Постанова № 75860566, 08.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/127/18 Номер провадження 22-ц/786/1417/18Головуючий у 1-й інстанції Загнійко А. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М.

за участю секретаря: Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у складі головуючого судді Загнійко А.В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Котелевської селищної ради Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування рішення Котелевської селищної ради Полтавської області та про заборону виконувати певні дії.

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати рішення Котелевської селищної ради Полтавської області від 21 липня 2017 року про надання ОСОБА_3 в оренду строком на п'ять років земельної ділянки площею 0,3983 га. для ведення особистого селянського господарства та заборонити Котелевській селищній раді Полтавської області укладати з ОСОБА_3 такий договір оренди, а укладений договір зобов'язати розірвати.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом не враховано її усну домовленість з ОСОБА_3 про приватизацію останнім земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що прилягає до житлового будинку по АДРЕСА_1 вартість якої увійшла до суми сплачених за будинок грошових коштів, проте договір купівлі-продажу не укладений внаслідок шахрайських дій другого відповідача. Оскільки вона є покупцем та користувачем спірної земельної ділянки, висновки суду першої інстанції про те, що до неї не перейшло право на земельну ділянку є неправильними. Судом також не враховано при розгляді справи факт приватизації ОСОБА_3 іншої земельної ділянки площею 3,2698 га, що впливає на її права. Оскільки зобов'язання приватизувати спірну земельну ділянку відповідач не виконав, дана земельна ділянка не увійшла до об'єкту нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення в межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 284 032,21 грн. сплаченого за будинок авансу. Передача в оренду відповідачеві земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства також негативно вплине на реалізацію арештованого будинку відповідача з прилюдних торгів, оскільки обмежить коло покупців та істотно знецінить об'єкт продажу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Котелевської селищної ради просить рішення суду від 11 квітня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту першому частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено, що рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 08 червня 2012 року за ОСОБА_3 визнано право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті 17.01.2011 року ОСОБА_4.

Влітку 2011 року сторони домовилися про купівлю-продаж вказаного будинку та присадибної земельної ділянки, яку відповідач ОСОБА_5 мав приватизувати для продажу за ціною 13 000 доларів США. 20 лютого 2012 року позивач ОСОБА_2 передала відповідачу ОСОБА_3 в рахунок оплати вартості вказаного об'єкту нерухомості 10 538 дол. США та зобов'язалася протягом наступних двох років передати 2000 дол. США, в рахунок яких пізніше передала 1500 грн.

Після оплати вказаної суми позивачка разом з матір'ю стала проживати у спірному будинку, в якому вони були зареєстровані на підставі договору найму.

У подальшому сторони не уклали договір купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону.

Вказані обставини встановлено рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03 березня 2016 року у справі № 535/139/15-ц, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь 10538 дол. США, що станом на 03.03.2016 року становить 282 532,21 грн., та 1500 грн., а всього 284 032,21 грн. - здійсненого позивачем авансового платежу за будинок та земельну ділянку.

19 жовтня 2012 року рішеннями Котелевської селищної ради тридцять шостої позачергової сесії шостого скликання погоджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельні ділянки на умовах оренди ОСОБА_5, та надано йому в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,15 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельну ділянку загальною площею 0,3983 га - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням тридцять шостої сесії сьомого скликання Котелевської селищної ради від 21 липня 2017 року зареєстровано право власності за Котелевською селищною радою на земельну ділянку площею 0,3983 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та передано ОСОБА_3 в оренду строком на 5 років дану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням тридцять восьмої позачергової сесії сьомого скликання Котелевської селищної ради від 15 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у скасуванні рішення селищної ради від 21 липня 2017 року «Про передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_5 площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1».

Згідно повідомлення виконавчого комітету Котелевської селищної ради договори оренди спірної земельної ділянки з ОСОБА_3 селищною радою не укладались.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_5 відповідно до вимог чинного законодавства скористався своїм правом на отримання земельної ділянки в оренду, а Котелевська селищна рада Полтавської області діяла в межах повноважень та у порядку, визначеному законом, й прав, свобод чи інтересів позивача будь-яким з відповідачів порушено не було.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, зважаючи на наступне.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначено статтею 116 ЗК України, згідно якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства), здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частини перша, третя статті 124 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За правилами статті 123 ЗК України передача у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за заявою особи, зацікавленої в одержанні у користування такої земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Встановивши, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Котелевської селищної ради, що позивачем по справі не оспорюється, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржене рішення селищної ради від 21 липня 2017 року про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 було прийнято в межах повноважень органу місцевого самоврядування та у відповідності до порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленому статтями 122, 123, 124 ЗК України.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання апелянта на наявність усної домовленості з відповідачем ОСОБА_3 на приватизацію останнім спірної земельної ділянки правового значення по справі не має, оскільки за своєю формою та змістом не породжує жодних прав та обов'язків для сторін, а відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Набуття ОСОБА_3 права власності шляхом приватизації іншої земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,2698 га є реалізацією ним права, наданого громадянам України статтею 41 Конституції України, статтями 116, 118, 121 ЗК України, та не свідчить про порушення прав позивача ОСОБА_2

Не заслуговують на увагу суду і доводи апеляційної скарги позивача щодо набуття нею прав на спірну земельну ділянку, що відповідними документами, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, не підтверджується.

За рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03 березня 2016 року ОСОБА_2 має право вимоги до відповідача ОСОБА_3 щодо повернення 284032,21 грн. авансу за неукладеним договором купівлі-продажу, що жодних прав на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, не породжує.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

По справі встановлено, що право оренди спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку відповідач ОСОБА_5 не набув, а отже, доводи апеляційної скарги що таке право відповідача впливає на можливість реалізації житлового будинку боржника ОСОБА_3 в процесі виконання судового рішення є безпідставними.

Спірна земельна ділянка належить до комунальної власності й лише Котелевська селищна рада наділена правомочностями власника щодо володіння, користування та розпорядження даним нерухомим майном.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не свідчать про незаконність судового рішення.

Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процессуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя підпис С.Б. Бутенко

Судді: підпис О.В. Прядкіна

підпис Л.М. Хіль

Повне судове рішення складено 13 серпня 2018 року.

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко