Постанова № 75871720, 14.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2018 рокусправа № 804/1265/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі представників позивача Джихур С.В.

представника відповідача Лукіної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. (суддя Юхно І.В.) в справі № 804/1265/18 за позовом первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (далі - профспілка) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання належної (запитуваної) інформації на запит від 28.11.2017 р. вих. № 290 та в п'ятиденний термін, що передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; стягнення витрат по підготовці справи до розгляду в розмірі 2200 грн., а також витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненадання належної (запитуваної) інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 28 листопада 2017 року за вих. № 290 в п'ятиденний термін, що передбачений частиною першою статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» судовий збір в розмірі 1762,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1800,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянтом зазначено, що оскільки запит профспілки не стосувався трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, а також інформації про результати господарської діяльності підприємства, на якому працює член профспілки, такий запит не підлягає розгляду в порядку ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Крім того, заяви інспекторів патрульної поліції про відрахування з грошового забезпечення членських внесків на користь позивача з відповідними копіями документів направлені позивачем на адресу відповідача в той самий день, що і запит за вих. № 290; зазначені заяви інспекторів і запит позивача за вих. № 290 отримані відповідачем в один день, а саме 04.12.2017 р., відповідно до змісту цих документів, вони передані для подальшого розгляду різним виконавцям; запит № 290 не містить в собі ані дати направлення заяв інспекторів патрульної поліції про відрахування з грошового забезпечення членських внесків, ані інших реквізитів, які б могли сприяти пошуку та ідентифікації таких документів; перевіривши інформацію, зазначену позивачем в запиті за вих. № 290, зважаючи на кількість кореспонденції, яка щодня надходить на адресу відповідача від підприємств, установ, організацій та громадян, та не виявивши наявності вказаних заяв інспекторів, 11.12.2017 р. за вих.№6727/41/5/03-2017 відповідачем надано відповідь на вищевказаний запит позивача, в якій зазначається про те, що станом на 07.12.2017 р. рапортів про відрахування членських профспілкових внесків на користь позивача від вказаних вище співробітників патрульної поліції не надходили. Тобто, не знайшовши за інформацією, наданою позивачем в його запиті, відповідних документів, відповідач, не відмовляючи позивачу в наданні інформації, роз'яснив позивачу про відсутність на момент надання відповіді заяв, про прийняте рішення за якими запитує позивач. Також апелянт вказує про неправильне застосування до цих правовідносин норм КЗпП України, оскільки на поліцейських трудове законодавство не поширюється.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте судове рішення підлягає частковому скасуванню в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2017 р. ОСОБА_4, ОСОБА_5, 28.11.2017 р. ОСОБА_6 як членами професійної спілки «Правозахисники країни» на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України складені заяви з проханням на підставі положень статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» утримувати з їх грошового забезпечення впродовж усього періоду проходження служби в ОВС членські профспілкові внески у розмірі 3% на зазначені реквізити. Також повідомлено, що вказаними членами профспілки надана згода первинній професійній спілці «Правозахисники країни» на збір та обробку їх персональних даних. Поряд із цим, заяви просили розглянути як безстрокові угоди з роботодавцем про безготівкову сплату членських профспілкових внесків.

28.11.2017 р. на адресу Департаменту позивачем направлено заяви зазначених осіб про відрахування членських профспілкових внесків на рахунок професійною спілки «Правозахисники країни», які отримані відповідачем 04.12.2017 р., що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень.

Позивачем 28.11.2017 р. до відповідача також направлено запит від 28.11.2017 р. за вих. №290 з проханням надати інформацію про рішення, прийняте відносно заяв про відрахування членських профспілкових внесків від зазначених вище членів профспілки. Запит отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Департаментом листом від 11.12.2017 р. за вих.№6727/41/5/03-2017 позивачеві повідомлено, що до відповідача станом на 07.12.2017 р. рапортів про відрахування членських профспілкових внесків на рахунок профспілки від співробітників Управління патрульної поліції у м. Дніпро ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не надходило. Лист направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку 12.12.2017 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рапорти членів профспілки отримані відповідачем 04.12.2017 р., станом на дату надання відповіді вже були в розпорядженні відповідача, відповідач мав надати інформацію позивачу про надходження заяв членів профспілки та прийняте рішення по ним або повідомити, що рішення по заявам ще не прийнято.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.11.2017 р. первинною профспілкою «Правозахисники країни» направлено на адресу Департаменту заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 23.11.2017 р., ОСОБА_6 від 28.11.2017 р. як членів профспілки «Правозахисники країни» про утримання на підставі ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з їх грошового забезпечення впродовж усього періоду проходження служби в ОВС членських профспілкових внесків у розмірі 3% на конкретні реквізити. В заявах зазначено про надання ними згоди первинній професійній спілці «Правозахисники країни» на збір та обробку їх персональних даних.

Заяви отримані відповідачем 04.12.2017 р., що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень.

Також 28.11.2017 р. позивачем на адресу відповідача направлено запит за вих. №290 з питання надання інформації про рішення, прийняте відносно заяв про відрахування членських профспілкових внесків від зазначених вище членів профспілки. Запит отримано відповідачем 04.12.2107 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Департаментом листом від 11.12.2017 р. за вих.№6727/41/5/03-2017 позивачеві повідомлено, що до відповідача станом на 07.12.2017 р. рапортів про відрахування членських профспілкових внесків на рахунок профспілки від співробітників Управління патрульної поліції у м. Дніпро ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не надходило. Лист направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку 12.12.2017 р.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі - Закон № 1045-XIV) встановлено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Частиною 2 статті 11 Закону № 1045-XIV встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1045-XIV профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Статтею 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено сферу дії цього закону, яка поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

При цьому, частиною 11 статті 62 цього Закону встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.

Відповідно до статуту первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Пунктом 1.4 статуту встановлено, що профспілка об'єднує осіб, які працюють в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також осіб, які звільнилися у зв'язку з виходом на пенсію з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також інших осіб, пов'язаних з правоохоронною діяльністю.

Відповідно до статті 13 Закону № 1045-XIV держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав і інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями.

Відповідно до статті 28 Закону № 1045-XIV профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Оскільки заяви членів профспілки отримані відповідачем 04.12.2017 р., тобто станом на дату надання відповіді 11.12.2017 р. були в розпорядженні відповідача, є правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач мав надати інформацію позивачу про надходження заяв членів профспілки та прийняте рішення по ним або повідомити, що рішення по заявам ще не прийнято.

Також є правильним зазначення судом першої інстанції, що запитувана профспілкою інформація відноситься до трудових та соціально-економічних прав та законних інтересів членів профспілки.

Конституцією України закріплені основні соціально-економічні права особи: право власності (стаття 41); право на підприємницьку діяльність (стаття 42); право на працю (стаття 43); право на страйк (стаття 44); право на відпочинок (стаття 45); право на соціальний захист (стаття 46); право на житло (стаття 47); право на достатній життєвий рівень (стаття 48); право на охорону здоров'я (стаття 49); право на забезпечене життя та здорове довкілля (стаття 50).

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1045-XI за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Тобто, відрахування членських внесків є складовою трудових прав особи.

Відтак, оскільки запит позивача № 290 стосувався трудових прав членів профспілки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення Департаментом ст. 28 Закону № 1045-XI в частині ненадання інформації на запит первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 28.11.2017 р.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду.

Стосовно доводів про безпідставне застосування судом першої інстанції приписів КЗпП України суд вказує, що таке неправильне застосування норм матеріального права не потягло за собою неправильного вирішення справи, відповідно, не є підставою для скасування судового рішення.

Разом з тим, суд вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що призвело до неправильного вирішення питання.

Як зазначено вище, судом першої інстанції стягнуто на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1800,00 грн.

При цьому суд першої інстанції послався на приписи статті 134 КАС України.

Судом встановлено, що позивачу на надавалась професійна правнича допомога адвокатом, а юридична допомога з написання адміністративного позову, усна консультація, правовий аналіз документів тощо здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, який не є адвокатом.

Тобто, відсутні правові підстави в контексті приписів статті 134 КАС України для стягнення на користь позивача саме витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до видів судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (п. 5 ч. 3 ст. 132 КАС України).

За приписами частини 1 статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В обґрунтування понесених витрат по підготовці справи до судового розгляду позивачем надано договір про надання юридичних послуг, квитанції довільної форми, в яких зазначено найменування послуг, сума, підписи замовника та виконавця, дата оплати, розрахунок наданих послуг.

Додатково в судовому засіданні позивачем надано акт про оплату послуг від 30.01.2018 р.

Платіжних (розрахункових) документів, рахунків на оплату та інших документів, які б можливо було вважати платіжними документами та належними доказами здійснення оплати позивачем не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про не підтвердженням позивачем належними платіжними документами факту понесення витрат, пов'язаних з розглядом справи, а судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав скасування рішення в цій частині не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. в справі № 804/1265/18 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. в справі № 804/1265/18 за позовом первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною скасувати в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити первинній професійній спілці «Правозахисники країни» у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрат по підготовці справи до розгляду розмірі 2200 грн.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14.08.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 15.08.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко