Рішення № 758638, 18.05.2007, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.07 Справа № 20/168/07

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РадіоКом”, м.Запоріжжя

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

про стягнення суми 3222,45 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Демченко Т.В. (довіреність №266 від 17.10.2006р.);

Від відповідача -не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь ТОВ “РадіоКом” суми заборгованості за договором у розмірі 2 839,95 грн., суми пені за порушення умов договору у розмірі 232,01 грн., суми інфляційних втрат від несвоєчасно сплачених платежів у розмірі 119,58 грн., 3% річних у розмірі 30,91 грн., разом суми 3 222,45 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/168/07, судове засідання призначено на 27.04.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.05.2007р.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 18.05.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 526,625 ЦК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_1.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “РадіоКом” (комітент, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (комісіонер, відповідач у справі) був укладений договір НОМЕР_1, за яким із врахуванням додаткової угоди НОМЕР_2 від 23.07.2004р. до нього комітент поручає комісіонеру реалізувати від свого імені та за свій рахунок, належні комітенту картки “Rcom”.

Згідно з п. 1.4 договору, сторони обумовили, що винагорода відповідача складає 10% від вартості реалізованих ним карт, в тому числі ПДВ -20%. Відповідач утримує із суми виручки свою винагороду, а частину, яка залишилась перераховує позивачу.

Відповідно до п.3.1, договору комісіонер повинен перерахувати на поточний рахунок комітента грошові кошти за реалізовані картки “Rcom” ( за винятком належної йому у винагороди) самостійно не рідше двох разів у місяць. Якщо день платежу випадає на неробочий день, то платіж здійснюється на наступний робочий (банківський) день.

Як свідчать матеріали справи, за період з 31.07.2006р. по 31.12.2006р. згідно з актами виконаних робіт від 31.07.2006р., від 31.08.2006р., від 30.09.2006р., від 31.10.2006р., від 30.11.2006р., від 31.12.2006р. відповідачем були реалізовані картки “Rcom” на загальну суму 3540,00 грн.

06.02.2007р. на адресу відповідача була направлена претензія НОМЕР_3 щодо сплати заборгованості.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідач лише частково сплатив грошові кошти за платіжною накладною від 14.12.2006р., перерахувавши на поточний рахунок позивача 500 грн., із яких позивач зарахував суму 115,50 грн. у рахунок погашення залишку боргу за червень та частково погашення боргу за липень у розмірі 384,50 грн. Внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2839,95 грн.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РадіоКом” суми 2839,95 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 25.08.2006р. по 01.03.2007р. у сумі 119,58 грн. та 3% річних у сумі 30,91 грн. за період з 25.08.2006р. по 12.03.2007р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 119,58 грн. втрат від інфляції та суми 30,91 грн. -3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 232,01 грн. за період з 25.08.2006р. по 12.03.2007р.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного здійснення оплати відповідно до п. 3.1 договору більше трьох банківських днів комісіонер несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Фактично у договорі сторони встановили пеню за порушення грошового зобов'язання. Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, вимоги про стягнення пені обґрунтованими. Однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що позивачем допущено помилку, оскільки до 09.06.2006р. облікова ставка НБУ становила 9,5%, з 10.06.2006р. -8,5%. Крім того, на суму 297,45 грн. позивач нарахував пеню за 200 днів просрочки, тоді як відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коди зобов'язання мало бути виконано. З урахуванням викладеного, підлягає стягненню пеня у сумі 177 грн. 81 коп.

Таким чином, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РадіоКом” (69600, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 75, к.100, п/р 260093011050 у ЗОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 30506091) суму 2839 грн. 95 коп. основного боргу, суму 119 грн. 58 коп. втрат від інфляції, суму 30 грн. 91 коп. -3 % річних, суму 177 грн. 81 коп. пені, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 25.06. 2007 р.