Рішення № 75870347, 14.08.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1768/18

Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області щодо не встановлення факту нещасного випадку на виробництві та видачу відповідного акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві за заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2018 року;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію УДАІ УМВС України в Кіровоградській області встановити факт нещасного випадку на виробництві та видачу відповідного акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві за заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2018 року;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час виконання службових обов’язків був учасником ліквідації наслідків автомобільної аварії, після чого отримав виробничу травму, рвана забита клаптева рана долоні поверхні правої кисті з пошкодженням сухожилля згиначів 3-4-5 пальців правої кисті.

Однак, після звернення до відповідача із заявою про надання акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві та акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5, 20.04.2018 року Ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області надано акти, де зазначено, що нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків.

Позивач зазначає, що відповідач, протиправно не вчинив передбачених законодавчими актами дій, спрямованих на встановлення факту нещасного випадку на виробництві та видачу відповідного акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, чим порушив його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі травми.

19 червня 2018 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було залишено дану позовну заяву без руху та встановлено строк позивачеві для виправлення недоліків.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

24 липня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому Ліквідаційна комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області просить в позові відмовити.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2006 році проходив службу на посаді заступника начальника відділу ДАІ МГБ УМВС України в Кіровоградській області.

Під час виконання службових обов'язків, 10.06.2006 року, рухаючись на службовому автомобілі «Volkswagen» автодорогою «Кіровоград-Сміла» поблизу села Івангород Олександрівського району Кіровоградської області став свідком ДТП. Під час ліквідації наслідків аварії, отримав травму руки. Після чого, я був доставлений до КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги», де йому зробили операцію на правій руці та поставили діагноз виробнича травма, рвана забита клаптева рана долоні поверхні правої кисті з пошкодженням сухожилля згиначів 3-4-5 пальців правої кисті, що підтверджується, копією епікризу (а.с.11), довідкою від 18.05.2018 р. № 1033 (а.с. 3) та копією медичної карти № 5424 (а.с. 14-15).

20.03.2018 р. позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області із заявою про надання акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві та акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (а.с.7).

20.04.2018 р. Ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області Позивачу було надано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ.

Відповідно до даних актів, висновками комісії встановлено, що даний факт травмування мав місце, але докази, що дана травма була отримана при виконані службових обов'язків, не знайшли свого документального підтвердження. Таким чином, комісія вважає, що заступник начальника відділу Державної автомобільної інспекції МГБ УМВС України в Кіровоградській області, підполковник міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рвана забита клаптева рана долонної поверхні правої кисті з пошкодженням сухожилля згиначів 3-4-5 пальців правої кисті. Нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а.с. 18, 19).

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про міліцію» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) , працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

П.1 та п. 15 ч.1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

Суд звертає свою увагу, що позивач під час виникнення ситуації, що призвела в подальшому до його травмування, діяв відповідно до вимог норм закону та виконував свої службові обов’язки.

Статтею 173 Кодексу законів про працю України визначено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ч. 7 статті 23 Закону України "Про міліцію": "У разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб."

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що: особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції-" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707.

Підпункт 3 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що грошова допомога призначається і виплачується у разі часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Як передбачено п.п. 3 п. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення;

Відповідно до пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; охорона і забезпечення громадського порядку; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Отже, вищезазначені норми законодавства України встановлюють, що участь у ліквідації наслідків аварії є виконанням службових обов'язків працівника міліції, тому суд погоджується з доводами позивача, що нещасний випадок, який відбувся 10.06.2006 р. трапився в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Враховуючи вище викладене, суд погоджується з доводами позивача, що наведені вище обставини вказують, що за наявності правових підстав та необхідних документів, відповідач безпідставно не вчинив дій щодо встановлення факту нещасного випадку на виробництві, пославшись на те, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, чим порушив право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у разі травми.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., які підлягають присудженню на користь останнього.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідент. номер: НОМЕР_1, 25006, м. Кропивницький, вул. Пугачова, 8) до Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області щодо не встановлення факту нещасного випадку на виробництві та видачу відповідного акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві за заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2018 року.

Зобов'язати Ліквідаційну комісію УДАІ УМВС України в Кіровоградській області встановити факт нещасного випадку на виробництві та видачу відповідного акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві за заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2018 року.

Стягнути з Ліквідаційної комісією УДАІ УМВС України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 704,00 грн.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Кіровоградській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2