Постанова № 75867393, 01.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року м. Київ

Справа № 753/23370/17-ц

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/5854/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

за участю секретаря Тімуш Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року, постановлену під головуванням судді Шклянки М.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада», треті особи: Департамент з питань виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будеволюція», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання договору недійсним та визнання квартири спільною сумісною власністю,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ АКБ «Аркада» про визнання договору недійсним та визнання квартири спільною сумісною власністю.

Зазначав, що в липні 2015 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який було розірвано за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2017. 08 вересня 2015 року між ПАТ АКБ «АРКАДА» та ОСОБА_3 було укладено договір про участь в Фонді фінансування будівництва, згідно умов якого останньою було внесено спільні грошові кошти подружжя в розмірі 863 295,54 грн., та проінвестовано квартиру АДРЕСА_1. 08.09.2015 відповідачкою, без його згоди, було укладено угоду про уступку майнових прав на об'єкт інвестування. Просив суд визнати недійсним договір уступки права вимоги від 05.09.2016, укладеного за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ АКБ «Аркада», та визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер позивач ОСОБА_2

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року провадження у даній справі закрито.

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Зазначає, що вона є матір'ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 та є його спадкоємцем. Дана справа допускає правонаступництво, а тому, суд безпідставно закрив провадження у справі.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, роз'яснено учасникам справи право на подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с.132-133).

05 липня 2018 року ОСОБА_5 в інтересах ПАТ АКБ «Аркада» подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що оскільки ОСОБА_2 за життя не набув майнові права на об'єкт інвестування, вони не увійшли до складу спадщини, і суд обґрунтовано закрив провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

ОСОБА_7 в інтересах ПАТ АКБ «Аркада» заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, визначених у відзиві.

ОСОБА_8 також заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Просила залишити її без задоволення, ухвалу суду залишити без змін. Посилалася на те, що майнові права та право вимоги не може бути об'єктом поділу між подружжям, ухвала суду першої інстанції є законною.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлений про місце, дату та час розгляду справи належним чином. Тому, колегія суддів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження в справі, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Так, ч. 1 ст. 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, означає зміну персонального складу учасників спору. Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах.

Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути. Зокрема, згідно ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, які випливають із зобов'язання, що пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Тобто, вимоги, які випливають з даної категорії правовідносин, процесуального правонаступництва не допускають.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору уступки права вимоги від 05.09.2016, укладеного за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ АКБ «Аркада», та визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю.

Заявляючи вимоги про визнання недійсним вказаного договору, ОСОБА_2 посилався на те, що майнові права на квартиру були придбані в шлюбі за спільні кошти, а тому були набуті у спільну власність.

Майнові права на нерухоме майно, будівництво якої не завершено, та право власності на нерухоме майно не є правами, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, вони підлягають спадкуванню в загальному порядку.

Враховуючи викладене, спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Відповідно, суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі за позовом до залучення до участі в справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2

Ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року про закриття провадження в справі підлягає скасуванню, як незаконна, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному ьпорядку не пядлагє.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2018 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді А.А. Пікуль

Д.Р. Гаращенко