.2017р. відправник не мав технічної можливості посилатися на коносамент, який був оформлений 20.10.2017р. після виходу судну з порту .

Крім цього, позивачем надані митному органу каталоги виробника товару від 08.12.2017р. №HS203, від 08.12.2017р. HS268 /а.с.32/, зроблені пізніше, ніж на момент укладення контракту та здійснення відправки вантажу.

При цьому, відповідачем проаналізована цінова інформація баз даних АСМО «інспектор» та ЄАІС ДФС, з якої вбачається, що митна вартість подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено позивачем по товару №1 є більшим і складає 144,45 дол. США за одиницю товару, ніж заявлено декларантом - 130,50 дол. США (МД від 25.09.2017р. №125250/2017/812214).

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами митного органу, що позивачем надані документи, які не відповідають дійсності та мають суттєві розбіжності, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Доводів на спростування зазначених фактів позивачем не надано.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, порушень норм матеріального процесуального права не допустив, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10.08.2018р.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Лук'янчук О.В.