Вирок № 75863890, 13.08.2018, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/606/17

Провадження № 1-кп/731/24/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року Варвинський районний суд Чернігівської області в складі

судді МОЦЬОРА О.В.,

за участю секретарів Трохименко Т.І., Борсук А.В.,

прокурора Пуць Т.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Нечая В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в с.м.т. Варва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017270100000200 від 10 вересня 2017 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.м.т. Варва Варвинського району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше судимого вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи судимим вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, в період іспитового строку на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні злочини.

Зокрема, ОСОБА_1 29 серпня 2017 року, у вечірній час, точного часу не встановлено, в темну пору доби прибув до водойми «Перша дамба», що в с.м.т. Варва Чернігівської області, та маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення, повторно таємно шляхом вільного доступу викрав з прилеглої до водойми території болгарку марки «Протон МШУ-180/1850» вартістю 899 гривень 19 копійок, яка належить КП «Господар», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, цим самим завдавши матеріальної шкоди КП «Господар» на суму 899 гривень 19 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, в ніч з 8 на 9 вересня 2017 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, прибув до котельні, що належить Варвинській селищній раді Варвинського району Чернігівської області, та знаходиться в с.м.т. Варва Чернігівської області по вулиці Пилипенка, де заздалегідь підібраним ключем, відкрив навісний замок вхідних дверей, після чого проник всередину, звідки повторно таємно викрав перфоратор марки «Протон ПЭ-980» вартістю 1315 гривень 20 копійок, зварювальний інвертор марки «Дніпро-М-САБ-250» вартістю 1705 гривень 20 копійок, подовжував електричний довжиною 50 м на одну розетку вартістю 471 гривень 20 копійок, що належать КП «Господар», та бензопилу марки «GOODLUCKGL 4500 M» вартістю 2022 гривень 55 копійок, яка належить Варвинській селищній раді, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди КП «Господар» на загальну суму 3 491 гривень 60 копійок та Варвинській селищній раді на суму 2022 гривень 55 копійок.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та пояснив, що вчинив злочини за наведених обставин. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

При цьому ОСОБА_1 зазначив, що влітку 2017 року, це могло бути 29 серпня, він як працівник благоустрою брав участь у роботах по встановленню альтанки на території водойми «Перша дамба». Перед тим, як в кінці робочого дня їхати додому, він переклав під дерево болгарку, що була під грибком поміж інших інструментів, використовуваних в роботі, нікому про це не повідомивши. Коли стемніло, він приїхав до водойми «Перша дамба» і, знайшовши болгарку там, де залишив, забрав її з собою. Згодом він продав болгарку другу свого старшого брата ОСОБА_4 за 300 гривень, а виручені гроші витратив на власні потреби.

8 серпня 2017 року він відкрив двері складського приміщення Варвинської селищної ради (котельні) ключем, який підібрав та викрав з приміщення котельні заздалегідь, зайшов всередину і викрав бензопилу, зварювальний апарат, перфоратор та подовжувач. Викрадені речі він склав у мішок, виніс з приміщення, а через деякий час продав ОСОБА_4 за 2500 гривень, витративши гроші на власні потреби.

Крім визнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначених злочинів, його вина підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює інспектором з благоустрою та праці в КП «Господар». Певний час в його бригаді працював ОСОБА_1 29 серпня 2017 року його бригада виконувала роботи по монтажу альтанки над водою на водоймі «Перша дамба» і він попросив ОСОБА_1, щоб той привіз зі складу болгарку. Ключ від складу у ОСОБА_1 був і він виконав його прохання. Коли за допомогою болгарки були виконані необхідні роботи, свідок особисто поклав її до іншого інструменту під грибком. Після закінчення робіт весь інструмент з-під грибка завантажили у ківш трактора і відвезли у склад. Наступного дня виявили відсутність болгарки. Вирішили, що її не забрали з дамби, повернулись туди, але і там її не виявили.

У вересні 2017 року, в суботу, близько 11:00 год. він прибув до котельні Варвинської селищної ради, що знаходиться у ОСОБА_5 по вулиці Пилипенка (біля міліції), відкрив двері складської кімнати і виявив зникнення бензопили, перфоратора, зварювального апаратуа та подовжувача, про що одразу повідомив по телефону майстра ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює майстром КП «Господар» та є матеріально-відповідальною особою за інструмент і приладдя, яке необхідне для виконання тих чи інших робіт. 29 серпня 2017 року бригада працювала на «Першій дамбі», а наступного дня виявили нестачу болгарки. Всіх членів бригади запитували, але ніхто з приводу болгарки нічого не повідомив. Довелося за власні кошти придбати нову болгарку. Коли працівники поліції пред'явили їй болгарку для впізнання, вона впізнала її за зовнішнім виглядом та за номером, який знаходиться під кожухом.

У вересні 2017 року, у вихідний день їй зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що зі складського приміщення (котельні), де зберігався інструмент, зникли бензопила, перфоратор, зварювальний апарат та подовжувач. Вона прибула на місце і викликала поліцію. Слідів злому замка виявлено не було. Через місяць з'ясувалося, що крадіжку вчинив ОСОБА_1 Памятає, що у серпні-вересні 2017 року у ОСОБА_1 весь час був доступ до ключів від котельні, адже він дуже добре розбирається в техніці та ремонтував їхні косарки.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що в кінці літа - на початку осені 2017 року придбавав у ОСОБА_1 спочатку болгарку, а згодом бензопилу, перфоратор і зварювальний аппарат за дуже малу суму, яку точну він вже не памятає. Про подовжувач він уже не памятає. Для цього ОСОБА_1 приходив до нього в гараж, пропонував купити в нього зазначені речі, повідомляв, що вони належать йому. Свідків при цьому не було. Бензопилу він перепродав, а все інше добровільно видав працівникам поліції, коли вони повідомили про крадіжку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017270100000200 від 10 вересня 2017 року (а.с. 98, том 1);

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017270100000236 від 10 вересня 2017 року (а.с. 99, том 1);

- постановою про перекваліфікацію злочину (а.с. 100, том 1);

- постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань (а.с. 101, том 1);

- постановою про визнання предметів речовими доказами (а.с. 106, 108, том 1);

- вимогою довідки про судимість, з якої вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий Варвинським районним судом Чернігівської області 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки (а.с. 111, том 1);

- висновком судово-психіатричного експерта № 707 від 29 листопада 2017 року (а.с.117-121, том 1), згідно з якою у ОСОБА_1 на періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, клінічних ознак психічного захворювання не виявлено і він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, по 29 листопада 2017 року не виявлено клінічних ознак психічного захворювання і він може правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру йому не показані;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10 вересня 2017 року, з якого вбачається, що виявлено крадіжку інструментів з котельні КП «Господар» (а.с. 127-128, том 1);

- інвентаризаційним описом № 1 на 11 вересня 2017 року (а.с. 140-143, 144, 145, том 1), відповідно до якого на балансі КП «Господар» обліковуються: перфоратор «Протон» № 0416 697600306; зварювальний апарат «Дніпро-М» № AWT0511601-3242;

- протоколом огляду місця події від 10 вересня 2017 року, що підтверджує факт викрадення з котельні КП «Господар» зварювального апарата, бензопили та перфоратора, подовжувача білого кольору довжиною близько 50 метрів (а.с. 148-149, том 1);

- протоколом добровільної видачі речей від 24 жовтня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_4 добровільно видав зварювальний інвертор марки «Дніпро-М» та перфоратор «Протон», які придбав у ОСОБА_1 (а.с. 153, том 1);

- висновком експерта, згідно з яким вартість викраденого становить 6 413 гривень 34 копійки (а.с. 186, том 1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від (а.с. 187-189, том 1).

З'ясувавши усі обставини та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до переконання, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і вина обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень повністю доведена в судовому засіданні, а тому він повинен нести кримінальну відповідальність за їх вчинення.

Посилання сторони захисту на ту обставину, що ОСОБА_1 не мав наміру на таємне викрадення болгарки, а привласнив її як знахідку не ґрунтується на доказах, здобутих у судовому засіданні.

Визначальною ознакою крадіжки є суб'єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. ОСОБА_1 розумів, що заволодіває чужим майном, усвідомлював, що воно належить конкретному власнику - КП «Господар» і що він заволодіває болгаркою протиправно шляхом таємного викрадення.

Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити та обставина, що ОСОБА_1 поза всяким сумнівом усвідомлював, що болгарка належить КП «Господар», оскільки він сам її туди привозив, там провів увесь день і залишив місце роботи в кінці дня. Тому виключається будь-яка випадковість потрапляння в це місце болгарки, яка б належала іншому власникові, оскільки минуло лише декілька годин після того, як працівники закінчили роботу.

Водночас ОСОБА_1 переклав болгарку, що була поміж інших інструментів, використовуваних в роботі, в інше місце, нікому про це не повідомивши, що свідчить про наявність у нього умислу на викрадення зазначеної болгарки.

Саме так кваліфікує дії винної особи у контексті конкретної справи Верховний Суд України у постанові від 6 березня 2014 року, де зазначено, що незаконне таємне заволодіння майна, що фактично не вийшло з володіння власника або особи, якій було ввірене, але опинилося з будь-яких причин у неналежному місці, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого, те, що він ніде не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом третьої групи загального захворювання. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України за сукупністю злочинів.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю вироків за правилами ч. 3 ст. 78 КК України, ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При призначенні покарання слід дотриматися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останнє реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання слід врахувати ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, а саме, що ОСОБА_1 був раніше засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України та звільнений від відбування покарання з випробуванням, в період іспитового строку вчинив нові корисливі злочини з метою наживи, один з яких є тяжким, чим фактично не виконав, покладені на нього судом обов'язки. Зазначені обставини вказують на небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення, що засвідчує про його підвищену суспільну небезпечність, а також на необхідність призначення суворішого покарання, яке було б достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд враховує те, що ОСОБА_1 має молодий вік, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно відшкодував збитки, що суд визнає як обставини, що пом'якшують покарання, а тому приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

При цьому суд враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання, оскільки відповідно до абз. 2 п. 19 постанови Пленуму ВСУ №7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України та абз. 2 п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

При цьому, виходячи зі змісту абз. 4 п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24 жовтня 2003 року, вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

За таких обставин клопотання захисника Нечая В.І. про повторне звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням за злочини, вчинені під час іспитового строку, не грунтується на законі і прямо йому суперечить.

Згідно з абз. 7 п. 26 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24 жовтня 2003 року у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.

По кримінальному провадженню прокурором Варвинського відділу Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих викраденням речей, у сумі 2022 гривень 55 копійок (а.с. 14-16, том 1). Проте в ході судового розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України прокурор заявила клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки ОСОБА_1 відшкодував збитки у добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, провадження підлягає закриттю.

Разом з тим КП «Господар» Варвинської селищної ради також заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків, завданих викраденням речей, у сумі 471 гривень 20 копійок (а.с. 12-13, том 1), від якого представник потерпілого ОСОБА_7 відмовилась, оскільки збитки відшкодовані ОСОБА_1 у добровільному порядку (а.с. 27, том 1).

Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років і 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років і 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутого покарання за вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Провадження в частині цивільного позову прокурора закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Провадження в частині цивільного позову КП «Господар» Варвинської селищної ради закрити у зв'язку з відмовою від позову.

Речові докази:

- зварювальний інвертор марки «Дніпро-М-САБ-250», перфоратор марки «Протон ПЭ-980» та болгарку марки «Протон МШУ-180/1850», що належать КП «Господар», та зберігаються у потерпілого, передати власнику - КП «Господар» Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_1, захиснику та прокурору.

Суддя Моцьор О.В.