Ухвала суду № 75859141, 14.08.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4522/17

пр.№ 1-кп/464/271/18

У Х В А Л А

14 серпня 2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Мички Б.Р

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

а також прокурора Майнича М.В.,

захисника ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження №464/4522/17 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

У провадженні суду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 23.06.2018 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 серпня 2018 року включно.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покликаючись на те, що такий обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які можуть безпосередньо перешкодити якісному проведенню судового розгляду вказаного кримінального провадження, зокрема обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, може переховуватися від суду, а також може незаконно впливати на потерпілого, свідків, та про наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_3 щодо задоволення даного клопотання заперечили, покликаючись на те, що відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, просять змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою. Окрім цього захисник ОСОБА_3 зазначила, що утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою суперечить положенням національного та міжнародного законодавства та порушує його права та законні інтереси.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_2 щодо клопотання прокурора заперечили, клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, підтримали у повному обсязі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.3 даної статті незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який без визначеного місця реєстрації, неодружений, має двох дітей: Данила та Ксенію, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інваліди І групи з дитинства), не працює, раніше судимий, востаннє – 09.04.2010 Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307, 70 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 19.01.2016 р. звільнений по відбуттю покарання, його вік, стан здоров`я, те, що підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, ухилятися від виконання процесуальних обов'язків під час судового розгляду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приймає до уваги складність справи, а саме кількість інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характер фактичних даних, що підлягають встановленню, кількість учасників справи (свідків), обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення судового розгляду. Суд не приймає покликання обвинуваченого та його захисника на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки наведені ними обставини були враховані під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в подальшому його продовження. Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, а відтак слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи зазначені вище ризики обвинуваченому слід визначити розмір застави, яка в повній мірі буде забезпечувати виконання ним визначених обов'язків, - у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави суд зобов'язує обвинуваченогоприбуватиза кожноювимогою до суду абодо іншоговизначеного органу державної влади та покладає обов’язки, передбачені п.п.2, 3 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжити до 12 жовтня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі зобов'язати ОСОБА_5 прибувати до Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, Львівської місцевої прокуратури №1 та суду за першою вимогою з покладенням наступних обов'язків:

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 жовтня 2018 року.

У разі невиконання даних обов’язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Б.Р. Мичка