Ухвала суду № 75852958, 10.08.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16101/18

Провадження №1-кс/127/8217/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді Вишара І.Ю.,

при секретарі Федорової С.М.,

за участю скаржника ОСОБА_1

слідчого Бойка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Бойка В.О. від 11.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014020010002488 від 11.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться скарга ОСОБА_1, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Бойка В.О. від 11.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014020010002488 від 11.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Скарга мотивована тим, що з 18.10.2017 року скаржник є потерпілим у кримінальному провадженні № 12014020010002488 від 11.04.2014 року. Постановою слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області Бойка В.О. від 11.05.2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014020010002488 від 11.04.2014 року закрито в зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_1 вважає, що постанову слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області Бойка В.О. від 11.05.2018 року у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014020010002488 від 11.04.2014 року необхідно скасувати, що зумовило звернення до суду з вказаною скаргою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги та просив слідчого суддю скаргу задовольнити.

Слідчий Бойко В.О. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що постанова слідчого є обгрунтована та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12014020010002488 від 11.04.2014,прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

В судовому засіданні встановлено, що до Вінницького MB УМВС України у Вінницькій області 10.04.2014 із заявою звернувся ОСОБА_4, про те, що 26.03.2014 невідома особа злочинним шляхом намагалася заволодіти його земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, виставивши її на продаж в інтернеті.Відомості про дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог чинного законодавства внесено слідчим з відділення, розслідування злочинів по лінії карного розшуку ( СВ Вінницького MB УМВС України у Вінницькій області Мельником С.А. до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2014 за №12014020010002488, попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК У країни.

Також вказаним слідчим відділом 16.04.2014 до ЄРДР за № 12014020010002620 внесені відомості за фактом використання за відомо підробленого документу для продажу зазначеної земельної ділянки.

Першим заступником прокурора м. Вінниці 05.06.2014 матеріали кримінальних проваджень № 12014020010002488 та № 12014020010002620 об'єднано в одне провадження під загальним реєстраційним, номером 12014020010002488.

В ході досудового розслідування під час допиту заявник ОСОБА_1 повідомив, що приблизно 25.03.20.14 до нього зателефонував сусід ОСОБА_6 та сказав, що по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 ходять невідомі особи, які представились покупцем та ріелтором. Того ж дня ОСОБА_1 дізнавшись, що то за люди, зателефонував ріелтоpv на ім'я ОСОБА_7 та домовився з ним про зустріч. Перед зустріччю з ріелтором йому зателефонував невідомий хлопець на ім'я ОСОБА_5, котрий повідомив, що на його земельну ділянку підробили документи та намагаються її продати. Призустрічі ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 документи про які йшла мова у телефонній розмові напередодні. Згодом при зустрічі ОСОБА_9 пред'явив документи, які йому передали, та які він вважає підробленими ріелтору.

Також у телефонній розмові сусід повідомив, що на сайті «Дім Ріа» розміщено оголошення про продаж його земельної ділянки.

Крім того, в ході допиту заявник повідомив, що в 2006 році він зробив кадастровий план на земельну ділянку та до кінця документи не оформив. Свідоцтва про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у нього не має, проте у нього наявне свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Так, відповідно до рішення Вінницької міської ради народних депутатів від 10.05.1994 № 388, долученого до матеріалів кримінального провадження, згідно із ст.ст. 19.67 Земельного кодексу України, ОСОБА_10 (діду ОСОБА_9) надано в постійне користування земельну ділянку №442 площею 800 кв: м. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків за рахунок міськземфонду.

Відповідно до заповіту № НОМЕР_1 від 22.08.1986 p., який залишився після смерті ОСОБА_10, та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.01.2000 № НОМЕР_2, у спадок ОСОБА_11 (мати ОСОБА_1) отримала лише цілий жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_3.

У свою чергу, відповідно до заповіту № НОМЕР_3 від 14.09.2006 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 отримав у спадок після матері будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_3.

