Ухвала суду № 75851770, 13.08.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4574/18

Провадження № 1-кс/202/3881/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., за участю секретаря Шишляннікова О.В.,

слідчого Лисуненко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Лисуненко М.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Красивіним В.Г., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018040000000541, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2018 року слідчий СУ ГУ НП в Дніпропетровській області Лисуненко М.В. звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040000000541, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, в якому просить накласти арешт на врожай сільськогосподарських культур у вигляді соняху площа якого сягає 185,6502 га., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 загальною площею 753,2000 га., розташованій на території с.Знаменівка, Черкаської селищної ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, та які згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості стосовно права власності відсутні та заборонити суб'єктам господарювання розпоряджатися засіяним врожаєм та використовувати його, в тому числі проводити будь-які польові роботи на даній земельній ділянці, здійснювати збір врожаю до скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018040000000541, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, самовільно, всупереч установленому законом порядку, без відповідних документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, зайняли земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Дніпропетровської області, здійснюють їх обробку і вирощування сільськогосподарських культур, чим завдали значної шкоди інтересам держави.

В ході досудового розслідування було встановлено, факт самовільного використання земель державної власності на території с.Знаменівка, Черкаської селищної ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 площею 753 га.

07 червня 2018 року проведено огляд земельної ділянки та зафіксовано факт самовільного захоплення зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001, яка знаходиться на території с. Знаменівка, Новомосковського району Дніпропетровської області, в ході огляду виявлено, що земельна ділянка є обробленою та засіяною сільськогосподарською культурою у вигляді соняху. До огляду були залучені наступні спеціалісти: головний спеціаліст відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Холоділін А.М. та працівник сервісу "Експерт-М" Босенко Є.Ю., який за допомогою GPS приймача виміряв заміри посіви соняха.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельна ділянка з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 сформована за результатами проведення інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки № 591-ДК/533/АП/09/01/18 від 26.07.2018, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 площею 753 га., розташована на території с. Знаменівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області та використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, частина земельної ділянки площею 185,6502 га, оброблена, засіяна соняхом. Згідно із наявною інформацією земельна ділянка перебуває у користуванні Військового радгоспу "Поляна" Міністерства оборони України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить державний акт на право постійного користування землею серія І-ДП №002906. Відповідно до наявної інформації виявлено, що Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 №Б24/114-08 Військовий радгосп "Поляна" Міністерства оборони України ліквідовано. Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Фактично Ухвалою Господарського суду Дніпропетровській області від 16.08.2011 №Б24/114-08 та ст. 141 Земельного кодексу України за Військовим радгоспом "Поляна" Міністерства оборони України право користування земельною ділянкою припинено. Однак отримано інформацію від КЕВ м. Дніпро (після проведення перевірки) на теперішній час користувачем земельної ділянки площею 753,2000 га, з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 є КЕВ м. Дніпро (в наявності договір від 20.07.2017 №6/2017/КЕВ, який укладено між КЕВ м. Дніпро та ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" про надання за плату послуг з вирощування сільськогосподарської продукції). Враховуючи вищевикладене начальник КЕВ м. Дніпро використовує земельну ділянку прощею 753,2000 га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину. Таким чином начальником КЕВ м. Дніпро самовільно зайнято земельну ділянку площею 753, 2000 га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001, відповідальність за що передбачена ст. 197-1 ч. 1 КК України.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.

У зв'язку з вищевикладеним встановлено, що зазначена земельна ділянка та сільськогосподарська культура типу сонях, яка знаходиться на ній є об'єктом (предметом) злочину і на його заволодіння спрямовано кримінальне правопорушення.

Крім того, в ході досудового розслідування отримано відомості про те, що начальник КЕВ м.Дніпро, має намір продовжувати вчинення злочину, направленого на використання земельної ділянки та заволодіння сільськогосподарською культурою, та в подальшому реалізовувати її з використанням добропорядних набувачів.

Виходячи з наявної інформації та відомостей, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження, є реальні обґрунтовані підстави вважати, що начальник КЕВ м.Дніпро має намір незаконним шляхом використовувати земельну ділянку та заволодіти та в подальшому реалізувати зазначену сільськогосподарську культуру сонях.

Таким чином вказане майно, є предметом (об'єктом) кримінального правопорушення на яке направлено злочинний умисел начальника КЕВ м. Дніпро.

31 липня 2018 року земельна ділянка під кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 визнана, як речовий доказ у кримінальному провадженні та має статус речового доказу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій. Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його використання, відчуження, пошкодження, псування, знищення.

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно: було предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

На підставі викладеного, з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення начальником КЕВ м. Дніпро, злочинні дії якого направлені на незаконне використання майна (земельна ділянка) та заволодіння майном (соняхом), недопущення безпідставного використання та відчуження його, виникає необхідність у накладенні арешту на майно зазначене вище, яке є предметом кримінального правопорушення, на яке здійснено посягання та яке може бути незаконно вилучено з власності.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018040000000541, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи клопотання про накладення арешту з урахуванням положень ст.132 КПК України, питання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що цей факт не знайшов свого підтвердження наданими до слідчого судді матеріалами, крім того жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, особливо з урахуванням того, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. За викладених обставин у слідчого судді відсутні підстави для висновку про наявність у даному кримінальному провадженні підозри у вчиненні кримінального правопорушення, достатньо обґрунтованої для вжиття за клопотанням слідчого заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. На думку слідчого судді, той факт, що на даний час у цьому кримінальному провадженні будь-якій особі не було повідомлено про підозру, до того ж у самому клопотанні слідчим було зазначено, що на теперішній час досудовим розслідуванням досі не встановлено осіб, які самовільно зайняли вказану земельну ділянку та засадили її посівами соняшника, беззаперечно свідчить про відсутність у сторони обвинувачення обґрунтування такої підозри, достатньої для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

Також слідчий суддя зазначає, що слідчим не було в повному обсязі доведено наявності підстав для арешту вищезазначеного майна та необхідності у такому арешті, а також клопотання не містить посилань на те, що майно, яке слід арештувати, відповідає критеріям, зазначеним у ч.3 ст.170 КПК України і яким саме.

Крім того, санкція ч.1 ст.197-1 КК України не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації, що також не відповідає меті застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчим не доведено, що сільськогосподарські культури, якими засіяні та які вирощуються на зазначеній земельній ділянці, відноситься до предметів, які відповідають критеріям, передбаченим у ч.2 ст.167 КПК України, а клопотання слідчого не узгоджується з вимогами ст.171 КПК України щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні, розмір завданої значної шкоди її законному володільцю або власнику на момент подання клопотання слідчим не встановлено, що є обов'язковою вимогою при вирішенні зазначеного питання для з'ясування співмірності вартості майна на яке накладається арешт і завданої шкоди.

Крім того, на думку слідчого судді, невстановлені особи , як суб'єкти злочину , передбаченого ч.1 ст.197-КК України фактично не мають реальної можливості розпорядитись ними, так як не являються їхніми власниками.

Також не встановлено, яка шкода спричинена державі і чи спричинена вона взагалі, так як необхідною умовою для вірної кваліфікації за ч.1 ст.197-КК України є значна матеріальна шкода.

В клопотанні не зазначено, які є наявні докази щодо кількості та вартості вирощеного урожаю на зазначених вище земельних ділянках та чи співмірна вартість вирощеного урожаю спричиненій шкоді.

За наведених вище обставин, слідчий суддя не вбачає співмірності у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження та вважає за можливе у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 170-175 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Лисуненко М.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Красивіним В.Г., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018040000000541, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя Волошин Є.В.