
УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/7323/18 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.
Категорія в порядку КПК України Доповідач Кіянова С. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого Кіянової С.В.,
суддів: Широкопояса Ю.В., Слісарчука Я.А.,
з участю: секретаря Гончарука С.С.,
прокурора Капала Р.І., Сича Ю.М.,
захисника Невмержицької Т.О.,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника Невмержицької Т.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 30 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції Коломієць А.А. та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 26.04.2011 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 11.02.2016 року притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 263 ч. 1, ст. 309 ч. 2 КК України, 31.05.2018 обвинувальний акт направлено до суду, -
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 15 години 25 хвилин 26.09.2018 року та визначено заставу у розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі захисник Невмержицька Т.О. просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Зазначає, що слідчий суддя належним чином не дослідив матеріали провадження та не врахував, що слідчим у клопотанні не було доведено обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також існування жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України. Вказує, що ОСОБА_2 не було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, оскільки в повідомленні про підозру, яке наявне в матеріалах провадження зазначено, що про підозру повідомлено ОСОБА_4, тобто іншу особу. Крім того, зазначає, що затримання підозрюваного в порушення вимог КПК України було проведено без участі захисника. Стверджує, що слідчий суддя в достатній мірі не врахував, що ОСОБА_2 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання та працює ПП, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків. Посилається на те, що підозрюваний перебуває на обліку в КЗ «Нікопольська ЦРЛ» Дніпропетровської обласної ради з діагнозом: Z-21 (ВІЛ - інфекція 1 клінічна стадія) та потребує постійного прийому препаратів антиретровірусної терапії, а тому перебування під вартою призведе до погіршення стану його здоров'я.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СУ ГУНП в Житомирській області Коломієць A.A., звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060000000188 від 28.07.2018р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством день, час та місці ОСОБА_2, в порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998р. та «Положення про дозвільну систему», затверджену постановою КМУ № 576 від 12.10.1992р., без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнепальну зброю - пістолет марки «Макарова», НОМЕР_2 калібру 9 мм, бойові припаси до вогнепальної зброї калібру 9 мм, яку незаконно зберігав та перевозив територією України до вилучення у період часу з 11 год. 06 хв. по 14 год. 20 хв. 28.07.2018 року в ході огляду автомобіля марки «Тайота Кемрі», номерний знак НОМЕР_1, розташованого на відстані 1200 м від кафе «Тополя», що в с. Майстрів Новоград-Волинського району Житомирської області.
28 липня 2018 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
В клопотання старший слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважає, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання вказаним ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідача, доводи захисника Невмержицької Т.А. та підозрюваного ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею в повній мірі дотримано вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 7 років позбавлення волі. Зокрема, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними та перевіреними судом доказами: протоколом огляду місця події від 28.07.2018 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_2 від 28.07.2018 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 28.07.2018 року, які підтвердили, що були присутні при вилученні працівниками поліції з автомобіля «Тайота Кемрі», номерний знак НОМЕР_1, пістолету з глушником та набоями і грошей у великий сумі. Вказані свідки заявили, що ніхто підкинути зазначили речи не міг, оскільки вони були присутні весь час під час проведення слідчої дії; протоколами огляду предметів від 28.07.2018 року та 29.07.2018 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2018 року.
Також, судом враховано особу підозрюваного ОСОБА_2, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 309 КК України на території Дніпропетровської області. 31.05.2018 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням його у вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України було направлено до суду. Але, ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим був оголошений у державний розшук, та лише 24.05.2018 року затриманий працівниками поліції, а 31.05.2018 кримінальне провадження направлено з обвинувальним актом до суду (на даний час судовий розгляд не відбувся). На даний час не зробив для себе належних висновків, та продовжував вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, а тому існує велика імовірність того, що він може вчинити нові злочини та ухилятися від досудового слідства і суду.
Крім того, судом враховано, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено обставини придбання та походження вилученої у ОСОБА_2 зброї та боєприпасів, а тому існує ризик знищення, приховування підозрюваним такої зброї, яка має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вказані обставини підтвердив прокурор і при апеляційному розгляді даного клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 та даних про особу останнього, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Отже, посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що слідчим у клопотанні не було доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також існування жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України, є безпідставним.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та затримання останнього було проведено без участі захисника, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Так, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.07.2018 року (а.п.22-23), ОСОБА_2 було затримано із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст.223, ст.263 КК України в присутності двох понятих, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які підписали вказаний протокол. Про затримання ОСОБА_2 в телефоному режимі слідчій негайно повідомив Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області відповідно до вимог ст.213 КПК України. 28.07.2018 року о 16 год. 03 хв. було видано доручення адвокату ОСОБА_13 для надання захисту особі, яка затримана (а.п.24).
Крім того, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів провадження (а.п. 54), 28.07.2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. При цьому клопотання про участь захисника у вказаній процесуальній дії він не заявляв, а відповідно до вимог ст.278 КПК України закон не вимагає присутності захисника при повідомленні про підозру.
Посилання захисника Невмержицької Т.О. на те, що ОСОБА_2 не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, оскільки у долученому до клопотання повідомленні про підозру зазначено ОСОБА_4, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом процесуальної дії - повідомлення про підозру ОСОБА_2, згідно якої саме ОСОБА_2 оголошено вголос повідомлення про підозру (а.п.32-33, 54).
Враховуючи вищенаведене та доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України.
Доводи захисника про те, що до підозрюваного ОСОБА_2 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, оскільки останній має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, перебуває на обліку в КЗ «Нікопольська ЦРЛ» Дніпропетровської обласної ради з діагнозом: Z-21 (ВІЛ - інфекція 1 клінічна стадія) та потребує постійного прийому препаратів антиретровірусної терапії, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані обставини не спростовують того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків чи вчинити інші кримінальні правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги захисника також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Отже, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновок суду про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтований та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника Невмержицької Т.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 30 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції Коломієць А.А. та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 15 години 25 хвилин 26.09.2018 року та визначено заставу у розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 75854094, Апеляційний суд Житомирської області було прийнято 13.08.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/7323/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: