Ухвала суду № 75851031, 14.08.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 201/6499/18

(1-кс/199/1492/18)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2018 місто Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.11.2015 по справі №640/17308/15-к в межах кримінального провадження № 32015220000000194 від 05.10.2015, об’єднаного з кримінальним провадженням № 32014040000000158,

за участю: секретаря судового засідання – Строменко Є.С., прокурора – Андрєєва К.М., представника власника майна – адвоката ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

До суду за визначеною Апеляційним судом Дніпропетровської області підсудністю надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.11.2015 в частині накладення арешту на вилучене майно ФОП ОСОБА_1; скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.11.2015, а саме: з грошових коштів в сумі 43570 гривень; сім-картки оператору «Life»; сім-картки оператора «Київстар»; печатки ТОВ «Сервіс метал-центр» (код 39190224); печатки ФОП. ОСОБА_1 в своєму клопотанні також просив зобов’язати посадових осіб Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що здійснювали досудове розслідування кримінального провадження № 32014040000000158 від 28.11.2014 (об’єднане з кримінальним провадженням № 32015220000000194 від 05.10.2015) повернути вилучене 21.10.2015 під час проведення обшуку майно ОСОБА_1, а саме: грошові кошти в сумі 43570 гривень; сім- карту оператора «Life»; сім-карту оператора «Київстар»; печатку ТОВ «Сервіс метал-центр» (код 39190224); печатку ФОП.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує, що на теперішній час у застосуванні арешту відпала потреба у зв’язку із закриттям кримінального провадження, а тому арештоване майно, як речові докази, повинно бути звільнено з-під арешту, оскільки це майно не містить слідів кримінального правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду його клопотання.

Представник власника майна ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала клопотання фізично особи-підприємця ОСОБА_1 та вказала, що оскільки кримінальне провадження, в межах якого було вилучено майно ОСОБА_1, закрито, є всі підстави для задоволення клопотання та скасування арешту з вищевказаного майна.

Прокурор Андрєєв К.М. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2015 по справі № 640/17308/15-к накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 21.10.2015 обшуку будинку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка, вул. Розова, 15, а саме: накладено арешт на: грошові кошти в сумі 43570 гривень; патрони пістолетні з видимих ознак бойові калібру 9 мм, заборонені в цивільному обігу в кількості 34 шт.; sim-картку оператора «Life» № 2300063265820; sim-картку оператора «Київстар» № 8938003991943530139; печатку ТОВ «Сервіс метал-центр» (код 39190224); печатку ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1).

Згідно постанови старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 13.12.2017 кримінальне провадження № 32014040000000158 від 28.11.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку із відсутністю в діянні складу вказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до долучених та досліджених в судовому засіданні документів слідує, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, вилучено з житлового будинку, який належить члену сім’ї ОСОБА_1

Як слідує з вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (наприклад, рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «ОСОБА_2 проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії». Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції». Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, про що свідчить рішення ЄСПЛ від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».

Викладені обставини свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, тобто арешту вищезазначеного майна, відпали, що обґрунтовано підтверджується матеріалами, доданими до клопотання та додатково долученими під час його судового розгляду, зокрема, враховуючи факт закриття кримінального провадження за реабілітуючою підставою та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не мав в цьому кримінальному проваджені процесуального статусу ані підозрюваного, ані обвинуваченого, ані цивільного відповідача.

Таким чином, підстав для подальшого втручання у права особи, як власника вилученого майна, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності на це майно, не має, враховуючи те, що із закриттям кримінального провадження № 32014040000000158 від 28.11.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212 КК України у зв’язку із відсутністю в діянні складу вказаних кримінальних правопорушень відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України слідчим суддею може бути розглянуто клопотання про скасування арешту майна повністю або частково та не може бути вирішено питання щодо скасування самої ухвали слідчого судді, якою такий арешт було накладено, а також зобов’язання службових осіб здійснити певні дії.

За таких обставин клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині скасування ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.11.2015 задоволенню не підлягає.

Не підлягає задоволенню клопотання в частині зобов’язання посадових осіб СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області виконати певні дії, оскільки ухвала про скасування арешту з майна набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає, а тому є обов’язковою до виконання. Крім того, не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_1 в частині скасування арешту з патронів пістолетних калібру 9 мм в кількості 34 шт., оскільки такі речі вилучені з цивільного обігу.

Керуючись ст.ст. 110, 174, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.11.2015 по справі № 640/17308/15-к в межах кримінального провадження № 32015220000000194 від 05.10.2015, об’єднаного з кримінальним провадженням № 32014040000000158, – задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03.11.2015, на майно, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка, вул. Розова, буд. 15, вилучене 21.10.2015 під час проведення обшуку в будинку за місцем його проживання, а саме: грошові кошти в сумі 43570 (сорок три тисячі п’ятсот сімдесят) гривень; Sim-картку оператора «Life» № 2300063265820; Sim-картку оператора «Київстар» № 8938003991943530139; печатку ТОВ «Сервіс метал-центр» (код 39190224); печатку ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1).

В задоволенні клопотання в іншій частині – відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору, а також представнику власника майна.

Слідчий суддя: В.О.Лисенко