Постанова № 75858864, 09.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Орлов І.В.

Доповідач -Кордюкова Н.І.

Справа № 428/4947/18

Провадження № 22ц/782/638/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року місто Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді -доповідача Орлова І.В., суддів: Авалян Н.М., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 червня 2018 року (суддя Кордюкова Ж.І., дата складання повного тексту рішення - 04 червня 2018 року) у справі № 428/4947/18 за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

05 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з позовом в якому просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43.004, 39 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що тривалий час він працював у ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот». 31 березня 2017 року ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі статті 38 Кодексу Законів про працю (КЗпП) України за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за віком. Порушуючи вимоги трудового законодавства, відповідач не провів з позивачем повного розрахунку при його звільненні, що змусило ОСОБА_2 звернутися за судовим захистом.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 червня 2018 року позов задоволено. З ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь ОСОБА_2 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2017 року по 04 травня 2018 року в розмірі 43.004, 39 гривень (сума визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до закону).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у позові.

За узагальненими доводами апеляційної інстанції місцевий суд не взяв до належної уваги Науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України від 28 листопада 2017 року, який повністю підтверджує відсутність вини відповідача у невиплаті всіх сум, що належали позивачу на час його звільнення з роботи. Відповідач вважав, що доведеність матеріалами справи форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є підставою для звільнення ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від встановленої статтею 117 КЗпП України відповідальності.

Відзив на апеляційну скаргу позивач суду не надав.

За правилами частини 13 статті 7, частини 1 статті 369 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України апеляційний розгляд здійснено у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, с уд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що затримка у виплаті належних позивачу сум сталася з вини ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот». Про відсутність своєї вини у не проведенні повного розрахунку з працівником у день його звільнення, відповідач не довів.

Апеляційний суд погоджується з правильністю такого висновку з огляду на таке.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_2 працював у ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» слюсарем- ремонтником у Цеху вимірювальних приладів та автоматики. Наказом голови правління товариства № 0117-КП від 31 березня 2017 року позивача звільнено з роботи на підставі статті 38 Кодексу законів про працю (КЗпП) України за власним бажанням ( а.с.6, 47).

У визначені статтею 116 КЗпП України строки, розрахунок з позивачем відповідач не провів. Безспірна сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 11.418,45 гривень, яка належала до виплати ОСОБА_2 на час його звільнення, станом на 20 квітня 2018 року залишалася невиплаченою (а.с.7).

28 листопада 2017 року за № 3800/2/21-10.2 Торгово-промисловою палатою України відповідачу був наданий Науково-правовий висновок згідно з яким, унеможливлення виконання Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» передбаченого частиною 1 статті 47, частиною 1 статті 83 і статтею 116 КЗпП України обов'язку щодо проведення розрахунок з кожним звільненим 31 червня 2017 року працівником, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: міста Сєвєродонецьк (в період з 25 травня 2014 року по 22 липня 2014 року), міста Первомайськ, міста Щастя (Луганськ) Луганської області, наслідками яких є зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська - 330 кВ, що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо (а. с. 20-34).

14 листопада 2014 року Державна інспекція з енергетичного нагляду надіслала відповідачу лист у якому зазначалося, що забезпечення ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» електричною потужністю в обсягах передбачених договором про постачання електричної енергії можливе лише після повного відновлення магістральних та локальних електричних мереж у Луганській області та припинення бойових дій та терористичних актів (а. с. 36) .

18 січня 2016 року був складений Акт № 02/23/0-02-003 здійснення заходу з державного енергетичного нагляду. Текст зазначеного Акту містить інформацію про те, що на момент інспектування фактична схема зовнішнього електропостачання ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не відповідає вимогам 1-ї категорії по надійності електропостачання струмоприймачів, так як роботі знаходиться тільки лінія 220 кВ (а.с.37-38).

07 березня 2017 року за результатами проведення моніторингу схеми електропостачання Цеху 1-А ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» було складено довідку № 02/23-02-005 (а. с.39-40).

05 жовтня 2015 року голова правління ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» звертався з листами до міністрів енергетики та економічного розвитку України з питань забезпечення підприємства необхідною електричною потужністю (а.с.41,42).

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, в ласник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 617 Цивільного кодексу (ЦК) України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Відповідно до абзацу третього частини 3 статті 14 Закону України № 671/97- вр «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі ЗУ № 671/97-вр), Торгово-промислова палата (далі ТПП) України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 14-1 ЗУ № 671/97-вр, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до статті 10 Закону України № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Апеляційний суд погоджується з правильністю висновку місцевого суду про те, що Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України від 28 листопада 2017 року за № 3800/2/21-10.2, не є належним засобом доказування, який безумовно підтверджує настання для ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо виконання передбачених законодавством України про працю обов'язків роботодавця при звільненні працівників.

Обставини, що мають значення для справи, суд першої інстанції з'ясував у повному обсязі. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за несвоєчасне та неповне проведення розрахунку з працівником при його звільненні.

Про те, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» проявляло дієву стурбованість з приводу виконання встановленого статтею 47 КЗпП України обов'язку щодо проведення розрахунку з ОСОБА_2 при звільненні, тобто обставини відсутності вини за статтею 117 КЗпП України, відповідач не довів, надані ним письмові документи, посилання на постанови Верховного суду України, протилежне не стверджують.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 374, статтею 375, статтями 381,382, 384, пунктом 2 частини 3 статті 389, статтями 390-391 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 червня 2018 року залишити без змін, а скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 09 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач: І.В. Орлов

Судді: Н.М. Авалян

Ю.П. Лозко