Постанова № 75862896, 14.08.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м.Суми

Справа №587/2663/17

Номер провадження 22-ц/788/1284/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго»;

відповідач - ОСОБА_1;

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2018 року, в складі судді Степаненка О.А., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі - ПАТ «Сумиобленерго») просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з електропостачання у розмірі 52113,49 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, у філії «Сумське МРВЕ» ПАТ «Сумиобленерго» за його адресою: АДРЕСА_1, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1.

16 травня 2014 року за місцем проживання споживача був встановлений трифазний лічильник електроенергії типу СА4-И678 № 552535 з початковими показниками 000003. 07 жовтня 2016 року представником ПАТ «Сумиобленерго» було зафіксовано фактичні показники лічильника, які становили 047185, проте, останні показники лічильника, по яким провів розрахунки за електроенергію відповідач, становили 4708.

За таких обставин, обсяг спожитої та неоплаченої енергії склав 43303 кВт*год на суму 52113,49 грн.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Сумиобленерго».

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що експертиза трифазного лічильника електроенергії типу СА4-И678 № 552535, проведена 01 грудня 2016 року, в повній мірі підтвердила правильність роботи приладу обліку та встановила, що при проведенні оплати за використану електричну енергію повинні братись до уваги всі шість цифр рахункового механізму лічильника, лічильник є індукційним (механічним) та однотарифним, а тому не потребує додаткових налаштувань його роботи. Експертиза лічильника засвідчила його відповідність вимогам ГОСТ 6570-96. Витрати електрики, обраховані лічильником, відповідають фактичним витратам.

Крім того, відповідач жодного разу не повідомляв ПАТ «Сумиобленерго» про виявлення в платіжному документі помилкових показів лічильника чи про недоліки в його роботі, як це передбачено пунктами 29 та 42 ПКЕЕН.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Сумиобленерго» підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином виконував умови договору, своєчасно і у встановленому договором порядку оплачував спожиту електроенергію, яка обраховувалась встановленим ПАТ «Сумиобленерго» лічильником, втручання в роботу лічильника не виявлено, порушень з боку відповідача правил користування електроенергією не встановлено, належних доказів на підтвердження своїх вимог всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано.

Проте повністю з таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що у філії «Сумське МРВЕ» ПАТ «Сумиобленерго» за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на побутового споживача електроенергії ОСОБА_1

16 травня 2014 року за вказаною адресою було встановлено трифазний лічильник електроенергії типу СА4-И678 № 552535 з початковими показниками 000003, що підтверджується актом заміни приладу обліку та/або технічної перевірки №695 від 16 травня 2014 року (а.с.8-9).

07 жовтня 2016 року, під час проведення технічної перевірки електроустановки за місцем проживання відповідача, представником ПАТ «Сумиобленерго» було виявлено невідповідність номіналу ввідного автоматичного вимикача дозволеній до використання електричній потужності та зафіксовано фактичні показники лічильника, які становили 047185 ( а.с.10).

25 жовтня 2016 року, працівниками ПАТ «Сумиобленерго» було проведено зняття приладу обліку типу СА-И678 №552535 з показниками 048011 та встановлено інший - типу СА4-195 №091873 з показниками 000008. За результатами проведених робіт складено акт ( а.с.12).

Відповідно до показників знятого лічильника, за період з 07 жовтня 2016 року по 25 жовтня 2016 року відповідачем було використано електроенергії в обсязі 826 кВт*год. Знятий лічильник типу СА-И678 №552535 був направлений на експертизу для визначення його метрологічних характеристик.( а.с.13).

Експертизою від 01 грудня 2016 року підтверджено правильність роботи шести розрядного приладу обліку електроенергії (а.с.16).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Згідно з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та відповідну якість наданих комунальних послуг, а відповідач, як споживач таких послуг, зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Сумиобленерго» та ОСОБА_1 склалися договірні відносини з надання послуг електропостачання.

16 травня 2014 року в будинку споживача за адресоюАДРЕСА_1, був встановлений трифазний лічильник електроенергії типу СА4-И678 № 552535 з початковими показниками 000003, що підтверджується актом заміни приладу обліку та/або технічної перевірки №695 від 16 травня 2014 року (а.с.8-9).

07 жовтня 2016 року, під час проведення технічної перевірки електроустановки за вказаною адресою, представником ПАТ «Сумиобленерго» було виявлено невідповідність номіналу ввідного автоматичного вимикача дозволеній до використання електричній потужності та зафіксовано фактичні показники лічильника, які становили 047185 ( а.с.10).

25 жовтня 2016 року, працівниками ПАТ «Сумиобленерго» було проведено зняття приладу обліку типу СА-И678 №552535 з показниками 048011 та встановлено інший - типу СА4-195 №091873 з показниками 000008. За результатами проведених робіт складено акт ( а.с.12).

З зазначеного вбачається, що за період з 07 жовтня 2016 року по 25 жовтня 2016 року споживачем було використано електроенергії в обсязі 826 кВт*год.

01 грудня 2016 року за наслідками експертного дослідження приладу обліку типу СА-И678 №552535 складений акт №291, яким підтверджена правильність роботи приладу та його відповідність ГОСТ 6570-96 (а.с. 16).

Тобто, показники приладу обліку електричної енергії, які станом на 25 жовтня 2016 року становили 048011, відповідають реально спожитому домогосподарством ОСОБА_1 обсягу електроенергії за період з 16 травня 2014 року по 25 жовтня 2016 року у розмірі 048008 (за вирахуванням 3 кВт*год. показник лічильника на момент встановлення в будинку відповідача).

Зазначена обставина жодними належними допустимими доказами не спростована. Висновки експертизи від 01 грудня 2016 року сторони під сумнів не ставили, про проведення повторної експертизи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не заявляли.

Висновки суду про те, що зняття лічильника сталося за відсутності відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки лічильник був встановлений на території домогосподарства, куди працівник позивача був безперешкодно допущений, крім того, акт №491/1 від 25 жовтня 2016 року про заміну приладу обліку електроенергії, підписаний споживачем ОСОБА_1 (а.с. 12). Належних допустимих доказів того, що підпис йому не належить відповідач суду не надав.

Про час та місце проведення експертизи ОСОБА_1 також був повідомлений, йому був вручений екземпляр Акту-повідомлення №177 про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 25 жовтня 2016 року, згідно з яким споживач запрошений на проведення експертизи о 13:00 27 жовтня 2016 року, що підтверджується підписом споживача у акті (а.с. 13), проте своїм правом споживач не скористався, в призначений час проведення експертизи не з'явився.

Через неявку споживача або його представника експертиза неодноразово відкладалася (а.с. 14-15), докази фактичного вручення споживачу повідомлень про відкладення експертного дослідження в матеріалах справи відсутні, проте і доказів того, що відповідач бажав бути присутнім при проведенні дослідження, мав намір прибути для участі в проведенні експертизи, цікавився, коли саме воно відбудеться, матеріали справи також не містять. Крім того, Актом-повідомленням №177 відповідач був попереджений, що у випадку його неявки, комісія проведе експертизу без його участі, що не суперечить Положенню про порядок проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики країни N 322 від 21 червня 2003 року. За підпунктом 2.2 зазначеного Положення, експертиза лічильника, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача (за його бажанням).

Тобто, відсутність споживача при здійсненні експертного дослідження не є перешкодою для його проведення і на об'єктивність та достовірність експертного висновку впливати не може.

Висновки суду першої інстанції про те, що присутність споживача, його пояснення та зауваження під час проведення експертизи могли вплинути на результати експертизи є безпідставними і такими, що суперечать Положенню про порядок проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики країни N 322 від 21 червня 2003 року.

За таких обставин, позивач довів належними допустимими доказами факт постачання ОСОБА_1 та споживання ним за період з 16 травня 2014 року по 25 жовтня 2016 року електроенергії у обсязі 48008 кВт*год., з яких відповідач не оплатив 43303 кВт*год. на загальну суму 52113,49 грн, що є підставою для задоволення позову ПАТ «Сумиобленерго».

Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сумиобленерго» заборгованості за надані послуги з електропостачання у розмірі 52113,49 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сумиобленерго» підлягає стягненню 800 грн судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та 2400 грн - судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» заборгованість за надані послуги з електропостачання у розмірі 52113,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» 800 грн. судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» 2400 грн. судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: В.І.Криворотенко

О.І. Собина