Рішення № 75868948, 01.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2018Справа № 910/7454/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Об'єднання "Проект монтаж наладка"

до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 322 783, 36 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Буркова О.М. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 322 783, 36 грн., з яких основний борг в сумі 176 995, 62 грн., 3% річних в сумі 13 092, 83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 132 694, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було неналежно виконано умови договору підряду №13/11-ЕО/275/01-11 від 19 жовтня 2011 року, укладеного між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" та ТОВ "Енергетичне Об'єднання "Проект монтаж наладка" в частині своєчасної та повної остаточної оплати виконаних позивачем робіт за І та ІІ етапами, що становить 5 % від загальної вартості робіт, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість. Також позивачем нараховані 3 % проценти річних в розмірі 13 092, 83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 132 694, 91 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29 червня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Об'єднання "Проект монтаж наладка" заборгованість в розмірі 176 995, 62 грн., 3% річних в розмірі 13 092, 83 грн., інфляційні втрати в сумі 132 694, 91 грн. та судові витрати в розмірі 14 841, 75 грн., в тому числі витрати на послуги адвоката позивача в сумі 10 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2017 року залишено без змін.

Верховний Суд (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду) постановою від 09.02.2018 року у справі № 910/7454/17 скасував попередні судові рішення у даній справі та направив справу № 910/7454/17 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/7454/17 передана для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2018 року розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2018 року.

19.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про поворот виконання рішення, відзив на позовну заяву, клопотання про зменшення витрат на професійну допомогу адвоката.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти прозову заперечив. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що строк здійснення остаточної плати - 5% вартості виконаних робіт стадії «проект» не настав, оскільки розпорядження Кабінет Міністрів України про затвердження стадії «проект» не прийнято, а чинним законодавством не передбачені будь-які строки затвердження документації на будівництво.

23.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 23.04.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 16.05.2018 року.

15.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

16.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

17.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

16.05.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з відрядженням судді Літвінової М.Є. на навчання до Національної школи суддів України на період з 14 по 18 травня 2018 року включно, відповідно до наказу В.о. голови Господарського суду міста Києва Босого В.П. № 45-А від 04.05.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018 року підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

18.06.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника, відповідь на відзив та клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.06.2018 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник позивача у підготовче засідання 06.06.2018 не з'явився.

У підготовчому засіданні 06.06.2018 судом оголошено перерву до 02.07.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/7454/16 до судового розгляду по суті на 25.07.2018 року.

У судовому засіданні 25.07.2018 року оголошено перерву до 01.08.2018 року.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.08.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2011 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» (підрядник) було укладено договір підряду №13/11-ЕО/275/01-11 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені у п.1.2 договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Найменування робіт: виконання робочого проекту «Встановлення статистичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання потужності) на ПС 330/220/110 кВ «Сімферопольська» відповідно до технічного завдання (додаток №1 до договору), проходження державної експертизи робочого проекту та отримання позитивного висновку експертизи. Результатом виконання робіт є проектно-кошторисна документація (п.1.2 договору).

За умовами п.3.1 договору ціна робіт за цим договором відповідно до зведеного і локального кошторисів (додаток №2 до договору) та протоколу погодження договірної ціни (додаток №3) становить 4 967 143, 04 грн. без податку на додану вартість, крім того, податок на додану вартість в сумі 993 428, 61 грн. Загальна ціна робіт з урахування податку на додану вартість становить 5 960 571, 65 грн.

Згідно п.4.1.1 укладеного між сторонами правочину замовник перераховує підряднику авансовий платіж за кожним етапом окремо. Сума авансу становить 30% від вартості етапу та складає: за І етап - 518 129,22 грн., з урахуванням податку на додану вартість; за ІІ етап - 1 270 042,27 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

За умовами п.4.1.3 договору (в редакції додаткових угод №3 від 10.12.2012 року, №5 від 19.10.2013 року) остаточну плату 5% вартості виконаних робіт стадії «проект» замовник проводить протягом 30 банківських днів з дня її затвердження згідно з чинним законодавством на підставі позитивного експертного звіту.

Оплата вартості виконаних робіт за ІІ етапом здійснюється замовником протягом 15 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт за цим етапом за фактично виконаний обсяг робіт з урахуванням повної суми авансу, сплаченої за ІІ етапом відповідно до календарного плану та 5% вартості виконаних робіт за договором. Оплата вартості проходження експертизи стадії «проект» за ІІІ етапом здійснюється в межах витрат на проходження експертизи, зазначених у зведеному кошторисі (додаток №2). Оплата вартості проходження експертизи стадії «проект» за ІІІ етапом здійснюється замовником протягом 10 банківських днів у відповідності до виставленого рахунку на підставі договору, укладеного з підрядником та експертною організацією згідно з чинним законодавством. Оплата вартості виконаних робіт за ІV етапом здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт за цим етапом за фактично виконаний обсяг робіт (п.п.4.1.4, 4.1.5, 4.1.6 договору в редакції додаткових угод №3 від 10.12.2012 року, №5 від 19.10.2013 року).

Додатковими угодами №1 від 04.05.2012 року, №2 від 19.09.2012 року, №3 від 10.12.2012 року, №5 від 16.09.2013 року та №06 від 25.12.2013 року до договору №13/11-ЕО/275/01-11 від 19.10.2011 року вносились зміни, зокрема в частині строку його дії, порядку та термінів оплати робіт, графіку виконання робіт, тощо.

Роботами у відповідності до п.1.2 договору в редакції додаткової угоди №8 від 19.08.2014 року є виконання робочого проекту «Реконструкція статистичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання потужності) на ПС 330/220/110 кВ «Сімферопольська» відповідно до технічного завдання (додаток №1 до договору), проходження державної експертизи робочого проекту та отримання позитивного висновку експертизи. Результатом виконання робіт є проектно-кошторисна документація.

За умовами п.5.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 10.12.2012 строк виконання робіт за даним договором починається після підписання сторонами договору за календарним планом (додаток №4 до договору). Термін завершення робіт - за календарним планом до договору.

Згідно календарного плану (додаток №4 до договору в редакції додаткової угоди №3 від 10.12.2012 року) роботи за вказаним правочином виконуються за стадіями: «проект» у два етапи розрахунки відповідно до п.5.1 та 6.3 Технічного завдання на виконання проектування; проектно-кошторисна документації (стадія «проект»); «проведення експертизи», що включає проходження державної експертизи стадії «проект» та отримання позитивного експертного звіту; проектно-кошторисна документація (стадія «робоча документація»). Згідно змісту календарного плану початком виконання робіт є дата надходження авансу.

За умовами п.п.5.4.1, 5.4.3 договору приймання-передача виконаних робіт за етапом оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт, який є підставою для взаємних розрахунків. Цей акт складає підрядник (в двох примірниках, по одному для кожної зі сторін) по завершенню робіт та передає його замовнику. Разом з актом здачі-приймання виконаних робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику оформлені примірники відповідної проектної документації у кількості чотирьох примірників та один примірник на електронному носії.

Підрядник вважається таким, що виконав свої зобов'язання в повному обсязі з моменту підписання замовником акта здачі-приймання виконаних робіт без зауважень.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, передбачених цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії правочину (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди №06 від 25.12.2013 року).

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» було виконано, а Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» прийнято роботи з виконання робочого проекту «Реконструкція статистичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання потужності) на ПС 330/220/110 кВ «Сімферопольська», про що сторонами було складено та підписано акти здачі-приймання робіт №25 від 01.03.2012 року на суму 1 727 097, 41 грн., №9/05-13 від 25.07.2013 року на суму 1 812 815, 12 грн., №7/13-14ПМН від 11.09.2014 року на суму 57 243, 08 грн., що загалом становить 3 597 155, 61 грн.

Одночасно, про передання проектно-кошторисної документації за договором сторонами було складено та підписано видаткові накладні №2/12 від 19.12.2011 року, №02-02/13 від 05.02.2013 року, №02-12/12 від 12.12.2012 року. Вказані документи підписано представниками обох сторін без жодних зауважень та заперечень і скріплено печатками суб'єктів господарювання.

За наслідками розгляду проектної документації, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка», за проектом «Реконструкція статистичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання потужності) на ПС 330/220/110 кВ «Сімферопольська» в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи» складено експертний звіт №00-1376/13/13 від 20.05.2014 року, в якому вказано, що документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності, довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена у встановленому законом порядку.

На оплату робіт за договором №13/11-ЕО/275/01-11 від 19.10.2011 року Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» було перераховано підряднику грошові кошти на загальну суму 3 420 159, 99 грн. (в тому числі, попередня оплата). На підтвердження вказаних обставин позивачем представлено банківську виписку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка».

За твердженнями позивача, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» своїх грошових зобов'язань за договором №13/11-ЕО/275/01-11 від 19.10.2011 року в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 176 995, 62 грн., яка становить 5 % остаточної оплати, передбачених п. 4.1.3 договору , в тому числі 86 354, 87 грн. заборгованості за І етапом стадії "проект" та 90 640, 76 грн. заборгованості за ІІ етапом стадії "проект", за прострочення якої нараховано 132 694, 91 грн. інфляційних втрат та 13 092, 83 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Змістом статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» було виконано, а Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» прийнято роботи з виконання робочого проекту «Реконструкція статистичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання потужності) на ПС 330/220/110 кВ «Сімферопольська» без жодних зауважень чи заперечень згідно підписаних представниками сторін та скріплених печатками підприємств актів здачі-приймання робіт №25 від 01.03.2012 року на суму 1 727 097, 41 грн., №9/05-13 від 25.07.2013 року на суму 1 812 815, 12 грн., №7/13-14ПМН від 11.09.2014 року на суму 57 243, 08 грн., що загалом становить 3 597 155, 61 грн.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» передало, а Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» прийняло без жодних зауважень чи заперечень проектно-кошторисну документацію за договором, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними №2/12 від 19.12.2011 року, №02-02/13 від 05.02.2013 року, №02-12/12 від 12.12.2012 року.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Зі змісту п. п.4.1.1 укладеного сторонами договору вбачається, що замовник перераховує підряднику авансовий платіж за кожним етапом окремо. Сума авансу становить 30% від вартості етапу та складає: за І етап - 518 129, 22 грн., з урахуванням податку на додану вартість; за ІІ етап - 1 270 042, 27 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на оплату робіт за договором №13/11-ЕО/275/01-11 від 19.10.2011. Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» було перераховано підряднику грошові кошти на загальну суму 3 420 159, 99 грн. (в тому числі, попередня оплата). На підтвердження вказаних обставин позивачем представлено банківську виписку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка».

Таким чином неоплаченою відповідачем залишилась остаточна плата - 5% вартості виконаних робіт стадії «проект», яку за умовами п.4.1.3 договору (в редакції додаткових угод №3 від 10.12.2012 року, №5 від 19.10.2013 року) замовник проводить протягом 30 банківських днів з дня її затвердження згідно з чинним законодавством на підставі позитивного експертного звіту.

Відповідач вважає, що строк здійснення остаточної плати - 5% вартості виконаних робіт стадії «проект» не настав, оскільки розпорядження Кабінет Міністрів України про затвердження стадії «проект» не прийнято, а чинним законодавством не передбачені будь-які строки затвердження документації на будівництво.

Разом з тим, суд не погоджується з викладеною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Так, Верховний Суд постановою від 09.02.2018 року у справі № 910/7454/11, 3 посиланням на ст. 212 Цивільного кодексу України, скасував попередні судові рішення у даній справі та направив справу № 910/7454/17 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У постанові від 09.02.2018 року Верховний Суд зазначає, що при новому розгляді суду слід врахувати наведене у постанові з урахуванням правової природи суми основного боргу (5 % вартості виконаних робіт), з'ясувати чи настали обставини, передбачені п. 4.1.3 договору №13/11-EO/275/01-11 від 19.10.2011, з якими пов'язується обов'язок Відповідача сплатити і кошти позивачу, чи не перешкоджав недобросовісно настанню цих обставин відповідач.

Відповідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року, якою затверджено «Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи».

Як зазначено у п. 4 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року, проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), затверджують: Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади та за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном і Мінрегіоном - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 400 млн. гривень і більше, надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводяться роботи на глибині понад 800 метрів, незалежно від їх кошторисної вартості.

Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З викладених вище норм законодавства вбачається, що обов'язок з затвердження проектної документації покладений на замовника, а тому саме Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" мало ініціювати затвердження робочого проекту «Встановлення статичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання реактивної потужності) на ПС 330/220/10 кВ «Сімферопольська» за процедурою, визначеною Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року.

Пунктом 3 ч. 1 ст. з Цивільного кодексу України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Реалізуючи свободу договору, сторони погодили порядок здійснення оплати за договором № 13/11-EO/275/01-11 у вигляді перерахування авансового платежу за кожним етапом у розмірі 30% від вартості етапу робіт (п. 4.1.1. договору), проміжні розмірі 65% (п.4.1.2. договору) та остаточну оплату 5% виконаних робіт, яку замовник проводить протягом 30 банківських днів з дня затвердження робочого проекту для чинним законодавством на підставі позитивного висновку експертизи (п.4.1.5. договору).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо яко невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Таким чином, сторонами було обумовлено, що сплата 5% від вартості виконаних робіт пов'язана із затвердженням робочого проекту згідно з чинним законодавством на підставі позитивного висновку експертизи.

Отже, відкладальною обставиною в такому випадку є затвердження Кабінетом Міністрів України робочого проекту, подія яка може настати чи ні.

Проте, настання такої події повністю залежало від дій замовника, ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», яке повинно було у встановленому порядку затвердити робочий проект.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" виконало умови договору № 13/11-EO/275/01-11 від 19.10.2011 року у повному обсязі, які прийняті відповідачем без заперечень та зауважень, отримало позитивний експертний звіт 26.05.2014 року щодо розгляду проектної документації «Реконструкція ПС 330/220/110 кВ «Сімферопольська» з встановлення статистичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання потужності) в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим» та здало виконану роботу за ІІІ від етапом замовнику, що підтверджується актом здачі-приймання № 7/13-14ПМН робіт 11.09.2014 року.

Адвокатом позивача було здійснено адвокатські запити до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо затвердження робочого проекту «Встановлення статичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання реактивної потужності) на ПС 330/220/10 кВ «Сімферопольська».

Як вбачається з відповідей вказаних міністерств (які наявні в матеріалах справи) зазначений проект будівництва на погодження від ДП «НЕК «Укренерго» до міністерств не надходив.

Відповідач також не заперечує, що він не звертався до вказаних міністерств та Кабінету Міністрів України щодо погодження проекту будівництва та вказує, що законодавством не передбачено будь-які строки затвердження проектної документації на будівництво, тобто відповідач не обмежений часом звернення до Кабінету Міністрів України щодо затвердження проектної документації, яка була виконана Позивачем.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином обставини, передбачені п. 4.1.3 договору № 13/11-EO/275/01-11 від 19.10.2011, з якими пов'язується обов'язок відповідача здійснити остаточну оплату, не настали у зв'язку із ухиленням відповідача від свого обов'язку як замовника ініціювати затвердження робочого проекту «Встановлення статичного тиристорного компенсатора (пристрою адаптивного регулювання реактивної потужності) на ПС 330/220/10 кВ «Сімферопольська» за процедурою, визначеною Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року.

Враховуючи викладене, бездіяльність ДН «НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо затвердження робочого проекту згідно з чинним законодавством суд розцінює як недобросовісне перешкоджання настанню обставин, з якими положення п.4.1.3 договору пов'язують настання строку здійснення остаточної оплати 5% виконаних робіт.

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Таким чином, оскільки відповідач недобросовісно перешкоджав настанню обставин, з якими положення п.4.1.3 договору пов'язують настання строку здійснення остаточної оплати 5% виконаних робіт, то така обставина в силу ст. 212 Цивільного кодексу України є такою, що настала

З огляду на зазначене, оскільки відкладальна обставина визнана судом такою, що настала, то обов'язок відповідача здійснити остаточну оплату у розмірі 5% від вартості виконаних робіт в сумі 176 .995,.62 грн. відповідно до п.4.1.3 договору також настав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість в сумі 176 995, 62 грн., яка становить 5 % остаточної оплати, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача 132 694, 91 грн. інфляційних втрат та 13 092, 83 грн. 3% річних.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він є арифметично невірним.

За перерахунком суду розмір 3% річних становить 13 078, 28 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення.

Однак, з урахуванням ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат, заявлена позивачем, а саме 132 694, 91 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв'язку із чим стягненню з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Об'єднання "Проект монтаж наладка" підлягають 176 995, 62 грн. заборгованості, 132 694, 91 грн. інфляційних втрат та 13 078, 28 грн. 3% річних.

Також, позивачем заявлено покласти на відповідача витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 16.06.2016 року, укладений між ТОВ "Стальспецмонтаж 21" та Адвокатським об'єднанням "Гвоздій та Оберкович", відповідні ордери на представництво інтересів позивача в суді, платіжні доручення, звіт про хід та результати виконання доручень.

Згідно ч.ч.6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідач подав суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обґрунтоване, ти, що позивачем не надано належних доказів надання правової допомоги адвокатом.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання відповідача, оскільки за результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку про доведеність позивачем надання правової допомоги адвокатом та її вартості.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Враховуючи викладене та те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, з урахуванням співрозмірності винагороди за послуги надані за договором про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 16.06.2016 року, складність справи, ціну позову, розгляд справи в першій, апеляційній та касаційній судових інстанціях, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 322 783, 36 грн., з яких основний борг в сумі 176 995, 62 грн., 3% річних в сумі 13 092, 83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 132 694, 91 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне Об'єднання «Проект монтаж наладка» (65005, Одеська обл., місто Одеса, вул.Балківська, будинок 84, офіс 205, ЄДРПОУ 36920284) заборгованість в розмірі 176 995, 62 грн., інфляційні втрати в розмірі 132 694, 91 грн., 3% річних в розмірі 13 078, 28 грн., судовий збір в розмірі 4 841, 56 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 10 000, 00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова