Рішення № 75855774, 24.07.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/2588/17

Провадження № 2/311/33/2018

24.07.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого – судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі Осінцевій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 територіальної громади в особі ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 територіальної громади в особі ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 17 січня 2013 року помер її батько ОСОБА_4. На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та мешкав один за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЗП № 020237 від 12.12.2002 року. За життя померлий не залишив заповіту. Вона є єдиним спадкоємцем першої черги, тому вона звернулася до Другої донецької державної нотаріальної контори, де нотаріусом було роз’яснено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідна документація на земельну ділянку та її кадастровий номер. У зв’язку з тривалістю виготовлення технічної документації та отримання кадастрового номеру на земельну ділянку вона не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину до початку антитерористичної операції у Донецькій області. Після повторного звернення до Другої донецької нотаріальної контори було отримано лист, яким роз’яснено, що державного нотаріуса було звільнено, а архів нотаріальних документів залишився в м.Донецьку, доступ до якого відсутній. Тому видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 неможливо. У зв?язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий № 2320981100:04:001:0007, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 17 січня 2013 року.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 20 лютого 2018 року залучено до участі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с.74).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повісток (а.с.82,96,100,119,129), проте на адрес суду надано заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.27,72).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду надано заяву, в якій просять розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують, проти їх задоволення не заперечують (а.с.26,81, 97,103).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування) відповідачки (а.с.79,93,101,116,130), що підтверджується поштовими конвертами з рекомендованими повідомленнями, які повернулися до суду «по іншим причинам» та відміткою «за зазначеною адресою не проживає», також належне сповіщення співвідповідачки здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик ОСОБА_3 до суду (а.с.86,111,122,134), відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України. Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, відзиву на позову заяву не надано.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини у даній цивільній справі, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 17 січня 2013 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку від 17.01.2013 року, за актовим записом № 72, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.6).

Той факт, що померлий ОСОБА_4 є батьком позивачки ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про її народження, яке видане Гюнівською сільською радою Кам?янсько-Дніпровського району Запорізької області 17.12.1966 року, за актовим записом № 20, де в графі “батько” записаний «Крамченко Олексій Трохимович» та копія якого міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про одруження, виданого ОСОБА_2 сільською радою Василівського району Запорізької області 18.12.1996 року, актовий запис № 34, ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6, та після укладення шлюбу змінила прізвище на «Боровик», копія якого є в матеріалах справи (а.с.8).

ОСОБА_7 копії довідки за № б/н від 06.06.2013 року, виданої Керуючою компанією Петровського району міста Донецьк вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 був зареєстрований ОСОБА_4, який мешкав за даною адресою і по день його смерті - 17.01.2013 року (а.с.9).

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 020237, виданого 12.12.2002 року на підставі розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області за № 453 від 09.08.2002 року на ім’я ОСОБА_8 вбачається, що останній є власником земельної ділянки площею 2,00 Га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, цільовим призначенням якої є: ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

ОСОБА_7 з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2300419492013, який сформовано 26.09.2013 року відділом Держземагенства у Василівському районі Запорізької області, земельна ділянка кадастровий номер: 2320981100:04:001:0007, має площу 2,0000 га., розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області та відноситься до земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, та надана рішенням органу виконавчої влади – на підставі розпорядження Василівської районної держаної адміністрації Запорізької області від 09.08.2002 року за № 453. У вказаному ОСОБА_7 з Державного земельного кадастру у відомостях щодо власника вказано – ОСОБА_8фимович, що також підтверджується додатком № 1 до розпорядження Голови Василівської районної держаної адміністрації Запорізької області від 09.08.2002 року за № 453, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.10, 13-17, 46-48).

Проте, будь-яких належних документів, які підтверджують належність вищевказаної земельної ділянки саме батьку позивачки ОСОБА_4, який помер 17.01.2013 року, а також судових рішень, які набрали законної сили та якими встановлено юридичний факт стосовно виявлених розбіжностей у написанні по-батькові вказаних осіб, позивачкою суду не надано та в ході судового розгляду справи в суді не доведено.

Як вбачається з ОСОБА_7 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 0514 від 10.09.2018, виготовленого Відділом Держземаганства у Василівському районі Запорізької області, в артість земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0000 га кадастровий номер 2320981100:04:001:0007, що розташована за адресою: Запорізька область Василівський район ОСОБА_2 сільська рада станом на 2013 рік складає 51370,73 гривень, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 18).

За інформацією, наданою відділом у Василівському районі ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05.12.2017 року, вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 Га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради ВАТ «Родіна» (за межами населеного пункту), з урахуванням індексу інфляції, станом на 2017 рік, складає 76991 (сімдесят шість тисяч дев”ятсот дев”яносто одну) гривню 88 копійок. Також повідомлено, що у відділі відсутня технічна документація, на підставі якої здійснено державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки 26.09.2013 року (а.с.44).

Відповідно до повідомлення в.о. ОСОБА_9 територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_10 за вих.№Б-363-1515 від 02.08.2017 року було відмовлено ОСОБА_1, позивачу по справі, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за спадковою справою № 398/2013, заведеної Другою донецькою державною нотаріальною конторою після померлого ОСОБА_4, оскільки архів нотаріальних документів Другої донецької державної нотаріальної контори залишився в м.Донецьк, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року за № 1085-р (в редакції № 1276-р від 02.12.2015 року) та доступ до якого на теперішній час відсутній. Та позивачу рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про встановлення права власності на спадкове майно в порядку спадкування (а.с.19).

Як вбачається з відповіді на запит суду, наданої Відділом Держгеокадастру у Запорізькій області № 0-8-0.223-2462/102-17 від 05.12.2017 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, що належала ОСОБА_4, з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 2017 рік, складає 76991,88 гривень (а.с. 44).

Як вбачається з відповіді на запит Василівського районного суду Запорізької області, наданої завідуючою Другою донецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_11 за вих.№ 452/01-09 від 26.10.2017 року, за даними Спадкового реєстру № 49608856 від 26.10.2017 року, після смерті ОСОБА_4, який помер 17.01.2013 року, Другою донецькою державною нотаріальною конторою 09.07.2013 року заведена спадкова справа № 298/2013, Свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Хто звертався із заявою про прийняття спадщини виявити неможливо,так як спадкова справа знаходиться в зоні АТО та до неї немає доступу (а.с.33).

Відповідно до Інформаційної довідки № 49608856 від 26.10.2017 року, виданої Другою донецькою державною нотаріальною конторою, 09.07.2013 року заведена спадкова справа № 298/2013 після смерті 17.01.2013 року ОСОБА_4, яка на теперішній час є чинною (а.с.35).

Відповідно до Інформаційної довідки № 50476072 від 04.01.2018 року, виданої Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області, 09.07.2013 року заведена спадкова справа № 298/2013 після смерті 17.01.2013 року ОСОБА_4, та яка на теперішній час є чинною (а.с.63).

ОСОБА_7 Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) № 49608848 від 26.10.2017 року, сформованої Другою донецькою державною нотаріальною конторою вбачається, що ОСОБА_4 при житті був складений заповіт, який посвідчений 16.06.2004 року ОСОБА_2 сільською радою Василівського району Запорізької області та зареєстровано в реєстрі № 107 та який є чинним (а.с.34,64).

ОСОБА_9 територіального управління юстиції у Донецькій області за № 4-5-1045 від 15.12.2017 року зазначено, що на виконання наказу ОСОБА_9 управління юстиції у Донецькій області від 18.11.2014 року № 69/2 «Про переміщення ОСОБА_9 територіальних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, державних нотаріальних контор» Друга донецька державна нотаріальна контора була перереєстрована за адресою: Донецька область м.Селидове вул.Маяковського, буд.39. На теперішній час у Другій донецькій державній нотаріальній конторі працює завідуюча ОСОБА_11 Також повідомлено суд, що усі документи залишені на тимчасово неконтрольованій території в приміщенні, яке займала Друга донецька державна нотаріальна контора в м.Донецьку та вивезти їх немає можливості через загрозу життю працівників державної нотаріальної контори та безпеки схоронності документів. Крім того, зазначено, що на їх запит було отримано Першої краматорською державною нотаріальною конторою інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність заповіту та виданих свідоцтв про право на спадщину після померлого 17.01.2013 року ОСОБА_4 та з отриманої ними відповіді за вих.№ 4514/01-16 вбачається, що свідоцтва по вказаній спадковій справі не видавалися ,але від імені ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 за реєстровим № 107 від 16.06.2004 року було посвідчено заповіт ОСОБА_2 сільською радою Василівського району Запорізької області та надати більш повну інформацію за вищевказаною спадковою справою на теперішній час не представляється можливим у зв?язку з відсутністю доступу до документів (а.с.55-56).

18.12.2017 року судом здійснено запит до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про направлення на адресу Василівського районного суду копії заповіту, складеного при житті ОСОБА_4, який посвідчений 16.06.2004 року (а.с.54).

04.01.2018 року на адресу суду від ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області надійшла завірена копія заповіту, складеного при житті ОСОБА_4, який мешкав по вул.Нова, 78/3 в селі Балки Василівського району Запорізької області та відповідно до якого ОСОБА_4 все належне йому майно, у тому числі 1/2 частину квартири в АДРЕСА_3 і взагалі все, що буде йому належати на день його смерті і на що він матиме право, заповів - ОСОБА_3. Даний заповіт посвідчений секретарем Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_13 о 10-45 год. 16.06.2004 року у приміщенні ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, зареєстрований в реєстрі за № 107 та на теперішній час не скасоваий, не змінений та є чинним (а.с.60).

Про те, що даний заповіт не змінювався, не скасовувався та є чинним, свідчать відомості з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори), сформованої Другою донецькою державною нотаріальною конторою від 26.10.2017 року за довідкою № 49608848 (а.с.34,64).

ОСОБА_7 відповіді Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області за вих..№ 623/01-16 від 07.11.2017 року, Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області спадкова справа після смерті 17.01.2013 року ОСОБА_4 не заводилася, до Василівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.37).

Як вбачається з відповіді на запит суду, наданої ОСОБА_2 сільською радою Василівського району Запорізької області за вих..№ 654 від 21.06.2018 року, земельна ділянка, площею 2,00 га, кадастровий номер 2320981100:04:001:0007, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області в період з 2012-2017 рік оброблялась ФОП «Малецький», з 2018 року обробляється ФОП «Сохань». Земельний податок за вищевказану ділянку до місяцевого бюджету ОСОБА_2 сільської ради в період з 2013-2017 рік не сплачувався. Також повідомлено, що ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 не зверталися до сільської ради з питанням про вступ у спадок у вигляді вищезазначеної ділянки. ОСОБА_7 відомостями з журналу реєстрації місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а з 18.04.2012 оку ОСОБА_3 знято з місця реєстрації у зв’язку з переїздом до міста Донецьк (а.с.120).

ОСОБА_9 територіального управління юстиції у Донецькій області за № 4-5-815 від 09.07.2018 року на запит суду повторно зазначено, що відповідно до наказу ОСОБА_9 управління юстиції у Донецькій області від 18.11.2014 року № 69/2 «Про переміщення ОСОБА_9 територіальних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, державних нотаріальних контор» Друга донецька державна нотаріальна контора була перереєстрована за адресою: Донецька область м. Селидове вул. суду, наданої Відділом Держгеокадастру у Запорізькій області № 0-8-0.223-2462/102-17 від 05.12.2017 року, нормативно Маяковського буд.39, але фактично не перемістилась. Архів нотаріальних документів Другої донецької державної нотаріальної контори залишився у м.Донецьку, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» та доступ до архіву Другої донецької державної нотаріальної контори на теперішній час відсутній, у зв’язку з чим надати світлокопію спадкової справи, заведеної та зареєстрованої в спадковому реєстрі за № 54702096 Другою донецькою державною нотаріальною конторою після смерті 17.01.2013 року ОСОБА_4 на теперішній час не представляється можливим (а.с.131-132).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, крім цього ст.16 ЦК України зазначає, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_7 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

ОСОБА_7 з пункту 3 глави 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Як вбачається з узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого Спеціалізованого Суду України від 16.05.2013 року, вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам слід враховувати наступне. Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування». За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Однак, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це є підставою для відмови у позові. Вказана відмова нотаріуса повинна бути виражена у письмовому вигляді у формі постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Суд зазначає, що постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину позивачем ОСОБА_1 суду не надано.

ОСОБА_7 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.1221 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст. 1223 ЦК України).

ОСОБА_7 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_7 із ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Також поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» не є тотожними, адже законодавець розмежовує ці поняття та пов’язує з виникненням зазначених майнових прав різні наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте, доказів про те, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.

Однак, суд зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини, виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Разом із тим, необхідно розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, спадкові права є майновим об’єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Набуття права власності в порядку спадкування регулюється окремими нормами.

ОСОБА_7 з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а справи судом розглядаються у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 територіальної громади в особі ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_14, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, слід відмовити.

За вищенаведених обставин, ретельно оцінивши всі надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні, так як позивачем заявлені позовні вимоги в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами, в порушення вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, не доведено, та суду не надано та в судовому засіданні не доведено, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті ОСОБА_4, який помер 17.01.2013 року, має право на прийняття спадщини за законом, при наявності на теперішній час, як встановлено судом, спадкоємця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 за заповітом, який на теперішній час не змінений не скасований та є чинним та яка фактично прийняла спадщину, проживаючи на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем у м.Донецьк вул.Таймирівська,41/6, та яка від спадщини за заповітом у встановлений законом строк не відмовилася.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд також відмовляє позивачу ОСОБА_1 у відшкодуванні понесених ним судових витрат у вигляді судового збору, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.15,16,328,392,1218,1296,1297 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 13, ст.ст.15, 16, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована та мешкає за адресою: вул.Дніпровська буд.15 смт.Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 територіальної громади в особі ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області (місце знаходження: вул. Каховська буд.26 с.Балки Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 04351819), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_15