Рішення № 75855664, 07.08.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1895/18

Провадження № 2/309/1329/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М. М.

при секретарі Попадинець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до Золотарівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Золотарівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18 грудня 2017 року помер чоловік позивачки ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю, гаражу за адресою с. Золотарьово, вул. Діброва, 107«А» Хустського району Закарпатської області.

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, яким заповів все своє майно позивачці ОСОБА_1 Заповіт посвідчений секретарем виконкому Золотарівської сільської ради 04 грудня 2017 року та зареєстрований у реєстрі за № 37.

До дня смерті ОСОБА_2 належав житловий будинок, що розташований в с. Золотарьово, вул. Діброва, 107 «а» Хустського району, який був побудований на земельній ділянці, наданій ОСОБА_2 рішенням 13 сесії Золотарівської сільської ради 22 скликання від 29.12.1997 року.

На день смерті свого чоловіка позивачка проживала спільно із ним, вступила у фактичне володіння та управління будинком, користуєся ним та присадибною земельною ділянкою по теперішній час.

19 червня 2018 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_3 для оформлення спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальний дій, оскільки ОСОБА_2 за життя належним чином не оформив право власності на даний будинок.

В позові позивачка зазначила, що на даний час вирішити питання про визнання права власності спадкове майно інакше як в судовому порядку у неї немає можливості, так як без правовстановлюючого документа на будинок неможливо отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася. На адресу суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_4 про розгляд справи у її відсутності та відсутності ОСОБА_1, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач – представник Золотарівської сільської ради в судове засідання не з’явився. Від Золотарівського сільського голови ОСОБА_5 до суду надійшов лист про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.ст.1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Звернення позивачки до суду з вимогою визнання права власності на спадкове майно зумовлене порушенням її права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в її користь.

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно звертається увага на зміну редакції ч. 4 ст. 331 і ч. 4 ст. 334 ЦК та інших норм цивільного законодавства і застосовується редакція закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, оскільки до компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Країні (УРСР) із 1979 року, в яких при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку, тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи наведене, а також те, що в судовому засіданні не встановлено даних, які б заперечували факт права власності у померлого ОСОБА_2 на спадкове майно, а також не встановлено інших осіб які б мали право на спадкове майно або які б претендували на це право, окрім ОСОБА_1, суд приходить до переконання про достатність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, розташований за адресою с. Золотарьово, вул. Діброва, 107«А» Хустського району Закарпатської області після смерті ОСОБА_2, який помер 18 грудня 2017 року.

У зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 523 грн. ( 1047 грн. х 50%).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 142, 206, 247, 258-268 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1217, 1299 ЦК України, с у д –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, мешканкою с. Золотарьово, вул. Діброва, 107«А» Хустського району, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою с. Золотарьово, вул. Діброва, 107«А» Хустського району Закарпатської області, після смерті ОСОБА_2, який помер 18 грудня 2017 року.

Дане рішення є підставою для реєстрації права власності на житловий будинок в с. Золотарьово, вул. Діброва, 107«А» Хустського району Закарпатської області.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в розмірі 523 (п’ятсот двадцять три) гривні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: ОСОБА_6

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_6