Вирок № 75858689, 30.07.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2714/18

н.п. 1-кп/415/504/18

ВИРОК

Іменем України

30 липня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 06.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240000572,

номер кримінального провадження, внесеного 03.04.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240000807

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно – технічною освітою, неодруженого, не працюючого, відповідно до положень ст. 89 КК України не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України, -

за участю:

прокурора Беднарський А.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

24.11.2017 приблизно о 14 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, розпивав спиртні напої разом з останнім. Під час вживання спиртних напоїв, у обвинуваченого ОСОБА_1, виник злочинний умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна. З цією метою обвинувачений ОСОБА_1, побачивши що потерпілий ОСОБА_2 заснув, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, розуміючи, що у цей час за його протиправними діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно, шляхом вільного доступу, відкрив скляні дверцята серванту та викрав мобільний телефон марки «Samsung», моделі «GT - І9070НКАRTL», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/476-77е від 30 березня 2018 року, становить 866 гривень 67 копійок, після чого поклав його у карман своєї куртки. Доводячи свій злочинний намір до кінця, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення обвинувачений ОСОБА_1, взявши зазначений мобільний телефон, який належить потерпілому ОСОБА_2, залишив вищевказану квартиру, тим самим привласнив вказане майно собі. У подальшому останнім розпорядився як власним на свій розсуд. Своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1, заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 866 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185 КК України.

21.03.2018 у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, розпивав спиртні напої разом з потерпілим ОСОБА_3. Під час вживання спиртних напоїв, у обвинуваченого ОСОБА_1, виник злочинний умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна. З цією метою обвинувачений ОСОБА_1, побачивши, що потерпілий ОСОБА_3, пішовши до іншої кімнати заснув, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, і розуміючи, що в цей час за його протиправними діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно, шляхом вільного доступу, з кухонного стола повторно викрав мобільний телефон марки «Microsoft Mobil» моделі RМ - 1110 («Nokia» модель 215), вартість якого згідно висновку експерта № 19/113/9/741-117е від 23.05.2018 складає 309 гривень, після чого поклав його у карман своїх штанів. Доводячи свій злочинний намір до кінця, переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення обвинувачений ОСОБА_1, взявши зазначений мобільний телефон, який належить потерпілому ОСОБА_3, залишив вищевказану квартиру, тим самим привласнив вказане майно собі. У подальшому останнім розпорядився як власним на свій розсуд. Своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1, заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 309 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно шляхом вільного доступу таємно викрадав телефони. Мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 користувався самостійно, проте не довго, оскільки останній розрядився, а мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 здав у ломбард. На теперішній час, шкода потерпілим відшкодована у повному обсязі, шляхом повернення мобільних телефонів. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, в яких просили судове засідання провести без їх участі. Мобільні телефони їм повернуті. Покарання просили призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки) доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст.185 КК України.

Також суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно та кваліфікує його дії за ч. 2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який має постійне місце проживання, неодружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відповідно до положень ст.89 КК України не судимий, не працює;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

У якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який раніше не судимий, вчинив умисні корисливі злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ч.ч.1, 2 ст.185 КК України.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більше одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який у судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним злочинів, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими не пред'явлений, що не позбавляє права останніх, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 1001 (одна тисяча одна) гривня 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 185КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, процесуальні витрати у розмірі 1001 (одна тисяча одна) гривня 00 копійок у дохід держави (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300), у зв'язку з проведенням:

- товарознавчої експертизи від 30.03.2018 за №19/113/9/476-77е, вартістю 429 (чотирьохста двадцяти дев'яти) гривень 00 копійок;

- товарознавчої експертизи від 23.05.2018 за №19/113/9/741-117е, вартістю 572 (п'ятиста сімдесяти двох) гривень 00 копійок.

Речові докази, відповідно до постанови слідчих СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 29 травня 2018 року та від 06 квітня 2018 року:

- мобільний телефон марки «Samsung», моделі «GT - І9070НКАRTL», який згідно розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 - повернути потерпілому ОСОБА_2;

- мобільний телефон марки «Microsoft Mobil» моделі RМ - 1110 («Nokia» модель 215), який згідно розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_3 - повернути потерпілому ОСОБА_3;

- договір про надання ломбардом фінансового кредиту, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко