Ухвала суду № 75870743, 14.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2006/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Балика І.М.,

представника відповідача - Тернової Н.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за адміністративним позовом Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області до Полтавської обласної ради, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Оржицька районна державна адміністрація, Національний природний парк "Нижньосульський", Державне агентство рибного господарства України, Черкаська обласна рада, Чорнобаївська районна рада, Горошинська сільська рада Семенівського району Полтавської області, Чутівська сільська рада Оржицького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2018 року Мохнацька сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення ХVІ сесії VІ скликання Полтавської обласної ради від 23 травня 2013 року "Про затвердження регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року" в частині затвердження заходу, передбаченого додатком 3, ІІІ.1.1 Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року - пункт "Будівництво водо-регулюючої споруди - шлюза-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка, з виготовлення ПКД".

Того ж дня, Малобурімська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення ХVІ сесії VІ скликання Полтавської обласної ради від 23 травня 2013 року "Про затвердження регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року" в частині затвердження заходу, передбаченого додатком 3, ІІІ.1.1 Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року - пункт "Будівництво водо-регулюючої споруди - шлюза-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка, з виготовлення ПКД".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №816/2006/18 та призначено підготовче судове засідання на 17.07.2018 на 10:30. Залучено до участі у справі №816/2006/18 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство екології та природних ресурсів України, Оржицьку районну державну адміністрацію, Національний природний парк "Нижньосульський" (вул. Центральна, 128, смт Оржиця, Оржицький район, Полтавська область, 37700) та в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне агентство рибного господарства України, Черкаську обласну раду, Чорнобаївську районну раду, Горошинську сільську раду Семенівського району Полтавської області, Чутівську сільську раду Оржицького району Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №816/2007/18 та призначено підготовче судове засідання на 17.07.2018 на 11:00. Залучено до участі у справі №816/2007/18 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство екології та природних ресурсів України, Оржицьку районну державну адміністрацію, Національний природний парк "Нижньосульський" та в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне агентство рибного господарства України, Черкаську обласну раду, Чорнобаївську районну раду, Горошинську сільську раду Семенівського району Полтавської області, Чутівську сільську раду Оржицького району Полтавської області.

Ухвалою від 17 липня 2018 року об'єднано в одне провадження справи №816/2006/18 та №816/2007/18 за позовами Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області до Полтавської обласної ради, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Оржицька районна державна адміністрація, Національний природний парк "Нижньосульський", Державне агентство рибного господарства України, Черкаська обласна рада, Чорнобаївська районна рада, Горошинська сільська рада Семенівського району Полтавської області, Чутівська сільська рада Оржицького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, для спільного розгляду.

17 липня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-екологічної експертизи, яку доручити провести експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із залученням в якості спеціаліста Інституту рибного господарства ПЛАН України.

На вирішення судово-екологічної екпертизи просив поставити наступні запитання:

1) Чи відповідає будівництво шлюзу-регулягору на річці Сула в межах с.Тарасівна Оржицького району положенню про Національний природній парк «Нижньосульський», а також проекту організації території Національного природного парку «Нижньосульський»?

2) Наскільки зменшиться потік води в річці Сула в межах села Гаївка Семенівського району Полтавської області та села Мохнич Чорнобаівського району Черкаської області в перші два роки після будівництва шлюзу на річці Сула в межах с. Тарасівна? Якщо зменшиться, то яким чином це вплине на флору і фауну в цій місцевості?

3) Чи призведе зменшення притоку води із річки Сула в Оболонську затоку Кременчукського водосховища, внаслідок будівництва шлюзу на річці Сула в межах с. Тарасівна до погіршення якості води або до зменшення кисню в воді у цій частині затоки? Якщо призведе, то яким чином це вплине на стан біоресурсів в Оболонській затоці та в цілому в Кременчуцькому водосховищі?

4) Чи зменшиться рівень грунтових вод в межах села Гаївка Семенівського району та села Мохнич Чорнобаівського району протягом перших двох років після будівництва шлюзу на річці Сула в межах с. Тарасівна; Якщо гак, то як це вплине на флору, фауну та торф'яники в цій місцевості?

5) Які види водних біоресурсів із Оболонськоі затоки Кременчуцького водосховища мають нерестилища в річці Сула в межах села Гаївка Семенівського району та села Мохнич Чорнобаівського району. Чи вплине на нерест риби із Оболонськоі затоки Кременчуцького водосховища будівництво шлюзу на річці Сула в межах с. Тарасівка?

6) Чи зможе запроектований в шлюзі на річці Сула в межах с. Тарасівка рибохід повністю забезпечити прохід риби із Оболонськоі затоки Кременчуцького водосховища на нерестилища, що знаходяться вище за течією, по той бік шлюзу в с. Тарасівка Оржицького району? Які види водних біоресурсів не зможуть подолати рибохід шлюзу вверх за течією?

7) Яким чином вплине шлюз на річці Сула в межах с. Тарасівка на місця гніздування водоплавної птиці в межах села Гаївка Семенівського району та села Мохнич Чорнобаівського району? Чи зменшиться кількість водоплавної птиці в цій місцевості?

8) Яким чином будівництво шлюзу-регулятору на річці Сула в межах села Тарасівка Оржицького району вплине на рослинний та тваринний світ пониззя річки Сула ( ніж зазначено в попередніх питаннях)?

