Рішення № 75867044, 13.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-о/760/308/18

Справа №760/19909/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря- Гаєвської С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Солом’янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити факт народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. в м. Севастополь, АРК.

Посилається в заяві на те, що заявник ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Севастополь, Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованій території України.

Вони з чоловіком являються громадянами України.

Отримати свідоцтво про народження дитини у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження.

Заявник зазначає, що встановлення факту народження дитини необхідне для отримання свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити, з підстав зазначених в заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у відсутність представника. Суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутність.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви та її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 р. в м. Севастополь, Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією у заявниці ОСОБА_1, народилася донька, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 14.11.2017 р., виданим пологовим будинком № 2 "Міською лікарнею №5 - Центр охорони здоров'я матері та дитини" Державного бюджетного закладу охорони здоров'я Севастополя.

Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 встановлено, що 14.10.2011 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис №919.

Батьки дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів.

Листом Солом’янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві №16.11-54 від 31.07.2018 р. повідомлено заявницю ОСОБА_1 про відмову у проведенні державної реєстрації народження дитини, оскільки заявником на підтвердження факту народження дитини пред'явлено медичний документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Документ, що підтверджує факт народження дитини, яка є донькою заявниці, виданий закладом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, він є недійсним і не створює правових наслідків відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно з п. 1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі, якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному КМУ. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За правилами ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вона є обґрунтованою, та такою, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 12.13, 76-81, 263-265, 273, 293, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Солом’янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту народження дитини задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_5 року в місті Севастополь, Автономної Республіки Крим, дитини жіночої статті - ОСОБА_3, у батьків: батька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, та матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду невідкладно направити до Солом’янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві для державної реєстрації народження дитини ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Суддя С.І. Кушнір