Рішення № 75852588, 31.07.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2853/18

Провадження № 2/185/2208/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно, суд -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно, в якому просила суд визнати за нею право власності на «Літню кухню» позначену літерою «Б» на Генеральному плані від 04.02.2011 року, складеного КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», за адресою: вул. Суворова, 29, м. Павлоград, Дніпропетровська область, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер 07 жовтня 2016 року.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що 07 жовтня 2016 року помер її чоловік ОСОБА_3. Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: 1/2 частини житлового будинку за адресою: вул. Суворова, 29, м. Павлоград, Дніпропетровська область, яка рішенням суду виділена в натурі: «Літня кухня», позначена літерою «Б» на Генеральному плані від 04.02.2011 року, складеного КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації». Вона є дружиною померлого, й відповідно є спадкоємцем першої черги, оскільки вчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом. Однак, Першою Павлоградською державною нотаріального конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено, у зв’язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. У зв’язку з цим вона не може отримати свідоцтво про право власності на спадщину після померлого чоловіка, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Представник тертої особи Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позов з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так судом по справі встановлено, що 07 жовтня 2016 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КИ № 703002, видане Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Суворова, 29, м. Павлоград, Дніпропетровська область, яка виділена в натурі та складається з «Літньої кухні» позначеної літерою «Б» на Генеральному плані від 04.02.2011 року, складеного КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується копією рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 року у справі №185/850/15-ц.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), як зазначено у статті 1216 ЦК України.

Стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1256 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після померлого чоловіка ОСОБА_3.

Проте, коли позивач, відповідно до вимог законодавства, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого 07 жовтня 2016 року ОСОБА_3, державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на тій підставі, що позивачем не було надано правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме: на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Суворова, 29, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Дійсно, рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2015 року у цивільній справі № 185/850/15-ц встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_5 та в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_6; визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння №29 по вулиці Суворова в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після померлої матері ОСОБА_5 та в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_6; виділено в натурі 1/2 частину домоволодіння №29 по вулиці Суворова в м. Павлограді Дніпропетровської області, шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на "Літню кухню" позначену літерою "Б" на Генеральному плані від 04.02.2011 року складеного КП "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Однак, за життя ОСОБА_3 не встиг належним чином зареєструвати своє право власності на вищевказане нерухоме майно.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати нею документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на «Літню кухню», позначену літерою «Б» на Генеральному плані від 04.02.2011 року, складеного КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», за адресою: вул. Суворова, 29, м. Павлоград, Дніпропетровська область, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер 07 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко