Рішення № 75868260, 08.08.2018, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/330/18

Провадження № 2/581/153/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2018 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

в присутності позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Недригайлівський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

18 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує наступними обставинами.

Із 17 серпня 2002 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням суду від 6 січня 2011 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 300 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 1 грудня 2010 року і до досягнення їх повноліття.

Після ухвалення рішення сторони продовжували проживати однією сім'єю, мали спільний бюджет та побут, виконавчий лист дружина у суді не отримувала та не звертала його до виконання.

Протягом періодів з 9 вересня 2014 року по 13 вересня 2015 року та з 26 квітня 2016 року по 8 листопада 2016 року позивач брав участь в антитерористичній операції. У вказаний час відповідач отримувала за місцем його роботи у ТОВ «Мрія» належну йому заробітну плату, розмір якої за вказані періоди становив 33316 грн. 41 коп.

У кінці 2017 року відносини між сторонами погіршилися і він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Рішенням суду від 19 березня 2018 року їх шлюб було розірвано.

Із зазначеного часу сторони проживають окремо, однак ОСОБА_2 у добровільному порядку сплачував аліменти на утримання дітей.

Позивач дізнався, що у березні 2018 року ОСОБА_4 звернула до виконання виконавчий лист про стягнення з нього аліментів. Державним виконавцем Недригайлівського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області за період із 23 березня 2015 року по 1 квітня 2018 року нарахована заборгованість по сплаті ним аліментів у розмірі 22380 грн.

Зважаючи на ті обставини, що позивач перебував у шлюбі з відповідачем, сторони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, відповідач отримувала належну позивачу заробітну плату за період його служби у зоні проведення антитерористичної операції, на підставі ч. 2 ст. 197 СК України, просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами на утримання дітей.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що дійсно протягом перебування позивача в зоні проведення антитерористичної операції вона дійсно отримувала належні йому кошти, які їй передавали колеги позивача по роботі. Однак скільки це було разів та якою була сума отриманих коштів, не пам'ятає. Окрім того, після приїздів позивача у відпустки із зони проведення антитерористичної операції на його вимоги вона змушена була ці кошти віддавати.

Представник відповідача також заперечив проти задоволення позову зазначивши про відсутність підстав для цього, оскільки належні докази сплати позивачем аліментів не надані, окрім того встановлений розмір аліментів у сумі 300 грн. на одну дитину на місяць є очевидно малим і таким, що не відповідає вимогам сьогодення та вимогам закону.

Третя особа до суду не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Допитаний свідок ОСОБА_8 повідомив, що декілька разів отримував належну позивачу протягом його перебування в зоні проведення антитерористичної операції заробітну плату в ТОВ «Мрія» та передавав її відповідачу. Однак скільки разів це було та якими були суми переданих коштів не пам'ятає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, судом встановлені такі фактичні обставини.

Сторони з 17 серпня 2002 року перебували у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 6 січня 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 300 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с. 9).

На даний час виконавчий лист, що виданий на підставі вказаного рішення суду, з 23 березня 2018 року перебуває на виконанні у Недригайлівському міжрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (ВП №56047343). Відповідно до довідки-розрахунку державного виконавця, заборгованість по сплаті аліментів за період з 23 березня 2015 року по 1 квітня 2018 року становить 22380 грн. (а.с. 10-11).

Відповідно до довідки № 4/1068 від 5 жовтня 2015 року, наданою військовою частиною А0501, ОСОБА_2 в період з 6 вересня 2014 року по 13 вересня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 12).

Згідно довідки № 1534 від 13 червня 2016 року, наданою військовою частиною В 6250, ОСОБА_2 в період з 29 квітня 2016 року брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 13).

ОСОБА_2 працював слюсарем в ТОВ «Мрія», його середня нарахована заробітна плата за період з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2015 року становила 2219,91 грн., за період з 1 квітня 2016 року по 30 вересня 2016 року - 2655,63 грн. (а.с. 14, 15).

Відповідно до копії роздруківки з рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4, на її рахунок періодично надходили кошти, зокрема: 30 жовтня 2014 року в сумі 4000 грн. (переказ з м. Щастя), 20 листопада 2014 року - 4000 грн. (переказ з м. Щастя), 1 квітня 2015 року - 698 грн. (переказ з м. Новоайдар, платник ОСОБА_2), 24 квітня 2018 року - 998 грн. (переказ з м. Новоайдар), 27 травня 2015 року - 2011 грн., 21 липня 2015 року - 995 грн., 3 серпня 2015 року - 1996 грн. (переказ з м. Новоайдар), 28 серпня 2015 року - 1996 грн. (переказ з м. Новоайдар), 22 вересня 2016 року - 5000 грн., 23 вересня 2016 року - 497,50 грн. (платник ОСОБА_2).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частинах 1, 2 статті 77 ЦПК України зазначається, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (стаття 181 СК).

За змістом ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч. 1, 2 ст. 61 СК України).

Висновки суду по суті позовних вимог є такими.

У даному випадку позивач повинен належними та достатніми доказами довести, що обставини, за яких утворилася його заборгованість по сплаті аліментів мали істотне значення, тобто унеможливлювала виконання ним вказаного обов'язку по сплаті аліментів.

Натомість ОСОБА_2 суперечить викладеному та зазначає, що не зважаючи на його службу в зоні проведення антитерористичної операції, він забезпечував свою сім'ю коштами, які перевищували розмір стягнутих судом із нього аліментів, та якими безперешкодно могла користуватися відповідач.

Таким чином, позивач не лише не вказує на наявність обставин, які б мали істотне значення та робили неможливим сплату ним аліментів, а і намагається довести факти користування ОСОБА_4 належною йому заробітною платою.

В той же час доказів, які вказують на істотність обставин, що мали наслідком виникнення заборгованості по сплаті аліментів, позивачем не надано.

Окрім того, суд враховує, що отримувана позивачем заробітна плата є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки нараховувалась та виплачувалась йому під час перебування у шлюбі з відповідачем.

Доказів того, що отримувані відповідачем від позивача кошти мали цільове призначення «аліменти на утримання дітей» також не надано.

У зв'язку з викладеним, суд відмовляє у задоволені позову у повному обсязі.

Позивач не позбавлений можливості в іншому провадженні оспорити до суду обчислену державним виконавцем заборгованість по сплаті аліментів відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2).

Повне рішення складене 13 серпня 2018 року.

Суддя О. В. Кузьмінський