Рішення № 75868596, 02.08.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018м. ДніпроСправа № 904/1387/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення 26 673, 45 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 09.01.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №24-5-03 від 29.12.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення провізної плати та додаткових зборів за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у розмірі 26 673,45грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2017р. зі станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" здійснило відправлення вагонів №№61738811, 62606702, 62606520, 61738423, 62606538 згідно накладних №№47201710, 47168075, 47168109, 47168133, 47183587 на станцію Захонь МАВ. По прибуттю вантажу на ст. Батьово Львівської залізниці спірні вагони затримано для прикордонно-митного догляду з підняттям даху. Вагони затримано з 03.10.2017р. о 13 год. 20 хв. та 05.10.2017р. об 11 год. 00 хв. випущено і відправлено на станцію Чоп для догляду в зоні митного контролю МЧ Львів. Після догляду по станції Чоп 07.10.2017р. об 11 год. 30 хв. вагони були відправлені за призначенням. За даними обставинами складено акти загальної форми № 234 від 05.10.2017р., № 7094 від 03.10.2017р., № 4780 від 07.10.2017р., № 4769 від 06.10.2017р., № 4781 від 07.10.2017р., № 4768 від 06.10.2017р., № 4775 від 06.10.2017р., № 4773 від 06.10.2017р., № 4767 від 06.10.2017р., № 4782 від 07.10.2017р., № 4783 від 07.10.2017р., № 4766 від 06.10.2017р. Таким чином, складені станціями Батьово та Чоп Львівської залізниці акти загальної форми є документами, що підтверджують нарахування додаткових витрат для здійснення прикордонно-митного догляду спірних вагонів. Дані витрати викликані причинами, які не залежали від перевізника. Після проведення митного догляду з підняттям даху вагони було відправлено за призначенням. За весь час затримки позивачем нараховано провізну плату та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у розмірі 26 673,45грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що в порушення вимог Митного кодексу України відсутнє рішення керівника компетентного державного органу щодо затримки та проведення огляду вантажу, який переміщувався у спірних вагонах. Також відповідач зазначає, що в складених залізницею актах загальної форми не вказані підстави для затримки вагонів та проведення огляду товарів, через що неможливо встановити за чий рахунок повинен здійснюватись огляд. На думку відповідача, дії працівників залізниці щодо затримки вагонів є неправомірними, а отже неправомірними є і нарахування провізної плати та додаткових зборів за затримку вагонів.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що митне оформлення і митний контроль є різними процедурами, з визначеними різними моментами початку та закінчення їх виконання і включають в себе різний обсяг дій, що вчиняються уповноваженими органами. Завершення митного оформлення товарів пов’язується, зокрема з перетинанням митного кордону України транспортних засобів комерційного призначення. При цьому встановлено, що спірні вагони було затримано саме для прикордонно-митного догляду.

Ухвалою суду від 19.04.2018р. відкладено підготовче засідання на 10.05.2018р.

Ухвалою суду від 10.05.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, а також 10.05.2018р. у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 05.07.2018р.

Ухвалою суду від 05.07.2018р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 02.08.2018р.

02.08.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017р. зі станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" здійснено відправлення вагонів №№61738811, 62606702, 62606520, 61738423, 62606538 згідно накладних №№47201710, 47168075, 47168109, 47168133, 47183587 на станцію Захонь МАВ (а.с.11-15).

По прибуттю вантажу на ст. Батьово Львівської залізниці спірні вагони було затримано для прикордонно-митного догляду з підняттям даху. Вагони затримано з 03.10.2017р. о 13 год. 20 хв. та 05.10.2017р. об 11 год. 00 хв. випущено і відправлено на станцію Чоп для догляду в зоні митного контролю МЧ Львів.

Після догляду по станції Чоп 07.10.2017р. об 11 год. 30 хв. вагони були відправлені за призначенням. За даними обставинами складено акти загальної форми № 234 від 05.10.2017р., № 7094 від 03.10.2017р., № 4780 від 07.10.2017р., № 4769 від 06.10.2017р., № 4781 від 07.10.2017р., № 4768 від 06.10.2017р., № 4775 від 06.10.2017р., № 4773 від 06.10.2017р., № 4767 від 06.10.2017р., № 4782 від 07.10.2017р., № 4783 від 07.10.2017р., № 4766 від 06.10.2017р. (а.с.16-22).

Відповідно до вищевказаних актів загальної форми про затримку вагонів, плата за користування вагонами склала 1 439,25грн., збір за зберігання вантажу – 2 127,10грн., збір за маневрову роботу – 1 347,10грн., довідка про перевезення телефоном – 244,00грн. та розрахунок провізної плати від станції Батьово Львівської залізниці до станції Чоп Львівської залізниці за 16 км у два кінці – 21 516,00грн. Усього додаткових витрат, викликаних затримкою вагонів для прикордонно-митного догляду, нараховано 26 673,45грн.

Як зазначає позивач, дані витрати зумовлені причинами, які не залежали від перевізника, а отже підлягають стягненню з відповідача, проти чого заперечує відповідач, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст.306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.119 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Відповідно до пунктів 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерам, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Згідно п.31.5 Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), в разі виникнення затримки вантажу, що охороняється, на станціях з причин, не залежних від залізниці з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з таблицею 4.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Крім того, частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Факт затримки вагонів №№ 61738811, 62606702, 62606520, 61738423, 62606538 документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема складеними на станціях Батьово та Чоп Львівської залізниці актами загальної форми (а.с.16-22), які складені відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі яких було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, плата за маневрову роботу, довідка про перевезення телефоном, які були виконані залізницею через затримку спірних вагонів, на загальну суму 26 673,45грн. Акти загальної форми відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.129 Статуту залізниць України є підставами для матеріальної відповідальності вантажовідправника - відповідача у справі.

При цьому, судом встановлено, що затримка вагонів відбулась у зв'язку з проведенням прикордонно-митного догляду з підняттям даху.

Так, згідно відповіді Чопського прикордонного загону західного регіонального управління державної прикордонної служби безпеки виробничим підрозділом "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" станцією Батьово, було проінформовано про прибуття на станцію Батьово вагонів зі змінним дахом, вантаж "труби". Зазначено, що для забезпечення вимог "Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення "Соловка" на пункті пропуску і на станції Батьово механічні засоби для підняття даху з метою проведення огляду зазначених вагонів - відсутні. Надалі, Чопським прикордонним загоном, з метою дотримання вимог п.10 ч.1 ст.1, п.п.3 п.3 та п.п.3 п.4 ст.2, ч.3 ст.16 Закону України "Про прикордонний контроль", п.2.5 розділу II "Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення "Соловка", затвердженої наказом Чопського прикордонного загону від 20.06.17 №275, було проінформовано начальника станції "Батьово" Ужгородської дирекції залізничних перевезень про необхідність представлення для огляду зазначених у листах вагонів. Виходячи з технічних можливостей залізниці, вищевказані вагони були доставлені на залізничну станцію "Чоп", де здійснено прикордонний їй митний огляд вагонів та вантажів, що перевозились у них. Надалі, після завершення огляду, вагони прослідували на територію Угорщини через пункт пропуску "Соловка" (а.с.51-52).

Відповідно до ч.1 ст.4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

Частинами 1, 2 статті 325 Митного кодексу України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Частиною 5 статті 338 Митного кодексу України встановлено, що, зокрема огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

З аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що ст.ст.325, 338 Митного кодексу України, включені у глави 47 "Організація митного контролю" та 48 "Зони митного контролю" відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як ст.218 Митного кодексу України включена у главу 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті та підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дії щодо здійснення митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення статті 218 Митного кодексу України, яка включена до глави 32 Митного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Відповідно до статті 28 § 6, статті 32 § 1 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла по причинам, не залежним від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством. Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.

Таким чином, системний аналіз змісту положень статей Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р., статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, пунктів 2, 3, 8, 10 - 13, 15, 16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №11 від 25.02.1999р., пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., свідчить про те, що нараховані плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за маневрову роботу, за період затримки вагону для здійснення прикордонно-митного догляду, має в будь-якому випадку оплачуватись вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.04.2018р. у справі №911/4080/16 та від 16.05.2018р. у справі №904/7181/17.

З огляду на викладене, суд не приймає посилання відповідача на те, що в порушення вимог Митного кодексу України відсутнє рішення керівника компетентного державного органу щодо затримки та проведення огляду вантажу, який переміщувався в спірних вагонах, а також що в складених залізницею актах загальної форми не вказані підстави для затримки вагонів та проведення огляду товарів, через що неможливо встановити за чий рахунок повинен здійснюватись огляд.

Як зазначено в актах загальної форми, затримка спірних вагонів відбулась для прикордонно-митного догляду з підняттям даху. Оскільки на станції затримки (Батьово Львівської залізниці) відсутні механічні засоби для підняття даху, на підставі наказу №194 від 29.09.2017р. вагони відправлено на станцію ЧОП для прикордонно-митного догляду з підняттям даху.

Як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст.218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

У ст.121 Статуту залізниць та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами визначені підстави для звільнення вантажовідправника, вантажоотримувача від плати за користування вагонами і контейнерами, до яких віднесено 1) стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також стихійне лихо або аварія на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; 2) подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; 3) затримка прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці.

При цьому, здійснення митних процедур не входять до цього переліку та не є підставою для звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами, а існування передбачених законодавством підстав для звільнення вантажовласника (відповідача) від плати за користування вагонами у спірних правовідносинах відповідачем не доведено.

Судом не приймаються твердження відповідача про відсутність рішення керівника компетентного державного органу щодо затримки та проведення огляду вантажу, який переміщувався в спірних вагонах, оскільки вчинення митними органами митних процедур, дотримання ними вимог Митного кодексу України та інших нормативних актів безпосередньо не впливає на висновки суду у цій справі, перевірка зазначених обставин не входить до предмета доказування у даній справі.

Розрахунки плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрову роботу, довідки про перевезення телефоном та провізної плати визнаються судом обгрунтованими, помилок не виявлено, відповідачем заперечень щодо розрахунків не надано, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 439,25грн. – плати за користування вагонами, 2 127,10грн. – збору за зберігання вантажу, 1 347,10грн. – збору за маневрову роботу, 244,00грн. – довідки про перевезення телефоном та 21 516,00грн. – провізної плати від станції Батьово до станції Чоп Львівської залізниці за 16 км у два кінці, усього 26 673,45грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 762,00грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05393116) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП: 40081237) провізну плату та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у розмірі 26 673,45грн. (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят три грн. 45коп.), судовий збір у розмірі 1 762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.08.2018р.

Суддя ОСОБА_3