Рішення № 75868954, 02.08.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 910/23574/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2018 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 910/23574/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Фермер" та товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" про стягнення 623 341 грн 74 коп.

В грудні 2017 р. ТОВ "АМГ" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до відповідачів - ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" (відповідач) та ТОВ "Агромаркет "Фермер" (відповідач-2) із наступними позовними вимогами:

- стягнути солідарно з ТОВ "Агромаркет "Фермер" та ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" на користь ТОВ "АМГ" 1 000 грн пені;

- стягнути з ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" на користь ТОВ "АМГ" 56 142 грн 37 коп. пені, 25 319 грн 19 коп. інфляційних втрат, 18 процентів річних за користування товарним кредитом у розмірі 4 921 грн 35 коп., 55 процентів річних за користування товарним кредитом у розмірі 108 269 грн 76 коп. та 427 689 грн 07 коп. збитків.

04 січня 2018 р., Господарський суд м. Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05 лютого 2018 р., Господарський суд м. Києва постановив ухвалу про направлення даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

19 березня 2018 р., за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/23574/17 була передана на розгляд судді Кавлак І. П.

Ухвалою від 21 березня 2018 р. суд повернув зустрічну позовну заяву ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" до ТОВ "АМГ" про визнання недійсним п. 7.1 договору від 15 травня 2017 р. № 3013.

16 квітня 2018 р., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку із перебуванням судді Кавлак І. П. у відпустці більше чотирнадцяти днів, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого дану справу передано судді Ткаченко І. В.

17 квітня 2018 р., справу № 910/23574/17 суд прийняв до розгляду, підготовче провадження у якій закрив, а розгляд справи по суті призначив на 03 травня 2018 р.

03 травня 2018 р., розгляд справи суд відклав на 25 травня 2018 р., однак в цей день судове засідання не відбулось у зв'язку із знеструмленням електромережі Господарського суду Івано-Франківської області, яке призвело до відключення автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвалою від 29 травня 2018 р. розгляд справи по суті суд призначив на 14 червня 2018 р.

14 червня 2018 р. суд оголосив в засіданні перерву до 10 липня 2018 р.

10 липня 2018 р., розгляд справи суд відклав на 02 серпня 2018 р.

17 травня 2018 р., представник позивача подав через канцелярію суду заяву про відмову від позовних вимог в частині солідарного стягнення з ТОВ "Агромаркет "Фермер" та ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" 1 000 грн пені та в частині стягнення з ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" 427 689 грн 07 коп. збитків. Зазначену заяву підписав представник позивача - адвокат ОСОБА_4

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 6 ст. 46 ГПК України, суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається із змісту наявної у матеріалах справи довіреності від 10 травня 2018 р. № 1-05/18/1п (а. с. 226), позивач уповноважив свого представника відмовлятися від позову в частині стягнення пені у розмірі 1 000 грн та збитків у твердій сумі згідно з п. 7.1 Договору поставки від 15 травня 2017 р. № 3013.

В п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

В судовому засіданні 14 червня 2018 р. представник позивача підтримав раніше подану заяву про відмову від частини позовних вимог, яку суд прийняв.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині солідарного стягнення з ТОВ "Агромаркет "Фермер" та ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" на користь ТОВ "АМГ" 1 000 грн пені та в частині стягнення з ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" на користь ТОВ "АМГ" 427 689 грн 07 коп. збитків слід закрити.

Свої позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" на свою користь 56 142 грн 37 коп. пені, 25 319 грн 19 коп. інфляційних втрат, 18 процентів річних за користування товарним кредитом у розмірі 4 921 грн 35 коп. та 55 процентів річних за користування товарним кредитом у розмірі 108 269 грн 76 коп. ТОВ "АМГ" обґрунтовує тим, що ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" порушив визначені у договорі від 15 травня 2017 р. № 3013 строки оплати товару, у зв'язку з чим, позивач нарахував відповідачу пеню та інфляційні втрати, а також проценти річних за користування товарним кредитом.

Свої заперечення проти позову відповідач ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" виклав у відзиві на позов від 26 лютого 2018 р. (а. с. 96). Так, відповідач зазначає, що позивач при здійсненні розрахунків пені, інфляційних втрат та процентів річних допустив помилки щодо моментів виникнення у відповідача зобов'язань з оплати товару, періодів таких нарахувань, а також арифметичні помилки. Водночас, ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" вважає, що ТОВ "АМГ" здійснило позадоговірну поставку товару, оскільки у зв'язку із ненадходженням на розрахунковий рахунок позивача авансового платежу у визначені договором від 15 травня 2017 р. та Специфікацією № 7 строки, у останнього не виникло обов'язку щодо поставки такого товару, відтак до спірних правовідносин не підлягають застосування умови цього Договору.

10 липня 2018 р., представник відповідача ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" подав через канцелярію суду письмові пояснення.

Однак, враховуючи положення статей 113, 118, 161, 165 ГПК України, письмові пояснення ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" суд залишає без розгляду.

30 липня 2018 р., до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача ТОВ "ОСОБА_2 Трейд", суд

в с т а н о в и в:

15 травня 2017 р., між ТОВ "АМГ" (постачальник) та ТОВ "Івано-Франківський зерноприймальний комплекс", що 26 травня 2017 р. перейменоване у ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" (покупець) було укладено договір поставки № 3013, відповідно до п. 1.1 якого, у строки, зумовлені договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі "товар") на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк та під проценти, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом на умовах, передбачених цим договором (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п. 2.1 Договору, найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору (підписання специфікацій).

Згідно з пунктами 4.2 та 4.4 Договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у строки, що визначені у специфікаціях, при умові надходження на його поточний рахунок у строки, визначені у специфікаціях, авансових платежів, тобто платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені специфікаціями. Товар може поставлятися покупцю партіями. Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару.

В пунктах 5.2, 5.3 цього Договору визначено, що оплата товару здійснюється в українських гривнах в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою платежу є даний договір.

Товар вважається оплаченим покупцем, а грошові кошти перерахованими, у момент надходження грошей на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається із змісту п. 5.5 Договору, у зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення договору, то всі платежі, що передбачені договором, підлягають індексації, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені договором. Проіндексована сума платежу визначається за зазначеною у Договорі формулою, виходячи із курсу гривні до Євро, встановленому на міжбанківському ринку на дату здійснення платежу. Порядок індексації платежів за товар не є відповідальністю покупця або іншим правовим наслідком порушення ним свого зобов'язання.

Проіндексовані суми платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару, які покупець повинен виконати. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку із виконанням цього пункту, що перевищують вартість Договору є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару. Сума індексації ціни товару (різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів) є доплатою - частиною ціни товару, що разом із базовими цінами за специфікацією становлять повну ціну товару.

Крім того, в п. 5.7 Договору сторони погодили: якщо в специфікації замість курсу гривні до Євро буде вказаний курс гривні до долара США, то сторони у всіх умовах Договору для цієї специфікації замість Євро застосовують долар США на тих самих умовах, що вказані у договорі.

Так, у Специфікації від 03 серпня 2017 р. № 7 був вказаний курс гривні до долара США.

Відповідно до п. 5.8 (підпункти 5.8.1, 5.8.3, 5.8.5) Договору, оплата процентів за користування товарним кредитом проводиться в гривнях. Сторони в порядку статей 536, 694 ЦК України встановили, що товарний кредит надається на відстрочену частину платежу покупцю.

Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 18 % річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору. Проценти нараховуються в порядку встановленому в цьому договорі, як сплата за надання права на відстрочку та розстрочку виплати остаточної вартості товару покупцем. Товарний кредит наданий продавцем покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно з п. 7.7 договору (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно з п. 7.8 договору.

Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

При розрахунку процентів день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту не включається до розрахунку, а день погашення - включається.

Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем у строк, який визначається датою погашення (сплати) товарного кредиту, що визначена умовами оплати товару у специфікації, а при наявності несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом (неправомірне користування), сплата процентів здійснюється покупцем щоденно і по дату фактичного погашення товарного кредиту, згідно з умовами договору.

Згідно з п. 6.2.1 Договору, до обов'язків постачальника віднесено, зокрема, обов'язок передати товар покупцеві з дотриманням терміну поставки та у місці поставки, визначеному у договорі. Обов'язок постачальника передати товар покупцю наступає тільки за умови надходження на його поточний рахунок у строки, визначені у специфікаціях, авансових платежів, тобто платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені специфікаціями.

Згідно з пп. 7.2.3 Договору, за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

В п. 7.8 договору від 15 травня 2017 р. № 3013 сторони погодили: якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 55 процентів річних за користування товарним кредитом.

Як додаток № 7 до договору від 15 травня 2017 р. № 3013, 03 серпня 2017 р. сторони підписали специфікацію до договору поставки, у якій погодили найменування (асортимент) товару, його кількість, ціну, строки оплати тощо (а. с. 38).

Так, відповідно до даних Специфікації № 7, товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в договорі та в такі строки:

- авансовий платіж (попередня оплата) 30% в сумі 427 689 грн 07 коп. у строк до 03 серпня 2017 р.

- оплата 70 % в сумі 997 941 грн 17 коп. - у строк до 15 вересня 2017 р.

Позивач виписав відповідачу рахунок на оплату № 810 від 03 серпня 2017 р. на суму 1 425 630 грн 24 коп. (а. с. 39), зазначивши підставою рахунку договір № 3013 від 15 травня 2017 р.

Так, відповідно до даних видаткової накладної (а. с. 40) відповідач отримав визначений специфікацією № 7 товар, підставою ж поставки у цій накладній визначено договір № 3013 від 15 травня 2017 р. та замовлення № 810 від 03 серпня 2017 р.

Згідно із банківською випискою (а. с. 41), 30 жовтня 2017 р. ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" перерахувало ТОВ "АМГ" грошові кошти у розмірі 1 425 630 грн 24 коп., вказавши таке призначення платежу: згідно рахунку № 810 від 03 серпня 2017 р.

Оскільки ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" порушив визначені у договорі від 15 травня 2017 р. № 3013 строки оплати товару, позивач нарахував відповідачу пеню та інфляційні втрати, а також проценти річних за користування товарним кредитом.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено в ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення містить і ч. 2 ст. 218 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Така ж норма зазначена і в ч. 1 ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із змісту Договору та Специфікації № 7, авансовий платіж покупець зобов'язувався сплатити до 03 серпня 2017 р., однак враховуючи, що зазначена специфікація була підписана сторонами в цей день, датою сплати покупцем авансового платежу в сумі 427 689 грн 07 коп. було саме 03 серпня 2017 р., а останнім днем сплати решти ціни товару в розмірі 997 941 грн 17 коп. - 15 вересня 2017 р.

ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" перерахував позивачу загальну суму у розмірі 1 425 630 грн 24 коп. лише 30 жовтня 2017 р.

Відтак, право нарахування пені у позивача виникло на суму 427 689 грн 07 коп. за період з 04 серпня по 29 жовтня 2017 р., а на суму 997 941 грн 17 коп. - з 16 вересня по 29 жовтня 2017 р.

При цьому, суд враховує, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Здійснивши перерахунок пені на суми 427 689 грн 00 коп. та 997 941 грн 00 коп. і за відповідні періоди, суд встановив, що загальний розмір пені складає 56 087 грн 80 коп.

Таким чином, враховуючи відмову позивача від солідарного стягнення з відповідачів 1 000 грн пені, задоволенню підлягає вимога про стягнення 55 087 грн 80 коп. пені.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути із відповідача ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" 18 % річних у розмірі 4 921 грн 35 коп., нарахованих на суму 997 941 грн 00 коп. (частина ціни товару, на яку надавався товарний кредит) за період з 10 по 19 серпня 2017 р., а також 55 % річних у розмірі 108 269 грн 76 коп., нарахованих на суму 997 941 грн 00 коп. за період з 20 серпня по 30 жовтня 2017 р.

Перевіривши розрахунки 18 % та 55 % річних, суд дійшов висновку щодо правильності визначення періоду прострочення та арифметичної вірності розрахунку. При цьому, суд враховує, що сторони в договорі передбачили нарахування відсотків по товарному кредиту включно із днем фактичного погашення цього товарного кредиту.

Відтак, вимога про стягнення 18 % річних у розмірі 4 921 грн 35 коп. та 55 % річних у розмірі 108 269 грн 76 коп. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги ТОВ "АМГ" про стягнення з ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" інфляційних втрат у розмірі 25 319 грн 19 коп. слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Однак, у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Наведена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 р. у справі № 6-284цс17.

Так, із врахуванням п. 5.5 Договору та положень Специфікації, ціна товару підлягала індексації відповідно до курсу долара США.

Відтак, умовою договору щодо проведення індексації платежів за товар відповідно до курсу іноземної валюти уже було передбачено відшкодування втрат ТОВ "АМГ" від знецінення національної валюти.

Крім того, поняття "інфляційні втрати" та "індексація" у даному випадку мають різну правову природу, оскільки визначена сторонами у договорі індексація є складовою частиною ціни товару, а інфляційні втрати виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати.

У зв'язку із викладеним, у стягненні інфляційних втрат у розмірі 25 319 грн 19 коп. суд відмовляє.

Разом з тим, позивач в подальшому не позбавлений права звернутись до відповідача із вимогою про сплату визначеної договором індексації.

Щодо обставин, на які посилається ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" у відзиві на позовну заяву, слід зазначити, що позиція відповідача у даній справі носить непослідовний і суперечливий характер, оскільки зазначаючи про неправильність розрахунків позивача відповідно до договору від 15 травня 2017 р. № 3013, відповідач водночас заперечує сам факт поставки товару на умовах цього договору, і як наслідок - ненастання строку оплати отриманого товару.

Так, відповідно до даних наявної у матеріалах справи видаткової накладної, відповідач отримав визначений специфікацією № 7 товар, підставою ж поставки у цій накладній визначено договір № 3013 від 15 травня 2017 р. та замовлення № 810 від 03 серпня 2017 р.

Згідно із банківською випискою, 30 жовтня 2017 р. ТОВ "ОСОБА_2 Трейд" перерахувало ТОВ "АМГ" грошові кошти у розмірі 1 425 630 грн 24 коп., вказавши таке призначення платежу: згідно рахунку № 810 від 03 серпня 2017 р.

Крім того, умови укладеного між сторонами договору та додатку № 7 до нього серед обов'язків покупця передбачали не тільки здійснення ним у певний строк авансового платежу, а й інші: прийняття товару, повна оплату товару, які, як встановив суд, відповідач виконав.

Дії відповідача щодо прийняття товару та його оплати спростовують твердження щодо незастосування до спірних правовідносин умов Договору від 15 травня 2017 р. № 3013.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 9 796 грн 91 коп. та витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 14 760 грн, з яких 4 760 грн за підготовку позову та подачу у господарський суд та до 10 000 грн за представництво інтересів у господарському суді.

Як визначено в п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі у розмірі 9 796 грн 91 коп.

Статтею 130 ГПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 201 ГПК України, у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Відповідно до даних протоколу судового засідання від 03 травня 2018 р., розгляд справи по суті було розпочато в цей день.

Заяву про відмову від частини позовних вимог представник позивача подав 17 травня 2018 р., тобто після початку розгляду справи по суті, тому для повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого за частину позовних вимог, від яких він відмовився, підстави відсутні.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд покладає судовий збір у розмірі 2 903 грн 97 коп. на відповідача, а за позивачем суд залишає судовий збір у розмірі 6 446 грн 16 коп.

Питання ж повернення позивачу з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в сумі 446 грн 78 коп. при постановленні рішення суд не розглядає у зв'язку із відсутністю відповідного клопотання позивача.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 14 760 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат, а позивач не подав відповідної заяви до закінчення судових дебатів щодо відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу, такі судові витрати суд не враховує при визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Фермер" та товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" пені в розмірі 1 000 грн та в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" збитків у розмірі 427 689 грн 07 коп. - закрити;

позов в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" 56 142 грн 37 коп. пені, 25 319 грн 19 коп. інфляційних втрат, 4 921 грн 35 коп. 18 процентів річних за користування товарним кредитом та 108 269 грн 76 коп. 55 процентів річних за користування товарним кредитом - задовольнити частково;

з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (76495, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, буд. 7; ідентифікаційний код 38713244) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 4; ідентифікаційний код 39435221) стягнути 55 087 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) грн 80 коп. пені, 4 921 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн 35 коп. 18 процентів річних за користування товарним кредитом, 108 269 (сто вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн 76 коп. 55 процентів річних за користування товарним кредитом та 2 524 (дві тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн 18 коп. судового збору;

в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ОСОБА_3" 1 054 грн 57 коп. пені та 25 319 грн 19 коп. інфляційних втрат - відмовити.

Судовий збір у розмірі 6 825 грн 95 коп. покласти на позивача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 13 серпня 2018 р.