Ухвала суду № 75864630, 13.08.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10943/18

Номер провадження 2/643/4973/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2018 Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки до позовної заяви не доданий оригінал квитанції, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір сплачується відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - із позовних заяв про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 704,80 грн..

Судовий збір належить оплатити за наступними реквізитами: Одержувач УДКСУ у Московському районі м. Харкова, код отримувача ЄДРПОУ 37999607, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області; МФО 851011; р/р 31216206700007, призначення платежу: «судовий збір за розгляд позовної заяви майнового характеру у Московському районному суді м. Харкова».

У разі, якщо позивач підпадає під вимоги ст. 5 Закону України «про судовий збір», в якій викладені пільги щодо сплати судового збору, необхідно надати суду копії документів на підтвердження цього.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Згідно роз’яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Будь-яких посилань на докази, які б підтверджували факт проживання неповнолітьої дитини разом з позивачем та, відповідно, знаходження його на утриманні позивача, суду не надано.

За таких обставин суд позбавлений можливості визначити підсудність вказаного позову Московському районному суду м. Харкова.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме документів, якими згідно чинного законодавства України може бути підтверджений факт проживання разом з ним його неповнолітньої дитини.

Також суд роз'яснює позивачу, що порядок реєстрації місця проживання та перебування осіб визначено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а також Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 , яким затверджено «Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів».

Так, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надано наступне визначення термінів:

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово;

- довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подають серед іншого документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Згідно п. 2.2. «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженого Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 року, відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.

Відповідно до ст. 185 ч.1,2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у зазначений строк позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Поліщук