Ухвала суду № 75868254, 14.08.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

КП № 278/1453/18

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – Мокрецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Фурман О.А.,

прокурора – Талавєра О.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2

потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений звернувся із письмовим клопотанням, у якому просить зобов’язати Житомирський районний відділ поліції Житомирського районного відділення поліції повернути тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події від 07.03.2017 майно, а саме його автомобіль марки «ЗАЗ ОСОБА_4», д.н. НОМЕР_1. На обґрунтування свого клопотання стверджував, що після відмови слідчого судді у накладенні арешту на цей автомобіль, він не був повернутий йому.

Прокурор та інші учасники судового засідання у вирішенні даного клопотання поклались на розсуд суду.

Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з огляд на таке.

Як вбачається з протоколу огляду місця ДТП від 07.03.2017, під час огляду було вилучено, у тому числі, автомобіль марки «ЗАЗ ОСОБА_4», д.н. НОМЕР_1.

Згідно із ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Обвинуваченим надано ухвалу слідчого судді Богунського районного суду Слюсарчук Н.Ф. від 13.03.2017, згідно із якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль марки «ЗАЗ ОСОБА_4», д.н. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5, відмовлено.

Разом з тим, з п.6 ІІ Розділу Реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження вбачається, що за ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Семенцової Л.М. у рамках цього кримінального провадження був накладений арешт на майно.

За таких обставин, суд на стадії підготовчого судового засідання позбавлений можливості дослідити докази та встановити чи накладений на даний час арешт на вищезазначений автомобіль, а тому суд не може повернути його обвинуваченому, адже у разі існування арешту цього транспортного засобу, питання про його повернення вирішується лише після скасування арешту у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Крім цього, прокурор під час вирішення даного клопотання вказав, що автомобіль марки ЗАЗ ОСОБА_4, д.н. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом. У свою чергу, статтею 100 КПК України передбачено, що речові докази підлягають поверненню власнику або законному володільцю.

Однак, обвинувачений не надав суду жодних доказів про те, що саме він є власником цього автомобіля, чи на іншій правові підставі володіє ним. Натомість, у вищезгаданій ухвалі слідчого судді Слюсарчук Н.Ф. зазначено, що власником автомобіля марки «ЗАЗ ОСОБА_4», д.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_5

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання обвинуваченого є передчасним та не підлягає задоволенню.

Отже, керуючись ст.ст.100, 169, 174 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення йому автомобіля «ЗАЗ ОСОБА_4», д.н. НОМЕР_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: