Рішення № 75866155, 25.06.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20914/17

провадження № 2/753/2885/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі по тексту - ТОВ «Перший український експертний центр», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, відповідач) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції в загальному розмірі 14 329,18 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. Як власник квартири і споживач житлово-комунальних послуг відповідач зобов'язаний брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. ТОВ «Перший український експертний центр» здійснює експлуатацію будинку АДРЕСА_1. Станом на 30.06.2017 по особовому рахунку відповідача існує заборгованість в сумі 12 416,77 грн. На даний час заборгованість не погашена, у зв'язку з чим боржнику нараховується інфляційна складова та три проценти річних.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг станом на 31.01.2018 в сумі 19 511,41 грн., втрати від інфляції в сумі 2 307 грн. та три проценти річних, нараховані на суму основного боргу, в сумі 544,68 грн.

Представник позивача Бобко О.Г. подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання (перебування), фактичне місцезнаходження та місце роботи якого невідоме, викликався до суду в порядку, встановленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте в судове засідання він не з'явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав.

Зважаючи на неявку відповідача в судове засідання та неподання відзиву на позов, суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав

власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1., загальною площею 147,1 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м. (а.с. 13).

Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 24 від 04.07.2013) житловий будинок АДРЕСА_1 переданий експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр» (а.с. 7, 8-11).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 з жовтня 2015 р. не вносить плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим станом на 31.01.2018 утворилась заборгованість в розмірі 19 511,41 грн. (а.с. 30).

За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

За нормою статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. №1875-IV (надалі - Закон №1875-IV).

Підпункти 1, 10 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону №1875-IV дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень статті 20 Закону №1875-IV, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Тарифи на житлово-комунальні послуги формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядком формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, Порядком встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

З огляду на те, що зобов'язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг в данному випадку на вирішення справи не впливає і не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13).

Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав грошове зобов'язання, а отже він на підставі

положень статті 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданими позивачем розрахунками за період з жовтня 2015 р. по січень 2018 р. його втрати від інфляції склали 2 307 грн., а три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становлять 544,68 грн. (а.с. 31).

Оскільки відповідач добровільно не виконує зобов'язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення заборгованості.

Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України присуджує позивачу з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1 600 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 22 363 гривні 09 копійок та судові витрати в сумі 1 600 гривень 00 копійок, а усього 23 963 гривні 09 копійок.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 15, р/р 26002438700300 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДР 36844047.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання невідоме, рнокпп невідомий.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

Повне судове рішення складене 25.06.2018.