Рішення № 75855006, 13.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/5078/18

Провадження № 2/243/1943/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 серпня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся представник Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що КП «Сервіскомуненерго» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та надає житлово-комунальні послуги, зокрема в квартирі НОМЕР_2 вказаного будинку. У вищевказаній квартирі проживає відповідач ОСОБА_1 та має особовий рахунок № НОМЕР_3. У зв'язку із неналежним виконанням обов'язку по сплаті спожитих житлово-комунальних послуг, за вказаним особовим рахунком станом на 01 квітня 2018 року утворилась заборгованість у сумі 9 484,91 гривень.

Оскільки у відповідача утворилась вказана заборгованість, відповідно до ст. 625 ЦК України, були нараховані наступні суми: індекс інфляції у сумі 7 008,66 гривень та три проценти річних у сумі 943,73 гривень.

Отже, загальний розмір заборгованості складає: суму основного боргу + загальний розмір інфляційних нарахувань + 3% річних = 17 437,30 гривень.

На підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по оплаті наданих житлово-комунальних послуг у розмірі 9 484,91 гривень, індекс інфляції у сумі 7 008,66 гривень, три проценти річних у сумі 943,73 гривень та судові витрати у сумі 1 762 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 09 січня 2018 року до судового засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні (а.с.21).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовою кореспонденцією в матеріалах справи,

але до судового засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи у свою відсутність не надала (а.с.15,21).

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08 червня 2018 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, але в судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідач протягом періоду з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2018 року не сплачувала кошти за отримані житлово-комунальні послуги, заборгованість по сплаті за надані послуги стосовно квартири АДРЕСА_1 у якій відповідач зареєстрована, за вказаний вище період склала 9 484,91 гривень (а.с.5-7).

З довідки про склад родини № 04/520 від 27 квітня 2018 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1, зареєстрована відповідач ОСОБА_1 ( а.с.4).

15 травня 2018 року позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу та ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької обалсті від 18 травня 2018 року було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу оскільки з заяви та поданих документів вбачався спір про право (а.с.10).

У відповідності до вимог ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов'язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Отже, судом встановлено, що позивачем надавались ОСОБА_1 житлово-комунальні послуги (з утримання будинків та прибудинкових територій,

централізованого постачання холодної води, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів) на підставі відкритого особового рахунку, відповідачем використовувались дані послуги для задоволення власних потреб, проте порушувались умови оплати наданих послуг, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_3 утворилася заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з не виконанням обов'язків щодо сплати спожитих послуг, боржнику нараховані за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2018 року індекс інфляції у сумі 7 008,66 гривень та 3% річних у сумі 943,73 гривень.

У відповідність до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких підстав, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрати від інфляційних процесів та 3 % річних також підлягають задоволенню.

Щодо порушення при зверненні до суду із даним позовом строку позовної давності суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Заборгованість відповідача утворилась за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2018 року у сумі 9 484,91 гривень. Представник позивача вказує про те, що відповідач систематично, але не в повному обсязі сплачував рахунки за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається знову (ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Верховний суд України постановою від 18 травня 2016 року № 6-474цс16 зробив висновок щодо застосування позовної давності, а саме без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони.

В ході судового розгляду відповідач до судових засідань не з'явилась та заяви про застосування позовної давності до суду не надала. Отже, якщо сторони не зверталися із заявою про сплив позовної давності, суд за власною ініціативою не може застосувати позовну давність.

На підставі вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Отже, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору в розмірі 1 762 гривень також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов'янської ТЕС, буд. 22) на р/р 26009962489022 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ОКПО 36209174, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилась за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2018 року у сумі 9 484 гривень 91 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь на користь комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов'янської ТЕС, буд. 22) на р/р 26009962489022 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ОКПО 36209174, втрати від інфляційних процесів в розмірі 7 008 гривень 66 копійки та 3 % річних в сумі 943 гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь на користь на користь комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов'янської ТЕС, буд. 22) на р/р 26009962489022 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ОКПО 36209174, витрати на оплату судового збору в розмірі 1 762 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду В.І.Старовецький