9) Чи не призведе будівництво шлюзу-регулятору на річці Сула в межах села Тарасівка Оржицького району до зникнення особливо цінних видів флори та фауни, які охороняються Червоною Книгою, Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Овропі (Бернська Конвенція) від 19 вересня 1979 року, Конвенцією про охорону біологічного різноманіття від 1992 року?

Представник позивача у підготовчому засіданні клопотання підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача проти призначення та проведення експертизи заперечував.

Заслухавши думку учасників справи, присутніх у судовому засіданні, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, надалі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі ч. 2 ст. 101 КАС України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя у суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.

При цьому, суд зауважує, що обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

Беручи до уваги викладене, а також ураховуючи предмет спору в даній справі, суд вважає, що з'ясування обставин, які мають значення для даної справи, та входять до предмету доказування, не потребує спеціальних знань, сторонами надані належні та допустимі докази: матеріали науково-правового висновку "Про дотримання вимог законодавства при прийнятті рішення щодо будівництва водо-регулюючої споруди - шлюзу регулятора на річці Сула в районі села Тарасівка Оржицького району Полтавської області", виготовленого експертами в галузі права: Костицьким В.В. та Єрмоленком В.М. на замовлення Української громадської організації "Асоціація українських працівників" та експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Будівництво водо регулюючої споруди - шлюза-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області".

Матеріали справи у їх сукупності містять необхідну і достатню інформацію для надання правової оцінки спірним правовідносинам, зокрема щодо відповідності дій Полтавської обласної ради по прийняттю оскаржуваних рішень вимогам законодавства України. Питання, які просить поставити перед фахівцями представник позивача не належать до предмету доказування в цій справи. Призначення судово-екологічної експертизи із поставленням питань, вказаних у клопотанні позивача спричинить затягування судового розгляду справи.

Висновок експерта за результатом проведення судової екологічної експертизи не є юридичним фактом, що спростовує або підтверджує факти дотримання встановленої чинним законодавством процедури прийняття та обставини видання Полтавської обласною радою оскаржуваних рішень.

Відповідно до положень КАС України призначення по справі експертизи є правом суду, а не обов'язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачем у клопотанні не зазначено належних та достатніх підстав для признання експертизи, тому клопотання представника позивача про призначення і проведення експертизи задоволенню не підлягає.

14 серпня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про виклик в судове засідання для надання пояснень стосовно письмових висновків щодо будівництва водо-регулюючої споруди - шлюзу регулятора на річці Сула в районі села Тарасівна Оржицького району Полтавської області, які були викладені у звіті, експертів-біологів Інституту гідробіології Національної академії наук України та Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України.

Представник позивача у підготовчому засіданні клопотання підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти виклику в судове засідання експертів.

Вирішуючи питання про виклик експертів, суд виходить з наступного.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1,2 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Позивачем до позовної заяви додано копію науково-правового висновку "Про дотримання вимог законодавства при прийнятті рішення щодо будівництва водо-регулюючої споруди - шлюзу регулятора на річці Сула в районі села Тарасівка Оржицького району Полтавської області", виготовленого експертами в галузі права: Костицьким В.В. та Єрмоленком В.М. на замовлення Української громадської організації "Асоціація українських працівників", а також в матеріалах справи наявний експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Будівництво водо регулюючої споруди - шлюза-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області".

Таким чином доказів, наявних в матеріалах, цілком достатньо для повного, всебічного, об'єктивного розгляду адміністративної справи, з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Беручи до уваги, що пояснення експертів не вплинуть на вирішення цього спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про виклик в судове засідання експертів.

Крім того, у судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів.

Сторони не заперечували проти продовження строку підготовчого провадження.

Відповідно до частини 4 статті 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Суд бере до уваги, що шістдесятиденний строк для підготовчого провадження у даній справі закінчується, при цьому у справі відсутні всі необхідні для правильного вирішення справи заяви по суті справи.

За змістом пунктів 1, 3 частини 2 статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Враховуючи наведені обставини, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження у справі на тридцять календарних днів.

Крім того судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду від 17 липня 2018 року від Полтавської обласної державної адміністрації надійшли витребувані документи, однак не в повному обсязі.

Представник позивача наголошував, що для вирішення справи необхідно витребувати в повному обсязі проектно-кошторисну документацію на об'єкт "Будівництво водорегулюючої споруди - шлюзу-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області.

Враховуючи думку представника позивача, суд вважає за необхідне витребувати від Полтавської обласної державної адміністрації належним чином завірені копії документів, а саме: проектно-кошторисну документацію на об'єкт "Будівництво водорегулюючої споруди - шлюзу-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Керуючись статтями 102, 180, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення і проведення експертизи відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про виклик експертів відмовити.

Продовжити строк підготовчого засідання.

Відкласти підготовче засідання у справі №816/2006/18 до 10 жовтня 2018 року до 11 год. 30 хв.

Витребувати від Полтавської обласної державної адміністрації належним чином завірену копію проектно-кошторисної документації на об'єкт "Будівництво водорегулюючої споруди - шлюзу-регулятора на р. Сула в районі с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області.

Зазначені документи надати до суду до 05 жовтня 2018 року.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали складений 15 серпня 2018 року.

Суддя Г.В. Костенко