Про спірну земельну ділянку у жодному з свідоцтв не йдеться.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7, повідомив, що працює ріелтором в агентстві нерухомості «Благоустрій» протягом останніх трьох років. Так, до агентства звернувся його знайомий ОСОБА_13, з проханням продати земельну ділянку, яка заходиться в АДРЕСА_2, при цьому він надав оригінали правовстановлюючих документів на вказану ділянку. Після чого він почав займатись пошуком потенційних покупців, а саме розмістив оголошення на сайті в мережі інтернет.Через 3 дні до нього звернувся чоловік на ім'я ОСОБА_7, та заявив, що він є власником земельної ділянки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 повідомив, що 11.03.2014 його знайомий ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно в АДРЕСА_2 кадастровий № НОМЕР_4 площею 0.084 га. Після чого ОСОБА_3 за браком вільного часу, попросив ОСОБА_13 її продати, надавши повний пакет документів в оригіналі. В подальшому ОСОБА_13 звернувся до свого знайомого ріелтора. Приблизно через тиждень до нього зателефонував ріелтор та повідомив, що особа на ім'я ОСОБА_13 видає себе за власника даної земельної ділянки.

Допитаний в ході досудового розслідування ОСОБА_14 повідомив, що приблизно в вересні 2013 року, він звернувся до ДП «Інформаційний центр», що по вул. .А. Артинова в м. Вінниці, з усним запитом, чи належить комусь земельна ділянка по АДРЕСА_2, яка його зацікавила та яку він хотів придбати, де йому повідомили, що земельна ділянка, яка його цікавить, нікому не належить.

Отримавши дану інформацію ОСОБА_23 звернувся у «Прозорий офіс» Вінницької міської ради. В кінці лютого 2014 йому повідомили, що на сесії міської ради було вирішено питання на його користь та через декілька тижнів він зможе отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, що і було зроблено.

Після отримання свідоцтва, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем він вирішив продати земельну ділянку. Через брак вільного часу ОСОБА_14 надав своєму знайомому ОСОБА_13 генеральну довіреність та документи на право власності земельною ділянкою. В подальшому ОСОБА_13 звернувся до Агентства нерухомості «АН Благоустрій». На підставі домовленості дане агентство розмістило оголошення на інтернет сайтах нерухомості.

У підтвердження своїх показів ОСОБА_23 надав копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.03.2014 витяг з Державного реестру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; кадастровий план.

Крім того, в рамках кримінального провадження, на запит слідчого, заступником - міського голови ОСОБА_16 надано витяг з рішення Вінницької міської ради від 27.02.2014 за № 1639, відповідно до якого ОСОБА_14 передано земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4) на АДРЕСА_2, площею 840 кв. м. безоплатно у власність.

Відповідно до довідки від 28.11.2014, наданої начальником Управління Держземагентства у м. Вінниці, станом на 01.01.2013 згідно наявної в управлінні інформації, в книгах реєстрації державних актів направо приватної власності на землю, в книгах реєстрації державних актів направо власності на земельну ділянку, в книгах реєстрації договорів оренди землі, в межах Вінницької міської ради, відсутні відомості реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_1 та ОСОБА_11

Станом на 28.11.2014, за наявної в управлінні інформації, в Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо реєстрації земельних ділянок за ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в межах м. Вінниці.

Допитаний начальник відділу реєстраційної служби Вінницького МУЮ Вінницької області ОСОБА_17, повідомив, що 11.03.2014 ОСОБА_3 звернувся із заявою до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 м. Вінниці кадастровий номер НОМЕР_4. До заяви було додано витяг з рішення Вінницької міської ради від 27.02.2014 № 1639 про безоплатну передачу у власність вищезазначеної земельної ділянки та витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку. На підставі заяви та поданих документів ОСОБА_3 зареєстровано право власності з видачею свідоцтва про право власності на зазначену земельну ділянку.

Начальник Управління Держземагенства у м. Вінниці за фактом отримання ОСОБА_18 державного акту на право власності (користування) земельною ділянкою 15.04.2015 повідомила наступне: відповідно до чинного законодавства з 01.01.2013 право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою посвідчується свідоцтвом про право власності (право постійного користування) на нерухоме майно. За ОСОБА_18 інформації про зареєстроване право власності чи користування землею станом на 01.01.2013 по Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, та відповідно державного акту, виданого на ОСОБА_18, в Управлінні Дсржземагентства у м. Вінниці не виявлено. Разом з тим, з'ясовано, що 25.12.2013 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_14 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 на території Вінницької міської ради було здійснено державну реєстрацію даної земельної ділянки, в результаті чого їй присвоєно кадастровий номер.

Допитана ОСОБА_19, головний спеціаліст департаменту архітектури Вінницької міської ради пояснила, що до її обов'язків входить розгляд заяв громадян щодо оформлення земельних ділянок та підготовка пропозиції з приводу оформлення земельних ділянок на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради, а також сесій Вінницької міської ради. Остання повідомила, що ОСОБА_3 08.08.2013 подав до Вінницької міської ради заяву про затвердження розробленого проекту щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність та долучив до неї розроблений і погоджений в установленому порядку управлянням Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області та департаментом архітектури, містобудування та кадастру BMP проект землеустрою. Відповідно до висновку управління Держземагснтства у Вінницькому районі Вінницької області № 50-14.6255/вих. від 05.12.2013 вшитому в проект землеустрою, а саме п. 7 Землекористувачами (Власниками) земельної ділянки, яка вилучається (передається у власність ОСОБА_3): за рахунок земель територіальної громади міста, тобто власником земельної ділянки була територіальна громада міста, а точніше вона не перебувала у власності фізичної особи.

В ході досудового розслідування, за результатами проведеної перевірки встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.05.l994 № 388 «Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1» гр. ОСОБА_18 надано у постійне користування земельну ділянку № 142, площею 800 кв.м, по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок міськземфонду.

20.05.1994 року представником головного архітектора м. Вінниці інженером геодезистом ОСОБА_20 здійснено відведення в натурі земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку ОСОБА_18 по АДРЕСА_1 у постійне користування. Відведення здійснено 20.05.1994 відповідно до акту у присутності забудовника ОСОБА_18

Так лише 21.09.2006 між ОСОБА_11 (донькою ОСОБА_18) ДП «Поділлягеодезкартографія» укладено договір про виконання землевпорядних робіт з розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Проте, при перевірці не виявлено документального підтвердження того факту, що ОСОБА_18 оформив та одержав правовстановлюючий документ (державний акт), що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, тобто ним фактично не реалізовано право на землю, незважаючи на наявне рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.05.1994 № 388.

Відповідно до. свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.2010 ОСОБА_1 успадкував від ОСОБА_18 житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_3, однак, відомості про дозвіл спадкодавця на успадкування земельної ділянки площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 у свідоцтво про право на спадщину за заповітом не внесено.Земельна ділянка може успадковуватись ОСОБА_1 лише тоді, коли у її власника наявний правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності на таку земельну ділянку.

Так, матеріали кримінального провадження містять дані, що інспекцією встановлено, що 20.09.2013 рішенням Вінницької міської ради 36 сесії 6 скликання № 1420 ОСОБА_14 затверджено обгрунтування з визначенням меж та площ земельної ділянки для житлових потреб та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0840 га з метою подальшої безоплатної передачі у власність.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблено Міським комунальним підприємством «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» та погоджено з Управлінням Держземагентства у Вінницькому районі, Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради.

27.02.2014 рішенням 45 сесії 6 скликання Вінницької міської ради № 1639 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформаційної довідки наданої начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_24 протягом 2014-2016 років ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не звертався. Так, станом на 01.01.2013 року за наявної в управлінні інформації, в книгах реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, в книгах реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, в книгах реєстрації договорів оренди землі, в межах Вінницької міської ради, відсутні відомості реєстрації права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 142 за гр. ОСОБА_1

Станом па 29.11.2016, за наявної в управлінні інформації, в Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо реєстрації земельної ділянки за гр. ОСОБА_1, в межах м. Вінниці по АДРЕСА_1. вказаний громадянин до Управління не звертався.

Крім того, відповідно до Положення про Управління Дсржгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області, затвердженого наказом Дсржгеокадастру від 03.03.2015 № 7, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію земельних ділянок. Щодо звернення гр. ОСОБА_1 з приводу виготовлення технічної документації із землеустрою роз'яснено, що це не входить до повноважень Управління.

Допитаний начальник ВКЗ № 1 ДП «Поділлягеодержкартографії» ОСОБА_22 повідомив, що кадастровий план земельної ділянки зразку 2006 року є лише технічною документацією і не посвідчує право власності па земельну ділянку.

Крім того, ОСОБА_1 також підтвердив, що після отримання технічної документації він не продовжував займатись оформлення права власності, та свідоцтва про право власності на землю у нього не має.

Допитаний начальник відділу державної реєстрації відділу державної реєстрації речових прав ДАП ВМР ОСОБА_17 повідомив, що реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться на підставі поданих документів, визначених постановою КМУ та чинним законодавством. Щодо випадку із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку, з видачею свідоцтва про право власності. До заяви додано рішення BMP про передачу у приватну власність земельної ділянки, та витяг з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки з відомостями про відсутність реєстрації права власності за будь-якою іншою особою. Нa підставі наданих документів державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності земельної ділянки з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_14, підстав для відмови не було, так як останній подав всі необхідні документи визначенні законодавством та у відповідності до нього.

На даний час чинним законодавством не передбачено вимагати технічну документацію на земельну ділянку та перевіряти готування виданих документів будь-яким іншим громадянам, так як це не входить до їх компетенції, та призведе до перевищення повноважень державного реєстратора. Відповідальність про зміст документів несе сам заявник, а тому сумнівам надані документи не піддаються, якщо все оформлено належним чином. Законодавством визначено певний перелік підстав для відмови в державній реєстрації, в тому числі і на земельну ділянку. Тому у випадку із ОСОБА_23 І. таких підстав не встановлено.

Станом на момент реєстрації права власності «Прозорий офіс» ніяким чином не впливав на прийняття рішення державним реєстратором. Державний реєстратор в той час, коли ОСОБА_23 оформлював право власності па землю, знаходився в приміщенні «Прозорий офіс» і керувався електронною чергою. Також державний реєстратор приймає рішення одноосібно і вплив будь-яких осіб забороняється.

Інформація щодо звернення ОСОБА_1 про оформлення ним вказаної земельної ділянки відсутня. Вважати, що земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_1 підстав немає, оскільки згідно бази ведення ДЗК станом на 01.01.2013 за ним реєстрація права власності відсутня.

18.10.2017 року ОСОБА_1 визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Допитаний потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що рішенням, яке підтверджує його право власності на землю є рішення Вінницької міської ради народних депутатів та виконавчого комітету №388 від 10.05.1994 року про відвід земельної ділянки під забудування його дідусеві ОСОБА_18.

Враховуючи зазначене, слідчий ВВП ГУНП у Вінницькій області Бойко В.О., постановив про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2014 за № 12014020010002488, в зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням слідчого, звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження від 11.05.2018 року.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого та скаржника, приходить до висновку, що обставини на які посилається ОСОБА_1 не знаходять свого підтвердження, оскільки з змісту постанови слідчого про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчим було повно та об'єктивно надано оцінку показанням та доказам у кримінальному провадженні, та відповідно прийнято вірне рішення.

При винесенні оскаржуваної постанови, слідчий вірно прийшов до висновку, щодо закриття кримінального провадження № 12014020010002488, в зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя, аналізуючи матеріали кримінального провадження від 11.04.2014 за № 12014020010002488, прийшов до висновку, що при винесені оскаржуваної постанови, слідчим надано вірну оцінку обставинам, відомості про які внесено в ЄРДР, та прийняте слідчим рішення є законним та таким, що відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Бойка В.О. про закриття кримінального провадження № 12014020010002488 від 11.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України є обґрунтованою, а доводи викладені ОСОБА_1 у скарзі не знайшли свого підтвердження, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Бойка В.О. від 11.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014020010002488 від 11.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя