Ухвала суду № 75859290, 14.08.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4522/17

пр.№ 1-кп/464/271/18

У Х В А Л А

14 серпня 2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Мички Б.Р

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

а також прокурора Майнича М.В.,

захисника ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження №464/4522/17 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

У провадженні суду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 23.06.2018 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 серпня 2018 року включно.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покликаючись на те, що такий обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які можуть безпосередньо перешкодити якісному проведенню судового розгляду вказаного кримінального провадження, зокрема обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, може переховуватися від суду, а також може незаконно впливати на потерпілого, свідків, та про наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_2 щодо задоволення даного клопотання заперечили, покликаючись на те, що запобіжний захід не відповідає меті і підставам його застосування. Вважають, що відсутні достатні та належні докази вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а досудове розслідування по справі закінчено. Стверджують про відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України, а відтак просять змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_3 щодо клопотання прокурора заперечили, у задоволенні такого просить відмовити, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, підтримали у повному обсязі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.3 даної статті незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4, який неодружений, не працює, раніше судимий, востаннє – 30.11.2015 Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.186 КК України до штрафу в розмірі 1360 грн.; ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.05.2016 вказане покарання замінено на 80 годин громадських робіт, покарання невібуте, його вік, стан здоров`я, те, що підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, обставини, які суд враховував при обранні запобіжного заходу та в подальшому його продовження, не змінилися, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому слід продовжити такому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суд не приймає покликання захисника на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки наведені ним обставини були враховані під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в подальшому його продовження. Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, а відтак слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи зазначені вище ризики обвинуваченому слід визначити розмір застави, яка в повній мірі буде забезпечувати виконання ним визначених обов'язків, - у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88100 грн. Жодних підстав для зменшення розміру застави, яка була визначена ухвалою слідчого судді від 04 серпня 2017 року суд не вбачає. У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави суд зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади та покладає обов’язки, передбачені п.п.2, 3 ст.194 КПК України.

\

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити до 12 жовтня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88100 грн.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі зобов'язати ОСОБА_4 прибувати до Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, Львівської місцевої прокуратури №1 та суду за першою вимогою з покладенням наступних обов'язків:

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 жовтня 2018 року.

У разі невиконання даних обов’язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Б.Р. Мичка