Рішення № 75869087, 30.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2018Справа № 910/22633/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до відповідача: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" - Федорченка Андрія Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" - Федорченка Андрія Володимировича та його зобов"язання вчинити дії

Представники учасників справи:

Від позивача: Малік Т.І..(дов. від 08.02.2016)

Від відповідача: Печерський П.М.(дов. від 21.12.2017)

Від третьої особи: Сидоренко Ю. А. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" - Федорченка Андрія Володимировича про:

1. визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів в 7 чергу погашення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на загальну суму 411 538 846, 08 грн.

2. зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича:

- включити кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 411 542 178, 50 грн. та 9 163, 43 доларів США до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк»;

- окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» як такі, що підлягають позачерговому задоволенню, а саме за:

Кредитним договором № 21914D1 від 11.01.2014 в сумі 258 292 646, 81 грн. як такі, що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» згідно з Іпотечним договором № 21914Z1 від 11.01.2014;

Договором про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за Картками міжнародних платіжних систем від 04.08.2005 №15-3/23-06 в сумі 3 332, 42 грн. та 9 163, 43 дол. США як такі, що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» згідно з Договором гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-5/23-06.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на його думку, дії Уповноваженої особи Фонду щодо відмови включення кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" до реєстру акцептованих вимог кредиторів як заставних є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси державного банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/22633/17, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 23.01.2018 та залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

19.01.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що чинним законодавство не передбачено окремого або позачергово внесення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Також, зазначив, що ним вимоги позивача на суму 9 238, 34 грн. та 13 802, 45 доларів США не були визнані у зв'язку із відсутністю фактичних даних, що підтверджують заборгованість Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк". Також відповідач зазначив, що вимоги на суму 9 238, 34 грн. та 13 802, 45 доларів США позивач задовольнив шляхом списання вказаних сум в порядку визначеному Договором застави майнових прав №15-5/23-06 від 04.08.2005 з рахунку «ФОРТУНА - БАНК» відкритому в АТ «УКРЕКСІМБАНК згідно з умовами Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06.

В судовому засіданні 23.01.2018 оголошено перерву до 14.02.2018.

14.02.2018 через відділ діловодства суду надійшли документи для долучення до матеріалів справи, в тому числі відповідь на відзив.

14.02.2018 через відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.02.2018 продовжено підготовче провадження у справі №910/22633/17 на 30 днів до 21.03.2018 та відкладено підготовче засідання у справі № 910/22633/17 на 28.02.2018.

В підготовче засідання 28.02.2018 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення щодо можливості закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті..

Третя особа в підготовче засідання не прибула, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена належним чином.

Представник відповідача подав суду клопотання про закриття провадження у справі, а також 28.02.2018 через відділ діловодства суду подав заяву про відмову від клопотання про закриття провадження у справі. Суд зазначену заяву відповідача задовольнив.

Представник відповідача 28.02.2018 відділ діловодства суду подав клопотання про залучення додаткових доказів. Суд зазначене клопотання задовольнив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2018 року.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 22.03.2018 № 05-23/296 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/22633/17, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д.

За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/22633/17 передана для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2018 справу 910/22633/17 прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено судове засідання на 26.04.2018.

У судовому засіданні 26.04.2018 судом оголошено перерву до 23.05.2018.

У судовому засіданні 23.05.2018 року оголошено перерву до 11.06.2018.

11.06.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з направленням судді Літвінової М.Є. для проходження тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2018 розгляд справи призначено на 02.07.2018.

У судовому засіданні 02.07.2018 судом оголошено перерву до 16.07.2018.

16.07.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з направленням судді Літвінової М.Є. для проходження співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2018 розгляд справи призначено на 30.07.2018.

В судовому засіданні 30.07.2018 позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.07.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення № 55-рш/БТ від 26.01.2017 Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 320 від 27 січня 2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення № 89-рш від 21.02.2017 Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 665 від 21 лютого 2017 "Про початок процедури ліквідації АТ "ФОРТУНА-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Зазначена інформація також відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та Національного банку України (http://www.bank.gov.ua).

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" було направлено на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича заяву №010-11/1188 від 23.03.2017 з кредиторськими вимогами до ПАТ "Фортуна-Банк", яка була отримана відповідачем 24.03.2017, що підтверджується відміткою у правому нижньому куті заяви, копія якої долучена до позову.

Відповідно до даної заяви позивач просив:

1. визнати його кредиторські вимоги до відповідача на загальну суму 411 548 084, 42 грн. та 13 802, 45 доларів США та включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

2. окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" як такі, що забезпечені заставою Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" згідно з:

- іпотечним договором №21914Z1 від 11.01.2014;

- договором гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06;

- договором застави майнових прав від 04.08.2005 №15-5/23-06.

В обґрунтування вказаного розміру кредиторських вимог до АТ "Фортуна-Банк" позивач вказав, що заборгованість боржника перед позивачем становить 411 548 084, 42 грн. та 13 802, 45 доларів США, що виникла за:

- Генеральним кредитним договором №21912N1 від 18.12.2012 та складає станом на 16.03.2017 153 246,199, 27 грн., із яких: 143 222 294, 78 грн. - заборгованість за кредитом; 10 023 904, 49 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 та складає станом на 16.03.2017 року 258 292 646, 81 грн., із яких: 238 354 469, 55 грн. - заборгованість за кредитом; 19 938 177, 26 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. При цьому, вказані вимоги забезпечені Іпотечним договором №21914 Z1 від 11.01.2014, предметом якого є нерухоме майно боржника;

- Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 №15-3/23-06 та складає станом на 20.03.2017 9 238, 34 грн. та 13 802, 45 доларів США. При цьому, вказані вимоги забезпечені Договором застави майнових прав від 04.08.2005 №15-5/23-06, а саме заставою права вимоги коштів, розміщених на вкладному (депозитному рахунку) ПАТ Фортуна-Банк", відкритому згідно з умова Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06.

Листом від 29.05.2017 №349/11 та листом від 05.07.2017 № 657/11 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченко Андрій Володимирович повідомив позивача про те, що вимоги АТ "Укрексімбанк" включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів в 7 чергу погашення та підлягають задоволенню в сумі 411 538 846, 08 грн.; інші заявлені суми не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів у зв'язку з не підтвердженням таких вимог фактичним даним, що містяться в розпорядженні Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" (копія листа долучена до позову).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про протиправне невизнання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченком Андрієм Володимировичем в повному обсязі кредиторських вимог позивача до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", зазначених у заяві №010-11/1188 від 23.03.2017.

Також, позивач вказує, що відповідачем не враховано, що вимоги за Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 на суму 258 292 646, 81 грн. та за Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 №15-3/23-06 в сумі 9 238, 34 грн. та 13 802, 45 доларів США. є забезпеченими вимогами, що повинні включатись окремо.

За наведених обставин, позивач просить суд:

1. визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів в 7 чергу погашення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на загальну суму 411 538 846 ,08 грн.

2. зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича:

- включити кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 411 542 178, 50 грн. та 9 163, 43 доларів США до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк»;

- окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» як такі, що підлягають позачерговому задоволенню, а саме за:

Кредитним договором № 21914D1 від 11.01.2014 в сумі 258 292 646, 81 грн. як такі, що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» згідно з Іпотечним договором № 21914Z1 від 11.01.2014;

Договором про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 року №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за Картками міжнародних платіжних систем від 04.08.2005 №15-3/23-06 в сумі 3 332, 42 грн. та 9 163, 43 дол. США як такі, що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» згідно з Договором гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-5/23-06.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Щодо підвідомчості даного спору господарським судам, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 2 Закону України від 14 травня 1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті шостому статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 № 4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України у постанові від 16.02.2016 №21-4846а15.

При цьому, у справі, яка розглядалась Верховним судом України (постанова від 15.06.2016 № 21-286а16), судами було встановлено, що банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, а отже, спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Як встановлено судом, на підставі рішення № 55-рш/БТ від 26.01.2017 Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 320 від 27 січня 2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і надалі в редакції чинній на момент прийняття рішення № 89-рш від 21.02.2017 Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк") Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом. Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

За змістом ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Як встановлено судом, відповідно до рішення № 89-рш від 21.02.2017 Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 665 від 21 лютого 2017 "Про початок процедури ліквідації АТ "ФОРТУНА-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "ФОРТУНА-БАНК", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Федорченку Андрію Володимировичу на два роки з 22.02.2017 по 21.02.2019 включно.

Як встановлено судом, інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам АТ "ФОРТУНА-БАНК" опубліковано в газеті "Голос України" №36(6541) 24.02.2017.

За змістом ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається;

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

Частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

З огляду на те, що з відомостей з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) вбачається, що датою публікації про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" у газеті "Голос України" є 24.02.2017, враховуючи, що в силу приписів ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку, суд дійшов висновку, що строком пред'явлення кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" в процесі ліквідації останнього є період з 23.02.2017 по 24.03.2017.

Як встановлено судом, Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" було направлено на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича заяву №010-11/1188 від 23.03.2017 з кредиторськими вимогами до ПАТ "Фортуна-Банк", яка була отримана відповідачем 24.03.2017, що підтверджується відміткою у правому нижньому куті заяви, копія якої долучена до позову.

Як встановлено судом, відповідно до даної заяви позивач просив визнати його кредиторські вимоги до відповідача на загальну суму 411 548 084, 42 грн. та 13 802, 45 доларів США та включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів; окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" як такі, що забезпечені заставою Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" згідно з: іпотечним договором №21914Z1 від 11.01.2014; договором гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06; договором застави майнових прав від 04.08.2005 №15-5/23-06.

В обґрунтування вказаного розміру кредиторських вимог до АТ "Фортуна-Банк", позивач вказав, що заборгованість боржника перед позивачем становить 411 548 084, 42 грн. та 13 802, 45 доларів США, що виникла за:

- Генеральним кредитним договором №21912N1 від 18.12.2012 та складає станом на 16.03.2017 153 246,199, 27 грн., із яких: 143 222 294, 78 грн. - заборгованість за кредитом; 10 023 904,49 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 та складає станом на 16.03.2017 258 292 646, 81 грн., із яких: 238 354 469, 55 грн. - заборгованість за кредитом; 19 938 177, 26 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. При цьому, вказані вимоги забезпечені Іпотечним договором №21914 Z1 від 11.01.2014 року, предметом якого є нерухоме майно боржника;

- Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 №15-3/23-06 та складає станом на 20.03.2017 року 9 238, 34 грн. та 13 802, 45 доларів США. При цьому, вказані вимоги забезпечені Договором застави майнових прав від 04.08.2005 №15-5/23-06, а саме заставою права вимоги коштів, розміщених на вкладному (депозитному рахунку) ПАТ Фортуна-Банк", відкритому згідно з умова Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06.

За змістом ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Як встановлено судом, від 29.05.2017 №349/11 та листом від 05.07.2017 № 657/11 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченко Андрій Володимирович повідомив позивача про те, що вимоги АТ "Укрексімбанк" включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів в 7 чергу погашення та підлягають задоволенню в сумі 411 538 846, 08 грн.; інші заявлені суми не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів у зв'язку з не підтвердженням таких вимог фактичним даним, що містяться в розпорядженні Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" (копія листа долучена до позову).

При цьому, відповідно до пояснень відповідача, викладених у відзиві, Уповноваженою особою не було визнано вимоги позивача на суму 9 238, 34 грн. та 13 802, 45 доларів США - заборгованості за Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 №15-3/23-06, у зв'язку із відсутністю фактичних даних, що підтверджують заборгованість Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", як-от звітна форма, сформована Процесинговою системою Принципала та/або надані МПС.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Так, як встановлено судом, 18.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" було укладено Генеральний кредитний договір №21912N1.

Позивач стверджує, що заборгованість Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" за Генеральним кредитним договором №21912N1 від 18.12.2012 року складає 153 246 199, 27 грн., із яких: 143 222 294, 78 грн. - заборгованість за кредитом; 10 023 904, 49 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом встановлено, що спору з приводу розміру кредитної заборгованості та заборгованості по процентам за користування кредитом АТ "Фортуна-Банк" за Генеральним кредитним договором №21912N1 від 18.12.2012 між сторонами немає, відповідачем дані вимоги визнані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

У зв'язку із викладеним відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича включення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на 153 246 199, 27 грн.

Також, 11.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (позичальник) було укладено Кредитний договір №21914D1.

Позивач стверджує, що заборгованість Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" за Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 складає станом на 16.03.2017 258 292 646, 81 грн., із яких: 238 354 469, 55 грн. - заборгованість за кредитом; 19 938 177, 26 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом встановлено, що спору з приводу розміру кредитної заборгованості та заборгованості по процентам за користування кредитом АТ "Фортуна-Банк" за Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 між сторонами немає, відповідачем дані вимоги визнані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

У зв'язку із викладеним відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича включення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на 258 292 646, 81 грн.

01.08.2005 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" було укладено Договір про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005.

04.08.2005 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" було укладено:

- Договір про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International №15-1/23-06;

- Договір про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи №15-2/23-06;

- Договір гарантійного депозиту №15-4/23-06;

- Договір застави майнових прав №15-5/23-06.

Відповідно до п. 1.1. Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06 (в редакції додаткової угоди №10 від 10.02.2016) цей договір регламентує порядок внесення вкладником (ПАТ "Фортуна-Банк") грошових коштів (далі - Гарантійний депозит) на вкладний (депозитний) рахунок, вказаний у пункті 2.1 цього договору, умови, строк зберігання, порядок повернення Гарантійного депозиту та сплати процентів на нього.

Згідно п. 1.2. Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06 (в редакції додаткової угоди №10 від 10.02.2016) Гарантійний депозит (з урахуванням усіх його поповнень протягом строку дії цього Договору) розміщено Вкладником з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань перед Банком (позивачем) за Договором про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі Visa International від 04.08.2005 № 15-123-06 (далі - Договір підтримки), Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 № 15-223-06 (далі - Договір про розрахунки) та Договором про надання послуг з обслуговування операцій за Картками міжнародних платіжних систем від 04.08.2005 № 15-3/23-06 (далі - Договір про надання послуг), що укладені між Вкладником та Банком.

Право вимоги усіх грошових коштів за цим Договором (з урахуванням усіх поповнень Гарантійного депозиту протягом строку дії цього Договору) є предметом застави за договором застави майнових прав від 04.08.2005 № 15-5/23-06 (далі - Договір застави), укладеним між Банком та Вкладником з метою забезпечення виконання зобов'язань Вкладника за договором підтримки, Договором про розрахунки та Договором про надання послуг (п. 1.3. Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06 (в редакції додаткової угоди №10 від 10.02.2016)).

Відповідно до п. 2.1. Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06 (в редакції додаткової угоди №10 від 10.02.2016) Банк на підставі положень цього договору відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 16138000125239 у доларах США (далі - Депозитний рахунок) для зберігання на ньому грошових коштів, що будуть прийняті Банком від Вкладника згідно з цим договором.

Згідно п. 3.3. Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06 (в редакції додаткової угоди №10 від 10.02.2016) розмір Гарантійного депозиту становить 384 000, 00 доларів США. Відповідно до умов цього Договору сума Гарантійного депозиту на Депозитному рахунку може збільшуватися (поповнюватися) Вкладником протягом усього строку, на який Гарантійний депозит внесено згідно з цим договором. Днем надходження до Банку кожної окремої частини Гарантійного депозиту є день зарахування відповідних грошових коштів на Депозитний рахунок.

У п. 6.3.5. Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06 (в редакції додаткової угоди №10 від 10.02.2016) зазначено, що Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з Депозитного рахунка, з Кореспондентського рахунка та з будь-яких інших рахунків Вкладника, відкритих у Банку та таких, що будуть відкриті у Банку, у випадках та порядку, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору застави майнових прав №15-5/23-06 від 04.08.2005 заставою за цим Договором забезпечуються вимоги заставодержателя (відповідача), що витікають з Договору про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі Visa International від 04.08.2005 № 15-123-06 та Договору про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 № 15-223-06.

Згідно п. 1.2. Договору застави майнових прав №15-5/23-06 від 04.08.2005 заставодавець (ПАТ "Фортуна-Банк") з метою забезпечення своїх зобов'язань, викладених в Договорі підтримки та Договорі про розрахунки, заставляє майнові права, а саме право вимоги коштів з рахунку № 16138000125239 (в редакції додаткової угоди №2 від 04.01.2008), відкритого заставодержателем відповідно до Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06, і яке є предметом застави за цим договором.

У п. 2.1.2. Договору застави майнових прав №15-5/23-06 від 04.08.2005 зазначено, що заставодержатель має право у разі невиконання заставодавцем своїх зобов'язань за цим Договором, Договором підтримки та Договором про розрахунки здійснити погашення заборгованості за рахунок коштів, які обліковуються на депозитному рахунку, зазначеному в п. 1.2. договору.

Позивач стверджує, що заборгованість Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" за Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 року №15-3/23-06 та складає станом на 20.03.2017 року 9 238,34 грн. та 13 802,45 доларів США.

При цьому, вказані вимоги забезпечені Договором застави майнових прав від 04.08.2005 року №15-5/23-06, а саме заставою права вимоги коштів, розміщених на вкладному (депозитному рахунку) ПАТ Фортуна-Банк", відкритому згідно з умовами Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 року №15-4/23-06.

Різниця між заявленими банком вимогами та розміром вимог кредитора, внесених по реєстру, складає 13 802,45 доларів США та 9 238,34 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що підставою не включення вказаних вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів було обумовлено відсутністю фактичних даних, що підтверджують заборгованість Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк".

АТ «ФОРТУНА - БАНК» зверталося до Позивача з проханням надати підтверджуючі документи, проте зазначене звернення залишилось незадоволеним.

19.10.2017 на адресу ПАТ «Фортуна-Банк» було надіслано повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання № 023-00/4459 від 13.10.2017, відповідно до якого позивача вимагав від ПАТ «Фортуна-Банк» виконати порушені зобов'язання за за Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмети забезпечувального обтяження (права грошової вимоги, а саме права грошової вимоги коштів у сумі 32 199, 17 доларів США з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого позивачу ПАТ «Фортуна-Банк» відповідно до Депозитного договору.

Також, у вказаному листі, позивач повідомив ПАТ «Фортуна-Банк» про здійснення реєстрації 13.10.2017 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального.

У зв'язку із викладеним, позивач зазначає, що загальна заборгованість АТ «Фортуна-Банк» перед Банком Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 року на момент звернення до суду з позовом становить: 3 332,42 грн. та 9 163,43 дол. США.

Листом від 22.12.2017 за № 023-00/5709 АТ «УКРЕКСІМБАНК» повідомив відповідача, що на виконання вимог частини п'ятої статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернено стягнення на предмет забезпечувального обтяження (право грошової вимоги, а саме право грошової вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого АТ «ФОРТУНА - БАНК» відповідно до договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 № 15-4/23-06.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з рахунку для обліку коштів гарантійного депозиту № 15-4/23-06 від 04.08.2005 позивачем 27.12.2017 було проведено списання грошових коштів у наступних сумах: 99, 88 доларів США ( 2 791,10 грн.); 19,68 доларів США (549, 95 грн.); 9 163,43 доларів США (256 068, 08 грн.).

Викладене свідчить, що позивач реалізував свої права як заставодержателя за Договором застави майнових прав №15-5/23-06 від 04.08.2005, задовольнивши свої вимоги в сумі 3 332, 42 грн. та 9 163,43 дол. США за Договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі VISA International від 04.08.2005 №15-1/23-06, Договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 04.08.2005 №15-2/23-06, Договором про надання послуг з обслуговування операцій за картками міжнародних платіжних систем від 01.08.2005 за рахунок грошових коштів, що були розміщенні АТ «ФОРТУНА - БАНК» на рахунку, відкритому в АТ «УКРЕКСІМБАНК згідно з умовами Договору гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06.

На підставі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав на момент розгляду справи для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» Федорченка Андрія Володимировича включити кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 3 332, 42 грн. та 9 163,43 дол. США.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" як такі, що забезпечені заставою Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" згідно з іпотечним договором №21914Z1 від 11.01.2014; договором гарантійного депозиту від 04.08.2005 №15-4/23-06; договором застави майнових прав від 04.08.2005 №15-5/23-06, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором за Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014, між сторонами такого договору укладено договір Іпотечним договором №21914 Z1 від 11.01.2014, предметом якого є нерухоме майно боржника.

За змістом ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом.

Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.

Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом. У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку. У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом (ч. 3 ст. 52 Закону).

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора (ч. 4 ст. 52 Закону).

Суд зазначає,що черговість задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, врегульована положеннями ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка передбачає чіткий порядок черговості задоволення вимог кредиторів, за якого лише після повного задоволення вимог кредиторів попередньої черги задовольняються вимоги наступної черги.

В той же час, норми ч. 3 ст. 52 Закону передбачають правило, згідно з яким встановлюється виключність мети спрямування коштів, одержаних від продажу майна банку, що є предметом застави, - які в такому разі використовуються винятково для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

За наведених обставин, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить жодних виключень щодо включення вимог поза чергою/окремого включення вимог кредитора, забезпечених заставою, а лише передбачає порядок погашення вимог кредитора, забезпечених заставою, у випадку продажу Фондом заставленого майна, у зв'язку з чим відсутні підстави для такого окремого включення вимог на суму 258 292 646, 81 грн., що виникли за Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014.

За наведених обставин, вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за Кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 як такі, що забезпечені заставою, не підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з викладеним відсутні підстави окремого внесення 3 332, 42 грн. та 9 163, 43 доларів США до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також оскільки, як встановлено судом, вказані вимоги позивач задовольнив, реалізувавши свої права як заставодержателя за Договором застави майнових прав №15-5/23-06 від 04.08.2005.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів 7 черги погашення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 411 538 846, 08 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем як зацікавленою особою способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Разом з тим, належно обраним способом захисту, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є і той, що не передбачений законом, однак основним критерієм можливості його застосування є визначення його ефективності (забезпечення реального захисту прав та інтересів).

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

З метою встановлення ефективності способу захисту, який був обраний позивачем шляхом визначення позивачем предмету позову, суд повинен дослідити підстави позову та з'ясувати суть порушеного права.

Так, зважаючи на обґрунтування позовних вимог, спір між сторонами у даній справі виник у зв'язку з не включенням відповідачем до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Водночас заявлена позивачем вимога в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича в частині не включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" - не зможе забезпечити їх поновлення, оскільки зводиться лише до встановлення судом обставин неправомірності дій такої особи, та у будь-якому випадку передбачає необхідність застосування додаткових засобів захисту шляхом звернення до суду з іншими вимогами для реального відновлення порушеного права позивача, а отже обраний позивачем спосіб захисту в будь-якому випадку є неефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як є неповним (недостатнім), та не забезпечує таким чином мету здійснення правосуддя та дотримання принципу процесуальної економії.

Водночас, як встановлено судом, належним способом захисту, з урахуванням суті порушеного права (підстав позову), є зобов'язання відповідача вчинити дії, виконання яких на нього покладено законом та від виконання яких він ухиляється.

Також, суд зазначає, що вимога про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства " "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича в частині відхилення та не включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Фортуна-Банк" фактично є обставиною, якою позивач обґрунтовує свої інші вимоги - вимоги про зобов'язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ці вимоги.

Крім того, з огляду на встановлені обставини, включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченком Андрієм Володимировичем кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в частині вимог на суму 411 538 846,08 грн. в 7 чергу погашення кредиторських вимог є правомірним.

За наведених обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в частині визнання дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів в 7 чергу погашення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на загальну суму 411 538 846, 08 грн. протиправними не підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" відмовити повністю.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова