YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Господарський суд м. Києва

Ухвала суду № 75869032, 09.08.2018, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення

09.08.2018

Номер справи

910/1044/17

Номер документу

75869032

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

09.08.2018Справа № 910/1044/17

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Рєпкіна Ю. Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1)

до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Метрополита Василя Липківського, 45)

про скасування рішення Антимонопольного комітету України

Представники сторін:

від позивача: Тележинський М. М., ордер № 442852 від 06.08.18;

від відповідача: Павленко О. В., довіреність № 300-02/87 від 31.05.18.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач) про часткове скасування рішення Комітету від 28.10.2016 № 480-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/112-16 (далі - Рішення № 480-р/оскаржуване рішення).

Позовні вимоги мотивовано тим, що АМК неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 (судді Балац С. В., Трофименко Т. Ю., Ковтун С. А.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 480-р у справі №128-26.13/112-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ", які полягали у: встановленні і підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, та встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим, внаслідок застосування складних та непрозорих схем лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції. Визнано недійсним пункт 2.6 резолютивної частини рішення антимонопольного комітету України № 480-р у справі №128-26.13/112-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" штрафу у розмірі 2 533 812 гривні за вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Визнано недійсним пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 480-р у справі № 128-26.13/112-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення. Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ"; витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/1044/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Верховного суду від 22.05.2018 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 зі справи № 910/1044/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

05.06.2018 розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 05-23/854 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1044/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2018 призначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Бондаренко Г. П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 прийнято справу №910/1044/17 до свого провадження та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження на 10.07.2018.

10.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи, в якому останній посилався на те, що справа є складною і попередній розгляд даної справи здійснювався колегіально; про складність також свідчить позиція відповідача, висловлена його представником під час попереднього розгляду цієї справи в суді першої інстанції у вигляді клопотання про розгляд даної справи колегією у складі трьох суддів.

В судовому засіданні 10.07.2018 Суд відмов Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 910/1044/17 та оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні на 07.08.2018, про що постановив відповідну ухвалу.

Через відділ канцелярії Суду 31.07.2018 від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи вих. № 117 від 30.07.2018, в якому позивач просив суд призначити судову експертизу по справі № 910/1044/17, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Чи є фактори, які закладені у формулу цінового орієнтира:

- за договором поставки товару від 09.02.2015 № 09/02/15, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна паливна група»;

- за договорам купівлі-продажу нафтопродуктів № 06/02/03 від 06.02.2013, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Плас»;

- за договором поставки товару № 01-01/10/201 З-П від 01.10.2013, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс»;

- за договором постачання товару № 487-2012 від 06.08.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна»;

- за договорам купівлі-продажу нафтопродуктів № 03/11/14 від 03.11.2014, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансойл Компані»;

а саме: рівень котирувань Platts (рівень оптових цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне на європейських ринках) та курс гривні до долара США та Євро (курс купівлі вказаних валют (котирування ask) на міжбанківському ринку України) - при розрахунку закупівельної вартості (собівартості) бензину марки А-95 і дизельного пального; курс Національного банку України - при розрахунку акцизного податку, об'єктивні економічні факторами, які в своїй сукупності впливали на встановлення та зміну Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» роздрібних цій на бензин марки А-95 та дизельне пальне у період з 01.01.2015 по 31.01.2016 на орендованих ним автозаправних станціях у територіальних межах?

2. Чи були обумовлені зміни роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне протягом періоду з 01.01.2015 по 31.01.2016 на орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» автозаправних станціях у територіальних межах впливом вищевказаних економічних факторів, які закладені у формулу цінового орієнтира за договорами зазначеними в пункті 3.1 цього клопотання, в їх сукупності відповідно до формули цінового орієнтира за договорами купівлі-продажу та постачання?

3. Чи відповідав порядок формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне протягом періоду з 01.01.2015 по 31.01.2016 (включно), структура витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», пов'язаних з роздрібною реалізацією зазначених видів палива та включених в їх ціну, чинним в зазначений період нормативним актам (зокрема, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку), тобто, чи був цей порядок економічно обґрунтованим?

