Рішення № 75869232, 13.08.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Справа № 915/655/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Трейд», 49125, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37070162,

до відповідача: Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», 54017, м.Миколаїв, вул. 1 Слобідська, буд. 120, код ЄДРПОУ 07856371.

про: стягнення 129651,95 грн.,

представники сторін у судове засідання не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон Трейд» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» про стягнення 129651,95 грн., з яких:

- 123902,45 грн. – основна заборгованість за договором поставки №301115 від 30.11.2015р.,

- 5283,32 грн. – пеня,

- 466,18 грн. – 3% річних.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №301115 від 30.11.2015р. в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 27.06.2018р. позовну заяву було залишено без руху, роз’яснено позивачу, що строк для усунення недоліків, вказаних у даній ухвалі, не може перевищувати 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Позивач належним чином виконав вимоги ухвали суду від 27.06.2018р., надавши витребувані судом документи, та ухвалою суду від 18.07.2018р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження призначено на 13 серпня 2018 року.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, 06.08.2018р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

13.08.2018р. від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він погоджується із наявністю основного боргу в сумі 123902,45 грн. та заперечує проти розміру нарахованих позивачем 3% річних та пені. зауважуючи, що такі розрахунки вчинені позивачем без урахування умов специфікацій №№1,6,7 щодо надання відстрочки 100% оплати протягом 20 календарних днів з дати поставки товару на склад, та умов п.7.2 розділу 7 договору щодо сплати пені за порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

13.08.2018р. судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30 листопада 2015 року за №301115 між державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод», як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон Трейд», як постачальником, був укладений договір поставки. відповідно до умов якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, передбачених цим договором поставити покупцю металопрокат - товар, зазначений в специфікаціях, що є додатком до цього договору, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним договором (п.1.1 договору).

Умовами пункту 4.1 договору його учасники погодили, що поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов’язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов’язані з поставкою товару.

Ціна договору становить сумарну вартість отриманого товару згідно специфікацій протягом періоду дії цього договору (п.4.4 договору).

Розділом 5 договору його учасники узгодили порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.5.1 оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить реквізитів іншого рахунка).

За умовами п.5.2 оплата по даному договору здійснюється наступним чином: передоплата у розмірі 50% від суми специфікації здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату; остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше 5-ти календарних днів від дати поставки товару. Порядок оплати може бути уточнений сторонами при підписанні специфікації на поставку наступної партії товару в частині визначення процентного співвідношення передоплати до розміру остаточного розрахунку.

Згідно з п.7.2 договору, у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Строк дії договору згідно з пунктом 10.1 визначено сторонами з дати його підписання до 31.12.2016р.

В подальшому, додатковими угодами №1 від 30.12.2016р. та №2 від 29.12.2017р. строк дії договору продовжувався, відповідно, до 31.12.2017р. та до 31.12.2018р.

21.02.2018р. сторони підписали специфікацію №1 до договору, умовами якої узгодили поставку відповідачу товару (шестигранників 12, 14 та 24 мм) на загальну суму 49943,0 грн. (а.с.18).

22.03.2018р. за №№6,7 сторони підписали специфікації до договору на поставку сталевих листів 2мм, 3 мм та сталевої стрічки 05*10мм на загальну суму 118590,77 грн. (98621,28 грн. за специфікацією №6 та 19969,49 грн. за специфікацією №7) (а.с.19-20).

У всіх специфікаціях узгоджені сторонами умови оплати: 100% відстрочка оплати протягом 20 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця. Визначено, що датою поставки товару на склад покупця вважається дата видаткової накладної.

Специфікації оформлені належним чином та підписані учасниками договору без зауважень.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, обумовлений у специфікаціях на загальну суму 173845,45 грн., що підтверджується видатковою накладною №85 від 23.02.2018р. на суму 55254,68 грн., видатковою накладною №157 від 19.04.2018р. на суму 19969,49 грн. та видатковою накладною №158 від 19.04.2018р. на суму 98621,28 грн. (а.с.21-23).

Відповідач, в свою чергу, умови договору виконав неналежним чином та не в повному обсязі, сплативши лише частину необхідної суми в розмірі 49943,0 грн., про що свідчить копія банківської виписки по рахунку №26001287831 від 22.03.2018р.

Отже, залишок боргу в сумі 123902,45 грн. станом на дату розгляду справи залишається несплаченим.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов’язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, зважаючи на визнання відповідачем позову в цій частині, вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки №301115 від 30.11.2015р. в сумі 123902,45 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 466,18 грн.

Відповідач із даним розрахунком не погоджується, зазначаючи, що позивачем невірно визначено період прострочення – без урахування умов оплати товару, визначених у специфікаціях, а саме, наявності відтермінування 100% оплати товару на 20 календарних днів. Окрім цього, позивачем по накладній №85 від 23.02.2018р. здійснено нарахування 3% річних на суму 55254,68 грн., тоді як рахунок на оплату вказаної накладної позивач виставив у лютому 2018 року лише на суму 49943,0 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунок 3% річних здійснений по заборгованості за кожною накладною окремо.

Так, розрахунок за заборгованістю по накладній №85 від 23.02.2018р. позивачем здійснено на суму 55254,68 грн. наступним чином: - період прострочення з 16.03.2018р. по 21.03.2018р. (6 к.д.), сума боргу 55254,68 грн., сума 3% річних 27,25 грн.; - період прострочення з 22.03.2018р. по 19.06.2018р. (90 к.д.), сума боргу 5311,68 грн. (залишок суми заборгованості після здійсненої 22.03.2018р. часткової оплати у розмірі 49943,0 грн.), сума 3% річних – 39,29 грн.

Господарський суд не погоджується з даним розрахунком, оскільки з матеріалів справи вбачається, що фактично позивач 21.02.2018р. виставив відповідачу рахунок на оплату товару, зазначеного у специфікації №1, на загальну суму 49943,0 грн. Рахунок на оплату решти суми 5311,68 грн. за даною накладною був виставлений позивачем лише 20.04.2018р. – рахунок №306 від 20.04.2018р.

Отже, зважаючи умови п.5.1 договору, якими встановлено, що оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком, право на оплату залишку суми поставленого товару за накладною №85 від 23.02.2018р. у розмірі 5311,68 грн. виникло у відповідача лише з отриманням рахунку №306 від 20.04.2018р.

Період початку прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 49943,0 грн. (частина вартості поставленого товару за накладною №85 від 23.02.2018р., на яку був виставлений рахунок на оплату №149 від 21.02.2018р.) позивачем визначений вірно.

Отже, 3% за прострочення сплати 49943,0 грн. за період з 16.03.2018р. по 21.03.2018р. становить 24,63 грн. (49943,0*3%*6/365 = 24,63).

Залишок вартості поставленого за вказаною накладною товару мав бути оплачений за виставленим рахунком №306 від 20.04.2018р.

Відповідач у відзиві не заперечує отримання даного рахунку 20.04.2018р. та вважає саме цю дату початком періоду заборгованості.

Господарський суд приходить до висновку, що з урахуванням положень п.5.2 договору вказана сума боргу мала бути сплачена протягом 3 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату – по 25.04.2018р. включно. Отже період прострочення визначений судом з 26.04.2018р. по 19.06.2018р. (55 к.д.)

3 % річних в даному випадку становлять 24,01 грн. виходячи з наступного розрахунку:

5311,68*3%*55/365 = 24,01 грн.

Стосовно нарахування 3% річних на заборгованість по накладним №157 та №158 від 19.04.2018р., слід зазначити, що позивачем початок періоду прострочення визначено без урахування норм ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України.

Так, датою поставки товару за даними накладними є 19.04.2018р., відповідно, з урахуванням відтермінування 100% оплати на 20 календарних днів, останній 20-й день строку такого відтермінування припадає на 9 травня 2018 року. Отже, останній день строку переноситься на 10.05.2018р. Тому період прострочення визначений судом з 11.05.2018р. по 19.06.2018р. (40 к.д.).

3% річних за накладною №157 від 19.04.2018р. становлять 65,65 грн. та за накладною №158 від 19.04.2018р., відповідно, 324,23 грн., виходячи з наступного розрахунку: - 19969,49 грн. * 3% * 40/365 = 65,65 грн.; - 98621,28 грн. * 3% * 40/365 = 324,23 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних складає 438,52 грн. (24,63+65,65+324,23+24,01 = 438,52 грн.), що і підлягає стягненню.

Окрім 3% річних, позивач на підставі умов п.7.2 договору та норм ст. 549 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальній сумі 5283,32 грн.

Відповідач у відзиві проти такого нарахування також заперечує, мотивуючи це тим, що позивач здійснив нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, тоді як умовами п. 7.2 договору передбачено стягнення пені в розмірі облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок позивача та контр розрахунок відповідача, господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов п. 7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення

Позивач, в порушення умов п.7.2 та п.5.2 договору здійснив нарахування пені у більшому розмірі, а також без урахування двох рахунків, виставлених по накладній №82 від 23.02.2018р. у різні дати та визначив початок періоду прострочення без урахування норм ст. 254 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, позивачем нараховано пеню на частину боргу за накладною №85 від 23.02.2018р. в сумі 55254,68 грн. у розмірі 308,82 грн. без урахування того, що в даному випадку відповідачем не було допущено порушення прострочення оплати товару більше ніж на 30 календарних днів.

Розрахунок пені уточнено судом з урахуванням раніше визначеного періоду прострочення та визначено в наступному розмірі:

а) борг за накладною №157 від 19.04.2018р. на суму 19969,49 грн. - з 11.05.2018р. по 19.06.2018р. (40 к.д., ставка НБУ- 17%)

пеня = 19969,49 грн. * 17% * 40 дн. / 365 = 372,03 грн.

б) борг за накладною №158 від 19.04.2018р. на суму 98621,28 грн. - з 11.05.2018р. по 19.06.2018р. (40 к.д., ставка НБУ- 17%)

пеня = 98621,28 грн. * 17% * 40 дн. / 365 = 1837,32 грн.

в) залишок боргу за накладною №85 від 23.02.2018р. на суму 5311,68 грн. згідно з рахунком №306 від 20.04.2018р. - з 26.04.2018р. по 19.06.2018р. (55 к.д., ставка НБУ- 17%)

пеня = 5311,68 грн. * 17% * 55 дн. / 365 = 136,06 грн.

Всього розмір пені становить 2345,41 грн., які підлягають стягненню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Трейд» до державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (54017, м.Миколаїв, вул. 1 Слобідська, буд.120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Трейд» (49125, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37070162):

- 123902,45 грн. – основну заборгованість за договором поставки №301115 від 30.11.2015р.,

- 2345,41 грн. – пеню,

- 438,52 грн. – 3% річних,

- 1900,24 грн. – судовий збір

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову щодо стягнення 3% річних у сумі 27,66 грн. та 2937,91 пені – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 15серпня 2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв