Рішення № 75868555, 03.08.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2018 р. Cправа № 902/105/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТИС", м.Світловодськ Кіровоградської області

до товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС", м.Вінниця

про стягнення 441119 грн заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_3, діє за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/105/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТИС" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" заборгованості в розмірі 441119,00 грн, що нарахована в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №2110П від 21.10.2016 щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 05.03.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/105/18, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено до "03" квітня 2018 року.

За клопотанням позивача суд, керуючись п.3 ч.2 ст.183, п.2 ч.2 ст.202 ГПК України, вирішив відкласти розгляд справи на 03.05.2018.

Слухання справи 03.05.2018 не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Нешик О.С. з 02.05.2018 по 13.05.2018 у щорічній основній відпустці, а з 14.05.2018 по 18.05.2018 - у відрядженні у м.Києві.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність призначення підготовчого засідання у справі №902/105/18 на 05.06.2018.

04.06.2018 на адресу суду надійшло клопотання за підписом представника відповідача ОСОБА_3 №353 від 01.06.2018 про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що остання не має можливості бути присутньою під час слухання справи в господарському суді Вінницької області в зв'язку із зайнятістю в судовому засіданні в господарському суді Харківської області.

З огляду на першу неявку в судове засідання відповідача, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, враховуючи, що він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, розгляд справи №902/94/18 було відкладено на 06.06.2018, про що постановлено відповідну ухвалу.

Під час судового слухання 06.06.2018 суд, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, зокрема, на подання доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, була оголошена перерва до 07.06.2018.

07.06.2018 на адресу суду надійшло клопотання за підписом представника позивача ОСОБА_2 б/н від 05.06.2018 "про витребування доказів по справі №902/105/18", яким остання просила суд витребувати у ГУ ДФС у Вінницькій області податкові декларації з ПДВ з додатком №5 за період жовтень-грудень 2016 року по ТОВ "АВІС" (код ЄДРПОУ 13304871).

За наслідками розгляду в судовому засіданні 07.06.2018 даного клопотання судом постановлена ухвала про його задоволення, в зв'язку з чим відповідно до положень п.4 ч.5 ст.183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.06.2018.

Згідно ухвали суду від 26.06.2018 підготовче провадження у справі №902/105/18 закрито; розгляд справи №902/105/18 по суті призначено на 26.07.2018.

Також в судовому засіданні, 26.06.2018, судом відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" про призначення у справі судової експертизи. Дане судове рішення ухвалено з урахуванням того, що матеріали господарської справи №902/105/18 містять достатньо доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ухвалою від 26.07.2018 за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено з призначенням судового засідання на 03.08.2018.

На визначену судом дату до суду з'явились всі учасники справи.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача 441119 грн заборгованості за отриманий товар згідно договору постачання №2110П від 21.10.2016.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечила, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві вих.№196 від 30.03.2018 (а.с.34-40) та заяві "про недопустимість доказів" вих.№446 від 02.08.2018. Зокрема, адвокат ОСОБА_3 зазначила, що позивачем не доведено факт наявності заборгованості відповідача. Так, на підтвердження позовних вимог надані документи, які не є доказами в розумінні ст.77 ГПК України. На думку представника відповідача, договір постачання №2110П від 21.10.2018 та специфікація до нього не містять підписів генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" ОСОБА_4, який в преамбулі значиться як особа, уповноважена від імені покупця на укладання даного правочину. Акт звірки взаємних розрахунків сторін, який наданий позивачем, не є первинним бухгалтерським документом, а відтак не підтверджує факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

21.10.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТИС» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВІС" (Покупець) був укладений Договір постачання №2110 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони визначили, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану невиморожену 1-го гатунку, надалі - «Товар», наливом, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору кількість Товару, що підлягає поставці, визначається у Специфікаціях на відповідну партію Товару, які є невід'ємними частинами зазначеної угоди.

Пунктами 4.1-4.3 Договору визначено, що сума взаємовідносин остаточно визначається з загального обсягу поставки та складається з суми видаткових накладних, на підставі яких здійснювалась поставка на виконання даного Договору. Ціна кожної партії Товару, що постачається, визначається Сторонами у Специфікаціях на відповідну партію Товару, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури за кожну партію, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом строку, визначеного у Специфікації на цю партію Товару.

Зазначені пункти Договору відповідають змісту аналогічних пунктів примірника договору наданого відповідачем (а.с. 11-14; 189-190).

Як зазначено позивачем у поданій до суду позовній заяві 21.10.2016 між підприємствами ТОВ "АЛЬТИС" та ТОВ "АВІС" була підписана Специфікація №1 до Договору №2110 П від 21.10.2016 про поставку партії товару, а саме: ОСОБА_3 соняшникова нерафінована ДСТУ 4492:2005, кількість - 130000 кг, загальною вартістю: 2873000,00 грн; ОСОБА_3 соняшникова нерафінована ДСТУ 4492:2005, кількість -33 400 кг, загальною вартістю: 734 800,00 грн.

Згідно п.2 Специфікації - термін постачання визначено 22-26 жовтня 2016 року.

Згідно п.3 Специфікації - Оплата Товару здійснюється по факту поставки Товару та проведення вхідного контролю якості Товару, але не пізніше 28 жовтня 2016 року.

Зміст даної Специфікації відповідає змісту специфікації наданої відповідачем (а.с.15; 191).

Згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних (а.с.16-20), номера та дати яких зазначено також і у наданому на вимогу суду переліку виявлених та вилучених органами ДФС оригіналів документів ТОВ "АВІС" по взаємовідносинах з ТОВ "АЛЬТИС" (а.с. 238-239), №11 від 22.10.2016 на суму 723112,00 грн, №12 від 23.10.2016 на суму 743002,00 грн, №13 від 23.10.2016 на суму 701012,00 грн, №14 від 24.10.2016 на суму 728416,00 грн, №15 від 26.10.2016 на суму 734360,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТИС» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІС» товар на суму 3629902,00 грн.

В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС» частково погасило заборгованість за договором поставки №2110П від 21.10.2016, що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями (а.с. 151-188), а також зафіксовано в акті звірки взаєморозрахунків за підписом обох сторін (а.с. 21).

Невиконання відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунків за договором поставки №2110 П від 21.10.2016 в решті суми заборгованості, а саме 441119,00 грн стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Станом на час постановлення рішення у даній справі в її матеріалах відсутні докази щодо погашення заборгованості у розмірі 441119,00 грн.

Даючи оцінку наведеному відповідачем аргументу щодо того, що договір поставки №2110П від 21.10.2016, специфікації до нього та видаткові накладні не підписувались повноважними особами товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС", суд дійшов до наступних висновків.

Ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Правовий аналіз змісту частини першої статті 241 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Також, у п.3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 роз'яснено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Доказом схвалення вищезазначеного договору поставки №2110 П від 21.10.2016 товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством "АВІС" є здійснення відповідачем платежів після 21.10.2016, тобто - після дати укладення даного договору із зазначенням у графі призначення платежу: "Оплата за ОСОБА_3 соняшникову згідно відповідних рахунків Договір 2110П 21.10.2016". Також заборгованість за договором поставки №2110 П від 21.10.2016 відображена у податковій звітності відповідача (№з/п - 224; платник податку - покупець 398721111235; обсяг постачання без податку на додану вартість - 3024918,33; сума податку на додану вартість - 604983,67) (а.с.213, т.1).

Наведені фактичні обставини, встановлені судом, дають підстави вважати, що відповідачем вчинені дії щодо схвалення правочину, вчиненого від її імені представником, що свідчить про його дійсність.

Внаслідок неповної оплати відповідачем поставленого йому позивачем на виконання договору постачання №2110П від 21.10.2016 товару, відбулось порушення товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством "АВІС" прав товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТИС", за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду.

Зокрема, позивачем порушені приписи частини 1 статті 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відносини, що склались між сторонами, в зв'язку з укладанням договору постачання №2110П від 21.10.2016 регулюються параграфами 1, 3 ЦК України.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено: "До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін."

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України: "Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару."

Як вже встановлено судом згідно домовленості сторін, яка зазначена у п.3 Специфікації, відповідач мав виконати свій обов'язок щодо оплати за отриманий товар в строк "...не пізніше 28 жовтня 2016 року".

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що порушення з боку відповідача господарського зобов'язання встановлено судом, наявність заборгованості у сумі 441119,00 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд вважає, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір за правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягає покладенню на відповідача.

Згідно положень, закріплених у п.1 ч.4 ст.129 ГПК України у задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 13, 18, 73, 76, 77, 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному об'ємі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" (21037, Вінницька область, м.Вінниця., вул.Пирогова, буд.150; код юридичної особи 13304871) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТИС" (25006, Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул.Ювілейна, буд.1-Д, кім.109; код юридичної особи 39872119) суму основного боргу у розмірі 441119,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6616,78 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 14 серпня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу - ТОВ "АЛЬТИС" (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Ювілейна, буд.1-Д, кім.109; 25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Преображенська, буд.2);

6 - відповідачу - ТОВ-підприємство "АВІС" (21037, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.150).