4. Чи вказують коефіцієнти кореляції, наведені в пунктах 120 - 122 і 147 - 149 рішення від 28.10.2016 № 480-р Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №128-26.13/112-16, а також в додатках №№ 8 та 14 до вказаного рішення, на існування причинно-наслідкового зв'язку між роздрібними цінами на бензин А-95 і дизпаливо, встановленими 'ГОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» та іншими операторами в період з 01.01.2015 по 31.01.2016, а саме те, що зміна операторами своїх роздрібних цін на бензин А-95 і дизпаливо в період з 01.01.2015 по 31.01.2016 була єдиною причиною та безпосередньо призводила до зміни роздрібних цін TOB «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» на ці ж види пального в цей же період?

5. Чи підтверджується коефіцієнтами кореляції, наведеними в пунктах 120 - 122 і 147 - 149 рішення від 28.10.2016 № 480-р Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №128- 26.13/112-16, а також в додатках № 8 та № 14 до вказаного рішення, одночасність (одномоментність) зміни ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» та іншими операторами своїх роздрібних цін на бензин А-95 і дизпаливо в період з 01.01.2015 по 31.01.2016?

6. Яким було значення коефіцієнта кореляції між роздрібними цінами ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» на бензин марки А-95 та дизельне пальне протягом періоду з 01.01.2015 по 31.01.2016 та собівартістю (обліковою вартістю) відповідно бензину марки А-95 та дизельного пального, що передавались ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» для їх роздрібної реалізації постачальниками - ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Західна паливна група», ТОВ «Астрал-Сервіс», ТОВ «Рітейл Плас», ТОВ «Трансойл Компані»?

Також, позивач просить суд на період проведення експертизи зупинити провадження у справі.

В судовому засіданні 07.08.2018 судом була оголошена перерва в підготовчому засіданні до 09.08.2018 для надання можливості представнику відповідача подати письмові заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи.

08.08.2018 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» про призначення судової економічної експертизи.

В судове засідання 09.08.2018 сторони прибули. Позивач в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про призначення судової експертизи, відповідач заперечив проти задоволення зазначеного клопотання.

Клопотання позивача про призначення експертизи обґрунтоване тим, що скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Касаційний господарський суд поставив під сумнів їх висновки зазначивши, в певній мірі, про декларативність їх посилань про те, що:

- АМК не здійснив належного економічного аналізу ринку та об'єктивних причин вчинення відповідних дій суб'єктами господарювання; не проведено аналізу інших об'єктивних чинників формування ціни, не проаналізовано динаміку зміни курсу долара США і євро у відповідних періодах, не досліджено та не проаналізовано зміни ставок податку, що діяли протягом зазначеного періоду та впливали на формування ціни, а також не враховано собівартість нафтопродуктів, вартість логістичних послуг;

- Рішення АМК не містить як аналізу структури ціни з позицій її складових, так і аналізу динаміки зміни частки кожної складової частини відносно розміру ціни протягом досліджуваного періоду;

- закупівельна ціна пального для різних операторів ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами не є однаковою, а тому зазначення у Рішенні АМК про зниження закупівельної ціни на бензин А-95 на 30 % не є безумовним чинником зниження ціни саме на 30 %;

- в умовах дії об'єктивних факторів, що впливали на формування Відповідачами роздрібної ціни, між ними існувала та існує конкуренція, при цьому не лише в частині ціни на нафтопродукти, що реалізовувалися, але і в аспектах якості нафтопродуктів, наявності та розміру знижок та акцій, обсягу та якості супутніх послуг, що надавалися на АЗС;

- АМК не досліджено обставин, за якими паралельна поведінка може розглядатися як ознака узгоджених дій та не встановлено, якими були та/або є коефіцієнти кореляції цінової поведінки відповідачів на цьому ринку поза межами періоду порушення;

- ринкове становище Товариства не дає підстав вважати його олігополістом.

Зважаючи на такі висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного суду та необхідність їх врахування під час нового розгляду справи, на думку позивача, потребує дослідження та надання належної оцінки здійснений АМКУ економічний аналіз ринку через застосування коефіцієнта кореляції роздрібних цін позивача з роздрібними цінами інших суб'єктів господарювання. Задля цього необхідно застосування відповідних методик економічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

Разом з цим, наголошує позивач, для кваліфікації схожих дій суб'єктів господарювання на ринку, як антиконкурентних узгоджених дій, необхідно, зокрема, встановити відсутність будь - яких об'єктивних причин для вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку, тобто, обумовленість подібної ринкової поведінки таких суб'єктів виключно домовленістю між ними.

В свою чергу предметом розгляду у цій справі є вимоги ТОВ «Сокар Петролеум» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 28.10.2016 № 480-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 128-26.13/112-16 в частині, що стосується прав та обов'язків позивача.

Позовні вимоги вмотивовані незаконністю рішення № 480-р, яким, неправомірно кваліфіковано ТОВ «Сокар Петролеум» та інших суб'єктів господарювання дії, як антимонопольні узгоджені за ознаками ч. З ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 22.05.2018 зазначив про те, що висновок АМКУ щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватись на результатах дослідження всієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбаного товару).

Отже, виходячи з підстав позову, на думку позивача, обставини, відповідності висновку Антимонопольного комітету України щодо наявності в діях позивача ознак антиконкурентних узгоджених дій, саме з урахуванням належного аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції та наявності об'єктивних факторів, які б впливали на формування роздрібних цін на моторні бензини та дизельне паливо та мали б наслідком встановлення і підтримання на інформаційних табло автозаправних станції подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, входять до предмету доказування у справі, а тому повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.

На думку відповідача, позивачем клопотання про призначення експертизи подане з метою затягування судового процесу, оскільки подане воно було майже через 2 місяці після прийняття справи до провадження господарського суду, та є нічим іншим, як зловживанням процесуальними правами з боку позивача.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі суд дійшов висновку про його задоволення з нижчевикладених підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Дійсно, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Касаційний господарський суд поставив під сумнів їх висновки, зазначивши, в певній мірі, про декларативність, оскільки не враховують ні дійсного правового змісту антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності), ані меж виключної компетенції органів АМК. Тобто судами не було з'ясовано всіх обставин справи в їх сукупності.

Суд погоджується з позивачем, що для кваліфікації схожих дій суб'єктів господарювання на ринку, як антиконкурентних узгоджених дій, необхідно, зокрема, встановити відсутність будь - яких об'єктивних причин для вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку, тобто, обумовленість подібної ринкової поведінки таких суб'єктів виключно домовленістю між ними.

Більше того, суд зазначає, що у пункті 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", вказано, що висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані обставини доводяться висновком експерта, оскільки потребують спеціальних знань в сфері економіки та дослідження товарних ринків.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

З метою правильного і однакового застосування господарськими судами законодавства, яке регулює питання призначення експертизи Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 (далі - постанова ПВГСУ № 4 від 23.03.2012).

Пунктом 2 постанови ПВГСУ № 4 від 23.03.2012 визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Зважаючи на положення ГПК України та роз'яснення, які містяться в постановах Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012 та № 15 від 26.12.2011, для всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи доцільним буде призначення у справі судової експертизи.

Позивач просить Суд доручити проведення експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

На підставі вищезазначеного, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, розумності строків розгляду справи судом, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення у справі судової експертизи, проведення якої доручається Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача щодо зловживання позивачем його процесуальними правами, як необґрунтовані та недоведені.

Враховуючи те, що судова експертиза призначається з ініціативи позивача, витрати по оплаті експертизи покладаються на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 226/1; ідентифікаційний код 38305367).

У зв'язку з призначенням судом судової експертизи у справі, провадження у справі №910/1044/17, на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України, підлягає зупиненню.

Керуючись ст. 99, 100, 125, 182, 185, 228, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/1044/17 судову економіно-товарну експертизу, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Чи є фактори, які закладені у формулу цінового орієнтира: