Постанова № 75853524, 08.02.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7732/17

2-а/296/85/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2017 року до Корольовського районного суду м. Житомира звернувся із вказаним позовом ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначенні йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення (травми, контузії або каліцтва) отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому зазначену грошову допомогу.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2017 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 і призначене судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 13.05.1981 по 06.07.1982 він, проходивши військову службу в Збройних Силах, перебував у Республіці Афганістан і приймав участь у бойових діях. Після звільнення з військової служби, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я він пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією. Рішенням Центральної військово-лікарської комісії від 21.01.2016 № 220 було встановлено, що його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. З 21.03.2016 йому довічно було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Позивач звернувся із відповідною заявою до Міністерства оборони України через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат і Житомирський обласний військовий комісаріат для виплати одноразової грошової допомоги, згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з цим, 12.08.2016 Міністерством оборони України було вирішено повернути документи позивача на доопрацювання до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату з посиланнями на те, що в поданих позивачем документах відсутні документи, які свідчать про причини та обставини його поранення (контузії, травми або каліцтва).

Після чого, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав і постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 07.02.2017, що набрало законної сили, Житомирський обласний військовий комісаріат був зобов'язаний повторно направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги з доданими документами, відповідно до п.13 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Проте, п.8 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних зі призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини його поранення.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідачів позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Від Міністерства оборони України до суду відзив на позовну заяву не надходив.

З 15.12.2017 КАС України у редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017, підпунктом 10 п.1 Розділу VII Перехідні положення, передбачено, що справи у судах першої інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу у збройних силах СРСР і в період з 13.05.1981 по 06.07.1982 приймав участь в бойових діях в складі діючої армії під час виконання інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан, що підтверджується копією довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату № 328 від 13.06.2017, яка видана на підставі картки ветерана війни (а. с. 5).

Згідно копії Висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи за № 103/ж від 19.01.2016, лікарем судово-медичним експертом у позивача було виявлені лінійні рубці (два) в тім'яній ділянці по середній лінії довжиною 2,3 см. І 1,3 см. білого кольору, м'які, малорухомі; подібних властивостей рубець подовженої форми розмірами 0,8х0,3 см. розташований в лівій дельтоподібній ділянці та встановлено, що описані рубці наслідком загоєння ран, що могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1982 році (а. с. 10).

Відповідно Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 514308 від 19.04.2016, ОСОБА_1 з 21.03.2016 довічно було встановлено 2 групу інвалідності з внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

З Витягу з протоколу № 220 від 21.01.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв вбачається, що вогнепальні, осколкові поранення голови, лівого плеча (контузія головного мозку - 1982), у старшого прапорщика у відставці ОСОБА_1, 1953 р. н., наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 103/Ж від 19.01.2016, у подальшому призвели до розвитку: стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючого, кризового перебігу з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, вегето-судинною дисфункцією, частими (1-2 рази на тиждень) судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гіпертензивні, вертебробазилярні), вираженим, вестибуло-атактичним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст, мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичного церебрального анахноїдиту з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, стійко вираженим цефалгічним синдромом. ГХ ІІ ст. ІХС. Дифузного кардіосклероуз. СН І ст, що підтверджується війського-обліковими та медичними документами, - поранення (контузії) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

13 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Міністерства оборони України через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат і Житомирський обласний військовий комісаріат для виплати йому одноразової грошової допомоги, згідно ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з цим, Житомирський обласний військовий комісаріат повернув позивача документи на доопрацювання до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату з посиланнями на те, що в поданих позивачем документах відсутні документи, які свідчать про причини та обставини його поранення (контузії, травми або каліцтва).

Після чого, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав і постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 07.02.2017, що набрало законної сили, Житомирський обласний військовий комісаріат був зобов'язаний повторно направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 виплату одноразової грошової допомоги з доданими документами, відповідно до п.13 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Проте, п.8 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних зі призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини його поранення.

Позивач, вважаючи такі дії з боку Міністерства оборони України протиправними, а своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності порушеним, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.41 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців».

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Відповідно до п.21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за відповідною формою.

За наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва) (п.21.21).

Розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати. Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців. (п.21.22).

З приводу тверджень відповідача щодо ненадання позивачем документу про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як підстави для відмови в направлені документів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу первинно встановлено інвалідність 2 групи з 21.03.2016 з причин поранення, контузії, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, про що позивачу видано довідку на підставі Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Зміст Витягу з протоколу № 220 від 21.01.2016 засідання Центральної військо-лікарської комісії Міністерства оборони України та висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи безперечно свідчить про те, що у позивача дійсно мало місце поранення, (контузія), яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби позивачем при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Зазначені документи не відкликані, не оспорювані та не скасовані.

ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ч.9 ст.16 і встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає, що до даних правовідносин слід застосувати Порядок № 975, враховуючи, що із заявою про виплату коштів позивач звернувся у червні 2017 року, 2 групу інвалідності отримав у березні 2016 року. Крім того, позивач зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги у нього виникло після встановлення інвалідності, відповідно до рішення МСЕК від 19.04.2016.

Отже, суд приходить до висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Відповідно до п.6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності 2 групи.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби закріплене у ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанові КМУ № 975.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах по справам № 21-446а14 від 18.11.2014 та №21-135а15 від 21.04.2015.

Згідно з п.11 Постанова КМУ № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

З огляду викладене, суд приходить до висновку, що вказаний перелік є вичерпним, та не передбачає надання будь яких інших документів. Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.

Враховуючи наявність всіх фактичних і правових підстав для призначення та виплати позивачу одноразової допомоги, та з метою усунення допущеного порушення його прав, яке полягає у фактичній відмові в призначенні та отриманні одноразової допомоги внаслідок тривалого та безпідставного не реагування на його звернення до суб'єкта прийняття рішень, в чому вбачається протиправна бездіяльність, на переконання суду, єдиним ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбаченої ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, дослідивши обставини справи, проаналізувавши зазначені правові норми, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні з 21.03.2016 ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.ст.16 - 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності 2 групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.ст.16-16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленого законом, з урахуванням висновків суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Cуддя О. П. Сингаївський