Ухвала суду № 75866998, 14.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи № 653/2236/18

Провадження № 11-сс/791/387/18 Головуючий в І інстанції: Шарко Н.А.

Категорія: застосування запобіжного заходу Доповідач: Заіченко В.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Заіченко В.Л.

Суддів - Литвиненко І.І., Батрака В.В.

При секретарі - Оніпко В.А.

З участю прокурора - Чепуріної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 17.07.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: Херсонська область, м.Генічеськ, вул..Петровського, 158-а,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Зазначеною ухвалою слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 17 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановлено строк дії ухвали з 15.07.2018 року з 15-50 год. до 13.09.2018 року 15-50 год.

Розмір застави не визначено.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 вважає рішення слідчого судді незаконним, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд вийшов за межі клопотання, тим самим порушив право на захист підозрюваного. Слідчим не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики. Також, слідчий суддя вийшов за межі клопотання та на власний розсуд вирішив питання щодо можливості незастосування застави. Просить скасувати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та звільнити останнього з-під варти негайно.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: показами потерпілого ОСОБА_3; свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого; протоколами пред'явлення особи для впізнання.

Як вбачається із матеріалів провадження та вищезазначених доказів, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого умисного кримінального правопорушення, вчинене за попередньою змовою, поєднане із застосування насильства, санкція за скоєння яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, також, підозрюваний неодноразово судимий за корисливі злочини, крім того, існують ризики можливого переховування підозрюваного від органів досудового слідства чи суду та впливу на свідків та потерпілого, які передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 хоча і має місце проживання на території м. Генічеська, проте тут не зареєстрований, має реєстрацію у АР Крим, куди направлявся після вчинення злочину. Також, у судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, фактично за адресою: м. Генічеськ вул. Петровського, 158а, не проживає, оскільки це будинок матері його співмешканки, та вона його вигнала з будинку за пияцтво. Зі своєю співмешканкою проживає на базі відпочинку «Роксолана», де працює різноробочим, однак у зв'язку зі зловживанням алкогольних напоїв, у них часто трапляються сварки, та остання його виганяє. Вказані обставини свідчать про антисоціальну поведінку підозрюваного, та відсутність стримуючих факторів, які утримали б останнього в межах Генічеського району, та не допустили б настання ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, суд вважає, що перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити вплив на потерпілого чи свідків, оскільки вони працюють на одній базі відпочинку, та потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні висловив побоювання щодо можливого впливу підозрюваного на нього, тому, дані обставини в сукупності свідчать про те, що більш м’які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов’язків і останній може продовжити неналежну поведінку.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Посилання захисника на те, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами. Доводи адвоката про те, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання та на власний розсуд вирішив питання щодо можливості незастосування застави не відповідають дійсності, оскільки враховуючи положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір застави.

Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 17 липня 2018 року, якою відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя В.Л.Заіченко