Постанова № 75850132, 14.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/538/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

14 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року (місце складання м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 000122-01-40-01/НОМЕР_1 від 15.01.2018,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2018 року позивач - ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000122-01-40-01/НОМЕР_1 від 15.01.2018.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення без дотримання норм чинного законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на переконання апелянта, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що факт продажу алкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_3. у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, є доведеним, оскільки не враховано доводи позивача на спростування вказаної позиції.

05 липня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Так, відповідач вказав на те, що пояснення неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є належними доказами, оскільки ст. 33 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає обов'язковість проведення опитування неповнолітніх тільки за участю батьків, іншого законного представника або педагога, в той час як останні надали саме пояснення. Крім того, на переконання податкового органу невеликі неточності у документах, які були складені працівниками поліції не впливають на об'єктивність винесення рішення про застосування фінансових санкцій.

З урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність, а саме: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Інспектором ЮП Нетішинського ВП ДВ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7, складений протокол про адміністративне правопорушення № 356997 від 17.05.2017, згідно якого о 17 годині гр. ОСОБА_8, перебуваючи на своєму робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", що по пр. Незалежності, поблизу будинку 3а, в м. Нетішин, здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме: одну пляшку горілки "Хлібний дар" ємністю 1 літр, 40% спирту та одну пляшку пива "Львівське 1715" ємністю 1,5 літра, 4,8% спирту неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради розглянуто вказаний протокол та ухвалено постанову від 07.07.2017 згідно якої, ОСОБА_8, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі отриманих від Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області матеріалів адміністративної справи листом від 23.10.2017 №3170/121/20-Ю17 (протокол про адміністративне правопорушення №356997, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради від 07.07.2017 року, рапорти, та пояснення) копії яких містяться в матеріалах справи, з яких слідує, що 10.05.2017 близько 17 годин в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3" суб'єкта господарювання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_2) де реалізовано одну ляшку горілки "Хлібний дар" ємністю 1 літр, 40% спирту та алкогольного напою - пиво "Львівське 1715" ємністю 1,5 літра, 4,8% спирту, неповнолітній особі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, чим порушено пункт 2 частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1).

Позивач, посилаючись на рішення Нетішинського міського суду №679/174/18 від 27.02.2018, яким скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради від 07.07.2017 про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн зазначає, що справу про адміністративне правопорушення було закрито.

Однак, за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 15.01.2018 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0001/22-01-40-01/НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з вимогою про скасування вказаного вище рішення, яким накладено на неї штраф за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність свого рішення, яке спрямоване на обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та зменшенню споживання алкогольних напоїв неповнолітніми особами, в той час як позивачем не спростовано законність та обґрунтованість рішення про застосування фінансової санкцій, оскільки жодних обґрунтованих доводів в позовній заяві для цього не наведено.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95 (далі - Закон №481/95).

Положеннями абз. 7 ст. 1 Закону №481/95 визначено, що алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з п. 2 абз. 1 ч. 1 ст. 15-3 Закону №481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Нормами ч.ч. 4, 5 ст. 15-3 Закону №481/95 передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За приписами ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема: у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно безпідставності винесення рішення про застосування до неї фінансових санкцій, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, в якому здійснює господарську діяльність, ФОП ОСОБА_2 здійснено продаж алкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_6

Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2017 №356997, постановою адміністративної комісії при виконкомі Нетішинської міської ради Хмельницької області від 07.07.2017, а також поясненнями неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Водночас, апелянт наполягає на тому, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги її доводи про те, що у зв'язку із скасуванням постанови адміністративної комісії при виконкомі Нетішинської міської ради Хмельницької області від 07.07.2017 відповідно до рішення Нетішинського міського суду по справі від 27 лютого 2018 року №679/174/18 факт реалізації алкогольного напою не було доведено.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас передбачене частиною 4 статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст. 78 КАС України учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Разом з тим, положеннями ч. 6 ст. 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, наведена правова норми, на відміну від ч. 4 ст. 78 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Водночас, вказана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Між тим, правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення, тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що факт продажу алкогольних напоїв неповнолітньому ОСОБА_9 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується власноруч написаними поясненнями самого ОСОБА_6

При цьому, наявні в матеріалах справи докази на підтвердження факту перебування продавця ОСОБА_8 у відпустці, у зв'язку із чим остання не могла здійснити продаж алкогольних напоїв неповнолітньому, а саме: наказ про надання відпустки №5/05/17-к від 05.05.2017, відомості про виплату грошей (відпускних), табель обліку використовування робочого часу за травень 2017 року, обґрунтовано не прийнято судом до уваги, оскільки факт реалізації алкогольних напоїв було встановлено в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і надані позивачем докази прямо суперечать обставинам, зазначеним в протоколі, відповідно до якого ОСОБА_8 відмовилася від дачі пояснень та підпису у присутності понятих (а.с. 46).

Крім того, з пояснень неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідує, що вони підійшли до магазину, ОСОБА_6 зайшов всередину, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишились на вулиці його чекати, після чого вийшов ОСОБА_6 і сказав, що купив спиртне, і вони разом пішли розпивати його, а саме пиво "Львівське 1715" та горілку "Хлібний дар", які в свою чергу і були зафіксовані на фотографії, які були зроблені працівниками поліції на місці вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 53-54, 56).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що надані позивачем наказ про надання відпустки ОСОБА_8 №5/05/17-к від 05.05.2017, відомості про виплату грошей (відпускних), табель обліку використовування робочого часу за травень 2017 року, не є належними доказами, які б підтвердили відсутність продавця на робочому місці, з огляду на їх суперечність іншим доказам по справі.

Щодо помилкового зазначення імені неповнолітнього ОСОБА_6 та неточностей у назві господарської одиниці, то колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що податковий орган не може оцінювати неточності, які були вчинені працівниками поліції, і крім цього, вказані неточності жодним чином не впливають на об'єктивність винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій.

Оцінюючи решту наведених апелянтом аргументів, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи ФОП ОСОБА_2, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до позиції ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, пункт 29).

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 серпня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.