Рішення № 75866952, 24.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3217/18

Справа №760/10784/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

24 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Гаєвської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в червні 2017 р. звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 902500,00 грн.

Посилається в позові на те, що 19.06.2015 р. між ним та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/15-Т/Чк-1 (надалі - Договір страхування), предметом якого відповідно до п. 4 є майнові інтереси позивача, що не суперечать Закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаних у розділах 5.6 цього Договору.

Відповідно до п.5 Договору страхування застрахованим транспортним засобом є автомобіль марки «Land Rover Evoque Pure» д.н.з. НОМЕР_1, 2012-го року випуску, який належить позивачу на праві власності.

Строк дії Договору страхування - з 21.06.2015 р. по 20.06.2016 р. (п.16 Договору страхування).

Страхова сума за Договором становить 950 000,00 грн. (п. 10 Договору страхування).

29.06.2015 р. під час перебування Позивача за кордоном в Болгарії, застрахований транспортний засіб - «Land Rover Evoque Pure» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився біля паркінгу готелю «Тиа Мария» в м. Несебр, було викрадено невідомими особами.

На місце викрадення відразу були викликані правоохоронні органи Болгарії, які засвідчили факт такого викрадення та почали кримінальне провадження ДГ1 №304-3M- 740/2.9.06.2015р. за злочин, передбачений ч. 1 ст. 346 Кримінального кодексу Республіки Болгарія (незаконне заволодіння чужим транспортним засобом).

Позивач посилається у позовній заяві на те, що у відповідності до п. 24.1.3. Договору страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату відшкодування.

Проте, незважаючи на свій обов'язок та, зокрема на усі ознаки, що свідчать про настання страхового випадку, відповідач листом від 16.05.2016 р. повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування за поданою заявою.

Відмова відповідача мотивована тим, що застрахований автомобіль було викрадено за межами території України, а ризик «Викрадення» не поширюється на території країни Болгарія, а тому страхове відшкодування виплаті не підлягає.

Таким чином, позивач вважає, що відмова позивача є необґрунтованою та такою, що не відповідає Договору страхування, тому був вимушений звернутися за своїм захистом до суду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що випадок, який стався з транспортним засобом «Land Rover Evoque Pure», реєстраційний номер НОМЕР_2, на території Болгарії 29.06.2015 p. не відноситься до місця дії Договору (Території страхування), визначеної в розділі 15 Договору страхування (Україна), а тому Страховик не несе відповідальності по даному випадку у відповідності з п. 23.3 Договору, та на підставі п. 28.4.23 Договору відмовляє у виплаті страхового відшкодування.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.06.2015 р. між позивачем ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/15-Т/Чк-1.

Відповідно до п. 4 даного договору, предметом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать Закону, пов'язані з володінням користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом марки «Land Rover Evoque Pure», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Судом встановлено, що 29.06.2015 p. транспортний засіб «Land Rover Evoque Pure», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходився на території Болгарії в м. Несебр та був викрадений.

26.01.2016 р. позивач звернувся до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Листом ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Вих. №160516-00990/к/у від 16.05.2016 р. відмовлено позивачу ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що згідно з Розділом 15 Договору добровільного страхування наземного транспорту, визначено територію страхування транспортного засобу «Land Rover Evoque Pure», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, Україна. Згідно з поданою заявою ОСОБА_1 подія сталася на території Болгарії.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Істотними умовами договору страхування, відповідно до ст. 982 ЦК України, є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

При цьому, ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» зазначено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Отже, уклавши та підписавши Договір, сторони тим самим засвідчили свою згоду та прийняли умови, які були в ньому закріплені. Зокрема, місце дії Договору добровільного страхування наземного транспорту (Територія страхування) та причини відмови у виплаті страхового відшкодування, передбаченого розділом 28 Договору страхування.

В розділі 15 Договору страхування зазначено, що місцем дії Договору (Територією страхування) є Україна.

Відповідно до п. 23.3 Розділу 23 вищезазначеного Договору передбачено, що Страховик не несе відповідальності по випадкам, що трапились поза територією страхування.

Відповідно до пп. 24.3.4. п. 24.3 розділу 24 Договору страхування, Страховик має право відмовити в виплаті страхового відшкодування на підставі розділу 28 цього Договору.

Згідно п. 28.4.23 Договору страхування, Страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування, якщо страховий випадок виник поза межами місця дії Договору, що вказане в розділі 15 Договору.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про страхування» страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом положень статті 988 ЦК України, статті 20 Закону України «Про страхування» обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Тобто приписи наведених норм нерозривно пов'язують момент виникнення обов'язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

Таким чином випадок, який стався з транспортним засобом «Land Rover Evoque Pure», реєстраційний номер НОМЕР_2, на території Болгарії 29.06.2015 p. не відноситься до місця дії Договору (Території страхування), визначеної в розділі 15 Договору страхування (Україна), а тому Страховик не несе відповідальності по даному випадку у відповідності з п. 23.3 Договору, та на підставі п. 28.4.23 Договору відмовляє у виплаті страхового відшкодування.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З точки зору ч. 1 ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з матеріалів справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування.

Керуючись ст.ст. 526, 627-629, 979-982, 988, 990, 991 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст. ст. 4, 12-13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: Кушнір С.І.