Ухвала суду № 75851701, 10.08.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1162/18

Провадження № 1-кс/202/3656/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В.,за участю:

секретаря судового засідання Шишляннікова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016040660001928, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду із клопотанням про скасування арешту в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати повністю вжиті ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шклярука Д.С. по справі №202/5474/16-к від 15 вересня 2016 року арешт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування клопотання зазначила, що станом на дату подання клопотання про скасування арешту, вищезазначене майно повернулось законному власнику внаслідок винесення рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2017 року, у зв'язку із чим ступінь втручання у права і свободи власника майна, здійснений ухвалою слідчого судді є невиправданим. Внаслідок вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, заявник позбавлений можливості розпоряджатись власним нерухомим майном.

В судове засідання заявник не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, в якій клопотання підтримала та просила розглянути справу без її участі.

Слідчий у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду долучив постанову про виключення речових доказів з кримінального провадження від 03 серпня 2018 року, відповідно до якої квартиру АДРЕСА_1 виключено з переліку речових доказів у кримінальному провадженні №12016040660001928.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2016 року за №12016040660001928, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2016 року клопотання прокурора дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Гені П.М. про арешт майна було задоволено: накладено арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що майно на яке слідчий просить накласти арешт у відповідності до ст.98 КПК України є об'єктом кримінально-протиправних дій та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

За ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2016 року слідчий суддя наклав арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Разом із цим, постановою старшого слідчого Індустріального відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 03 серпня 2018 року квартиру АДРЕСА_1 виключено з переліку речових доказів у кримінальному провадженні №12016040660001928.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково зокрема, слідчим суддею під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Частиною 1 статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік цих ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена

Керуючись ст. ст. 110,174,309, 372,376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016040660001928 - задовольнити.

Скасувати вжиті ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шклярука Д.С. по справі №202/5808/16-к від 15 вересня 2016 року арешт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Волошин Є.В.