Рішення № 75870463, 09.08.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/1929/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря – Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.02.2018 №4 відносно неї про утримання надміру виплачених сум пенсій в сумі 6652,12 грн.;

- стягнути з відповідача на її користь безпідставно стягнені кошти у розмірі 992,07 грн. та пеню в сумі 202,20 грн..

Ухвалою судді 06.07.2018 задоволено частково заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення її позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів. Зупинено дію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.02.2018 №4 про утримання з ОСОБА_3 надміру виплачених сум пенсії у розмірі 6652,12 грн. до набранням законної сили судовим рішенням у справі №1140/1929/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів (а.с.33-34).

Ухвалою від 10.07.2018 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а.с.1-2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки, приймаючи дане рішення, відповідачем не встановлено факт умисного зловживання або подання позивачем недостовірних даних при виплаті їй пенсії, що на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для застосування до неї ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також, зазначала, що ніколи не здійснювала підприємницьку діяльність та не реєструвалась, як фізична особа-підприємець, а також реєстраційну картку для включення відомостей до єдиного державного реєстру про неї, як фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 01.07.2004, вона не подавала, у зв’язку з чим, відповідно до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання" №2390-VI від 01.07.2010, свідоцтво про державну держану її, як фізичної особи-підприємця вважається недійсним. Крім того, вказала, що про факт реєстрації як фізичної особи-підприємця в листопаді 2017 вона дізналася від відповідача, у зв’язку з чим, реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, подавала державному реєстратору з метою виключення відомостей про себе з ЄДР, які були внесені у лютому 2014 року без її відома, а не для підтвердження свого статусу фізичної особи-підприємця.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.44), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, оскільки, позивач була зареєстрована, як фізична особа-підприємець 07.05.2000. Припинено ж її підприємницьку діяльність лише 21.11.2017, а факт відкриття підприємницької діяльності та неповідомлення про це орган Пенсійного фонду, на думку відповідача, є причиною безпідставного нарахування сум надбавки до прожиткового мінімуму до пенсії, що в подальшому призвело до виникнення боргу позивача перед органами Пенсійного фонду у розмірі 6652,12 грн..

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з травня 2011 року та отримує пенсію за віком.

10 лютого 2014 року позивачем подано до органу Пенсійного фонду заяву про перерахунок страхового стажу у зв’язку зі звільненням з роботи (а.с.53), разом із заявою позивачем подано зобов’язання, в якому останньою повідомлено, що вона, на даний час, не працює, підприємницькою діяльністю не займається (а.с.59).

05 грудня 2017 року позивач звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності (а.с.60).

Листом від 06.03.2018 Олександрійським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду

України Кіровоградської області повідомлено позивача, що при опрацюванні її заяви від 05.12.2017, виявлено переплату їй пенсії в сумі 6652,12 грн. за період з 04.09.2013 по 23.11.2017, яка виникла у зв’язку з недостовірною інформацією щодо факту роботи, яку вона особисто зазначила у заяві від 10.02.2014 (а.с.14).

23.02.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято оскаржуване рішення №4 про утримання з ОСОБА_3 надміру виплачених сум пенсій в сумі 6652,12 грн. (а.с.13).

В судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що підставою виникнення надміру виплачених сум пенсій у розмірі 6652,12 грн. є факт реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця та неповідомлення про це органи Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що 07.05.2000 ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець Петрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2018 за №1004241753 (а.с.71-72).

Згідно даного витягу 12.02.2014 державним реєстратором Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області вчинено реєстраційну дію щодо включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним.

Крім того, про наявність в Єдиному державному реєстрі запису такого змісту Петрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області повідомлено позивача 04 квітня 2018 року згідно листа №М-249, в якому також зазначено про відсутність в архіві Відділу (центру) надання адміністративних послуг Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області документів, які підтверджують державну реєстрацію 07.05.2000 ОСОБА_3, як фізичної особи-підприємця (а.с.16).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" №755-IV від 15.05.2003 (чинного станом на 12.02.2014, далі за текстом – Закон №755-IV) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.17 Закон №755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання" №2390-VI від 01.07.2010 (чинного станом на 12.02.2014, далі за текстом – Закон №2390-VI) процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.п.3-4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Відповідно до п.п.7, 8 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Доказів подання позивачем державному реєстратору, у встановлений пунктом 2 розділу ІІ Закону №2390-VI строк, реєстраційну картку для включення відомостей про неї до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтва про її державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання такого свідоцтва відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, а також наявність в єдиному державному реєстрі відомостей про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для висновку щодо реєстрації позивача, станом на час виникнення спірних правовідносин, як фізичної особи-підприємця.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду доказів зловживання з боку позивача, що полягало у наданні органу Пенсійного фонду недостовірних даних щодо нездійснення останньою підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі за текстом – Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ст.103 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Зі змісту вищенаведених норм законодавства вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. В жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності факту зловживань з боку пенсіонера суми переплат не можуть бути стягнуті.

При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку позивача не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних, поданих до органу Пенсійного фонду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для утримання з ОСОБА_3 надміру виплачених сум пенсій в сумі 6652,12 грн..

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про його протиправність та скасування.

Судом встановлено, що за період з квітня по червень 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, на підставі рішення від 23.02.2018 №4, утримано з позивача кошти у розмірі 992,07 грн., про що свідчить відповідна довідка відповідача від 04.06.2018 (а.с.12).

Відповідно до ч.3 ст.107 Закону №1058-IV суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, безпідставно стягненні з позивача кошти у розмірі 992,07 грн. підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_3.

Сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на підставі ч.3 ст.107 Закону №1058-IV, становить 296,78 грн. (992,07 грн. (сума боргу) х 120% (ставка пені) / 100% / 365 х 91 (кількість днів)).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 77-79, 90, 132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (28335, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Луганка, вул. Миру, 4, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.02.2018 р. №4 відносно ОСОБА_3 про утримання надміру виплачених сум пенсій в сумі 6652,12 грн..

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ: 20632802) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) безпідставно стягненні кошти у розмірі 992,07 грн. та пеню в сумі 296,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення у повному обсязі складено – 14.08.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_5