Ухвала суду № 75859696, 10.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/985/17 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 11-кп/783/155/18 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Галина В.П., Стельмаха І.О.,

при секретарі судового засідання Кубішин І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2

з участю прокурора Свореня І.М.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 21.12.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_2 остаточне покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та покарання призначене попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26 жовтня 2016 року із врахуванням положень ч.1 ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, а саме у виді 5 років позбавлення волі.

Крім цього, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на чотири роки.

Згідно ч.5 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2016 року у виді одного року і трьох місяців позбавлення волі, призначено остаточне покарання ОСОБА_2 у виді п’яти років трьох місяців позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбутого покарання строк попереднього ув’язнення з 02 лютого 2017 року по день ухвалення вироку, тобто по 21 грудня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 02 лютого 2017 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання про речові докази і судові витрати у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком суду 01.07.2016 року близько 22.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи біля будинку №218 на вул.Любінська у м.Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів заволодів у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «LG-H» вартістю 2100.00 гривень, IMEI: 359606067217878, в якому знаходилась картка оператора «Київстар», вартістю 15.00 гривень, на рахунку якої не було коштів, карта оператора «МТС», вартістю 15.00 гривень, на рахунку якої не було коштів, картка пам’яті 8 Гб, вартістю 100.00 гривень, чим завдав неповнолітньому потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2230.00 грн.

Крім цього, 02.02.2017 року близько 02.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: м.Львів, вул.Любінська, 96, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом віджиму пластикового вікна, проник в приміщення квартири №70 звідки намагався таємно викрасти телевізор марки «Sony» вартістю 39999 гривень 20 копійок, ігрову приставку «Sony PS4» вартістю 7999 гривень 20 копійок та ігрову приставку «Sony PS3» вартістю 6399 гривень 20 копійок, спакувавши їх у 2 поліетиленові пакети чорно-білого кольору із написами «Adidas», однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівниками поліції, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

На даний вирок захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України і призначити покарання відповідно до санкції статті.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог захисник покликається на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми закону щодо зарахування попереднього ув’язнення у строк відбутого покарання, і такий слід було зарахувати з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі до вступу вироку в законну силу. Крім цього, сторона захисту вказує, що дії ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України щодо проникнення до квартири АДРЕСА_1 є кваліфіковані неправильно, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 дійсно незаконно проник до цієї квартири, але з метою переночувати, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.162 КК України.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали подану апеляційну скаргу, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги сторони захисту, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, і його слід залишити в законній силі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення сторони захисту та обвинувачення, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює вину та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 в частині засудження останнього за ч.1 ст.190 КК України, лише оспорює правильність кваліфікації за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, а тому лише в цій частині слід дослідити законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив отримані у передбаченому КПК України порядку докази в даному кримінальному провадженні, оцінивши їх в сукупності, зробив правильний висновок, що незважаючи на невизнання винуватості у вчиненому обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, винуватість останнього у вчиненні цього злочину, за який він засуджений, повністю та об’єктивно стверджується зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами.

Зокрема, судом першої інстанції надано правильну оцінку показам потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, протоколу огляду місця події, протоколу затримання ОСОБА_2 від 02.02.2017 року, згідно з яким останній затриманий в квартирі АДРЕСА_2 працівниками поліції, протоколу проведення слідчого експерименту віл 10.02.2017 року з участю ОСОБА_2, висновкам експертів №4/203 від 02.03.2017 року та №11/274 від 14.03.2017 року. Перелічені докази, на думку суду апеляційної інстанції, перебувають в об’єктивному зв’язку, не суперечать між собою та не містять розбіжностей, і як наслідок спростовують версію сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 для того, щоб переночувати.

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником, зокрема в поданій апеляційній скарзі, причетності та вини обвинуваченого у скоєнні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і судом апеляційної інстанції оцінюються як форма захисту.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування чи зміну вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Також слід додатково зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення після ухвалення вироку з 22.12.2017 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, оскільки судом першої інстанції таке зарахування проведено лише з дати затримання ОСОБА_2 по дату постановлення вироку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 426 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 – без задоволення.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року) додатково зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув’язнення з 22.12.2017 року по 10.08.2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – у той самий строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: